ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.04.2025Справа № 910/14297/24
За позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп»
2. Оболонської державної адміністрації міста Києва
про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участі представників сторін
від позивача Золотоверх М.А.
від відповідача-1 не з'явився
від відповідача-2 не з'явився
20.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Елітпайп» № 5 від 25.09.2006 ОСОБА_1 було призначено на посаду директора. Позивачем на адресу учасників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , частка статутного внеску яких дорівнює по 50% статутного капіталу, було надіслано повідомлення від 12.10.2024 про скликання загальних зборів учасників відповідача та заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Учасником товариства ОСОБА_2 повідомлення було отримано, а конверт учасника товариства ОСОБА_3 повернувся у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Позивачем 26.11.2024 був складений акт про неприбуття учасників на загальні збори учасників товариства. Враховуючи викладене, позивач просить суд:
1) визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» у дату набрання чинності рішення суду в цій справі, у зв'язку зі звільненням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» за власним бажанням;
2) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу: «Відомості про органи управління юридичної особи», відомості про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп».
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14297/24 від 26.11.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
19.12.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 відкрито провадження у справі № 910/14297/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.01.2025.
Даною ухвалою суду встановлено відповідачам п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 13.01.2025 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0610223259068 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04082, м. Київ, вул. Пріорська, 16, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Проте, конверт разом з ухвалою від 13.01.2025 (номер відправлення 0610223259068) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 01.02.2025 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідач у підготовче засідання 28.01.2025 не з'явився.
28.01.2025 у підготовчому засіданні позивачем заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі відповідачем-2 Оболонську районну державну адміністрацію м. Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14297/24 від 28.01.2025 відкладено підготовче засідання на 11.03.2025; залучено до участі у справі відповідачем-2 Оболонську державну адміністрацію міста Києва.
10.02.2025 від відповідача-2 до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання, що призначене на 11.03.2025, без участі його представника.
03.03.2025 позивачем до суду подано заяву про приєднання документів до матеріалів справи.
Відповідачі у підготовче засідання 11.03.2025 не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14297/24 від 11.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.03.2025.
Позивач в судовому засіданні 25.03.2025 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідачі у судове засідання 25.03.2025 не з'явились.
25.03.2025 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 01.04.2025.
31.03.2025 від відповідача-2 до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання, що призначене на 01.04.2025, без участі його представника.
Відповідачі у судове засідання 01.04.2025 не з'явились.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників відповідачів.
В судовому засіданні 01.04.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
12.07.2005 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» (номер запису 10691020000003955) (далі - Товариство, відповідач-1), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом юридичної особи 33634933.
25.09.2006 протоколом № 5 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп», директором Товариства було обрано ОСОБА_1 .
09.04.2008 протоколом № 6 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» затверджено розмір часток учасників у статутному капіталі ТОВ «Елітпайп» наступним чином:
ОСОБА_2 має частку розміром 15.500,00 грн, що складає 50% статутного капіталу Товариства;
ОСОБА_3 має частку розміром 15.500,00 грн, що складає 50% статутного капіталу Товариства;
Також даним протоколом затверджено нову редакцію Статуту Товариства.
Учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» відповідно до Статуту та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.10.2024, є:
ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 ; розмір частки 15.500,00 грн;
ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 ; розмір частки 15.500,00 грн.
12.10.2024 позивач, як директор Товариства, направив учасникам Товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства, що відбудуться 26.10.2024 за адресою: АДРЕСА_3 , на яких будуть розглядатися наступні питання порядку денного:
1) Обрання Голови загальних зборів учасників;
2) Розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп»;
3) Обрання нового директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп»;
4) Визначення уповноваженої особи на проведення державної реєстрації змін.
Також позивачем направлено на адреси учасників Товариства заяву від 11.10.2023 про звільнення його з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» за власним бажанням з 26.10.2024.
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» разом з доданою до нього заявою про звільнення з посади директора Товариства позивачем було направлено 12.10.2024 на адресу учасника - ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 цінним листом з описом вкладення (номер поштового відправлення 0408609987625), яке отримано останнім 19.10.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0408609987625.
Також, 12.10.2024 позивачем було направлено повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» разом з доданою до нього заявою про звільнення з посади директора Товариства учаснику - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 цінним листом з описом вкладення (номер поштового відправлення 0408609987617), яке не отримано останнім та повернуто поштовим відділенням зв'язку на адресу позивача, у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за трекінгом 0408609987617.
Скликані на 26.10.2024 Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» не відбулися у зв'язку із неявкою на них учасників Товариства, про що директором Товариства складено акт про неприбуття учасників на загальні збори Товариства від 26.10.2024.
28.01.2025 позивач, як директор Товариства, направив учасникам Товариства нові повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства, що відбудуться 01.03.2025 за адресою: АДРЕСА_3 , на яких будуть розглядатися наступні питання порядку денного:
1) Обрання Голови загальних зборів учасників;
2) Розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп»;
3) Обрання нового директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп»;
4) Визначення уповноваженої особи на проведення державної реєстрації змін.
Також позивачем направлено на адреси учасників Товариства заяву від 28.01.2025 про звільнення його з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» за власним бажанням з 01.03.2025.
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» разом з доданою до нього заявою про звільнення з посади директора Товариства позивачем було направлено 28.01.2025 на адресу учасника - ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 цінним листом з описом вкладення (номер поштового відправлення 0408610025764), яке не отримано останнім та повернуто поштовим відділенням зв'язку на адресу позивача, у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за трекінгом 0408610025764.
Також, 28.01.2025 позивачем було направлено повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» разом з доданою до нього заявою про звільнення з посади директора Товариства учаснику - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 цінним листом з описом вкладення (номер поштового відправлення 0408610025756), яке не отримано останнім та повернуто поштовим відділенням зв'язку на адресу позивача, у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за трекінгом 0408610025756.
Скликані на 01.03.2025 Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» не відбулися у зв'язку із неявкою на них учасників Товариства, про що директором Товариства складено акт про неприбуття учасників на загальні збори Товариства від 01.03.2025.
Спір виник внаслідок неможливості позивача звільнитись із займаної посади директора Товариства у передбачений чинним законодавством спосіб, що в свою чергу унеможливлює виключення відомостей про позивача як керівника (директора) Товариства із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Так, відповідно до ст. ст. 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) право громадян України на працю, серед іншого, включає право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України вільний вибір виду діяльності. Згідно зі ст. ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).
Статтею 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.
Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються законом (ч. 1 ст. 79 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
З огляду на викладене, позивач як директор Товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.
Отже, нез'явлення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» на загальні збори унеможливлює вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора цього Товариства. Таким чином, у позивача відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, окрім звернення до суду.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Процедура звільнення з ініціативи працівника визначена ст. 38 КЗпП України, ст. ст. 30, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до яких праву директора на звільнення кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.
Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом із тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Згідно з положеннями зазначеними в ч.ч. 1-5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Згідно п. 9.5.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп», затверджений протоколом № 6 від 09.04.2008 зборів учасників ТОВ «Елітпайп» учасники повідомляються про проведення зборів учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено неменше як за 30 (тридцять) календарних днів до скликання зборів учасників.
Враховуючи викладене, позивач направивши 12.10.2024 учасникам Товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства на 26.10.2024 щодо розгляду його заяви про звільнення з посади директора з 26.10.2024 порушив встановлений Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статутом Товариства строк, а отже не дотримався порядку скликання загальних зборів учасників Товариства.
Разом з цим, позивач направивши 28.01.2025 учасникам Товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства на 01.03.2025 щодо розгляду його заяви про звільнення з посади директора з 01.03.2025 здійснив таке повідомлення у визначений Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статутом Товариства строк.
У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 викладено висновок, що передбачений ч. 1 ст. 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов'язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов'язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов'язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) Товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган Товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
Судом встановлено, що позивачем належним чином та у встановлені законодавством строки повідомлено учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ятий лізинговий фонд» про скликання загальних зборів учасників Товариства, а отже дотримано порядок скликання загальних зборів учасників Товариства та належним чином повідомлено про мету (порядок денний) таких зборів.
Враховуючи викладене та докази надані позивачем в підтвердження повідомлення учасників Товариства про скликання Загальних зборів, суд приходить до висновку, що позивачем вжито всіх залежних від нього дій задля припинення трудових відносин з відповдіачем-1 в порядку, визначеному чинним законодавством.
Як встановлено судом, скликані позивачем на 01.03.2025 загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» не відбулися, а тому питання звільнення позивача не вирішено, що відповідно є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.
Відповідачем-1 доказів, що б спростовували викладені вище обставини до суду не подано.
У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника (директора) чинне законодавство не передбачає, у той час як ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.
Водночас, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, а також у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22.
Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як визнання трудових відносин з відповідачем-1 припиненими є правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання трудових відносин між позивачем та відповідачем-1 припиненими, у зв'язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Проте, враховуючи те, що позивачем дотримано порядок скликання загальних зборів учасників Товариства, які були призначені на 01.03.2025 щодо розгляду заяви позивача про його звільнення з посади директора Товариства з 01.03.2025, а також враховуючи положення ч. 1 ст. 38 КЗпП України, суд вважає, що трудові відносини між позивачем та відповідачем-1 підлягають припиненню, у зв'язку зі звільненням за власним бажанням, саме з 01.03.2025.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно із пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом пункту 3 частини 5 статті 25 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 в справі № 910/7164/19.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Отже, виходячи із вище викладеного, можна дійти висновку, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з підприємством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.
Враховуючи зазначене, у зв'язку із прийняттям судом рішення щодо визнання припиненими трудових відносин позивача з відповідачем-1, суд дійшов висновку також і про задоволення вимоги позивача щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» ОСОБА_1 .
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» (04114, м. Київ, вул. Полупанова, 16, код ЄДРПОУ 33634933) з 01.03.2025 у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.
3. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з розділу «Відомості про органи управління юридичної особи» відомості про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп».
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпайп» (04114, м. Київ, вул. Полупанова, 16, код ЄДРПОУ 33634933) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 6.056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 17.04.2025.
Суддя В.В.Сівакова