ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2025Справа № 917/126/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» (Україна, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 6, поштовий індекс 01013, ЄДРПОУ 43741891)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА OIЛ ГРУП" (Україна, місто Київ, вулиця Світлицького, будинок 35, приміщення 77/7-4, поштовий індекс 04123, ЄДРПОУ 45068273)
про стягнення 897450,00 грн.,
Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "РТЕ Юкрейн" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА OIЛ ГРУП" про стягнення 897450,00 грн. штрафу за порушення умов за договором купівлі продажу природного газу №21-05/2024 від 21.05.2024.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2025р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.
Позивач скерував позов до Господарського суду Полтавської області з посиланням на таке:
- відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
- відповідно до пункту 9.12 Договору купівлі - продажу природного газу №21-05/2024 від 21.05.2024 передбачається, що Сторони визначили, що місце виконання даного Договору, це місто Полтава. Всі інші питання, що не врегульовані цим Договором, підлягають врегулюванню відповідно до чинного законодавства України.
- Договір купівлі - продажу природного газу №21-05/2024 від 21.05.2024 укладено в місті Полтаві.
- 23.05.2024 Відповідач змінив юридичну адресу з місто Київ, вулиця Сковороди Григорія, будинок 15/10 6 на місто Полтава, вулиця Злагоди, будинок 40, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 23.05.2024.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.01.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА OIЛ ГРУП" про стягнення 897 450,00 грн. передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи №917/126/25 передані на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.02.2025 була направлена судом до електронного кабінету відповідача та отримана відповідачем 01.03.2025, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
21.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РТЕ Юкрейн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Оіл груп" було укладено Договір купівлі - продажу природного газу №21-05/2024.
Відповідно до п. 1.1 Договору Оптовий продавець зобов'язується передати у власність Оптового покупця природний газ, приведений до стандартних умов (t) = 20 °С, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа)), (далі - «Газ»), а Оптовий покупець зобов'язується прийняти та оплатити Газ, в порядку та на умовах, визначених в Договорі.
Згідно пункту 2.1. Договору строки передачі Газу у відповідному місяці передачі (далі - «Місяць передачі») визначаються Сторонами у Додаткових угодах до Договору, що є невід'ємними частинами даного Договору.
Відповідно до пункту 2.2. Договору обсяг Газу, що підлягає передачі Оптовим продавцем Оптовому покупцеві за цим Договором (далі - «Договірний обсяг»), а також ціна за 1 (одну) тисячу м3 Газу та пункт приймання-передачі, визначається та узгоджується Сторонами у Додаткових угодах до Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 Договору, оптовий Продавець зобов'язується забезпечити передачу газу у власність Оптовому Покупцю на умовах та в обсягах, визначених Договором, за умови дотримання Оптовим Покупцем вимог Договору, в будь-якому випадку не раніше здійснення Оптовим Покупцем повного розрахунку за газ, в порядку, передбаченому Договором;
Сторони погодили п. 6.9 Договору, що у випадку повної або часткової відмови Оптового продавця від передачі зазначеного у цій Додатковій угоді обсягу Газу на відповідний місяць передачі, Оптовий продавець зобов'язаний сплатити Оптовому покупцю штраф у розмірі 50% (п?ятдесят відсотків) вартості такого обсягу Газу, від передачі якого відмовився Оптовий продавець.
Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків за Договором, якщо таке невиконання є наслідком форс-мажорних обставин (р. 7.1 Договору).
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, та скріплення відбитками печаток Сторін і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку, до моменту повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором, зокрема, в частині здійснення взаєморозрахунків (п. 10.1 Договору).
09.10.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №8 Договору від 21.05.2024, якою внесено зміни до розділу 11 «Місцезнаходження та реквізити сторін».
28.10.2024 сторонами укладено Додаткову угоду № 9 до Договору, в якій останні узгодили наступне:
- Продавець здійснює передачу Покупцю по даній Додатковій угоді в період листопада 2024 року обсягу Газу 300,00 тис.куб.м (триста тисяч кубічних метрів);
- ціна за одну тисячу кубічних метрів газу становить 14 957,50 грн., крім того ПДВ 20% - 2 991,50 грн. Всього ціна з ПДВ 20% за 1000 куб. м. складає 17 949,00 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять грн.,00 коп.);
- загальна вартість обсягу Газу, що передається Оптовим продавцем Оптовому покупцю за цією Додатковою угодою, становить 4 487 250,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 897 450,00 грн., а всього з ПДВ 5 384 700,00 грн. (п'ять мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі сімсот грн., 00 коп.);
- оптовий Продавець здійснює передачу Оптовому Покупцю Газу за згодою сторін, до 30 листопада 2024 року (включно) у віртуальній торговій точці Оператора ГТС;
- оплата 15% вартості обсягу Газу проводиться Оптовим покупцем шляхом перерахуванням грошових коштів на банківський рахунок Оптового продавця до 29 жовтня 2024 року (включно). Оплата 85% вартості обсягу Газу проводиться Оптовим покупцем у кожну робочу добу листопада, шляхом перерахуванням грошових коштів на банківський рахунок Оптового продавця до моменту формування Оптовим Продавцем ТС у інформаційній системі Оператора ГТС України до 30 листопада 2024 року (включно).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та Додаткової угоди № 9 від 28.10.2024 позивач перерахував відповідачу 4 054 700, 00 грн, в тому числі ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями: №380 від 29.10.2024 на суму 814 700,00 грн, №383 від 31.10.2024 на суму 720 000,00 грн, №391 від 05.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №395 від 06.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №401 від 07.11.2024 на суму 180 000,00 грн., №403 від 08.11.2024 на суму 540 000,00 грн, №406 від 11.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №409 від 12.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №414 від 13.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №426 від 14.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №431 від 15.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №435 від 18.11.2024на суму 180 000,00 грн, №444 від 19.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №452 від 20.11.2024 на суму 180 000,00 грн.
Тобто, Відповідач мав поставити природний газ до 30.11.2024.
Листом від 20.11.2024 вих. № 15 відповідач повідомив позивача про припинення постачання природного газу з 21.11.2024 та неможливість постачання 100 тисяч кубічних метрів.
Також, відповідач надіслав позивачу Комерційний акт приймання передачі природного газу за договором купівлі продажу природного газу №21-05/2024 від 21.05.2024. Комерційний Акт датований 20.11.2024. Згідно Комерційного Акту відповідач передав, а позивач прийняв у листопаді 2024 року природний газ в обсязі 200 тисяч кубічних метрів на загальну вартість 3 589 800,00 грн.
Листом від 25.11.2024 вих. № 25-11/2024 позивач вимагав від відповідача повернення коштів в сумі 464 900,00 грн протягом трьох робочих днів. Лист отримано відповідачем 05.12.2024
Листами №3 від 10.12.2024, № 5 від 12.12.2024, №7 від 18.12.2024 позивач просив від відповідача повернути грошові кошти в сумі 464 900,00 грн та сплатити штраф у розмірі 897 450,00 грн на підставі п. 6.9 Договору про купівлі - продажу природного газу. Вказані листи були надіслані відповідачу на електронну адресу, яка вказана у Договорі від 21.05.2024.
Надалі, 25.12.2024 позивач скерував засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» відповідачу повторну заяву про сплату штрафу в розмірі 897 450,00 грн на підставі п. 6.9 Договору про купівлі - продажу природного газу. На підтвердження відправлення, позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення до листа з оголошеною цінністю, поштову накладну та фіскальний чек. Однак відповідач не надало відповідь на вимогу оптового покупця та не платив сушу штрафу.
Однак, вимога позивача залишена без задоволення, у зв'язку із цим Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» звернулось до суду з даним позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА OIЛ ГРУП" 897450,00 грн. штрафу за порушення умов за договором купівлі продажу природного газу №21-05/2024 від 21.05.2024.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами статті 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонам підписано договір купівлі продажу природного газу №21-05/2024 від 21.05.2024, враховуючи Додаткову угоду №9 від 28.10.2024.
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом вище, позивач перерахував відповідачу 4 054 700, 00 грн, в тому числі ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями: №380 від 29.10.2024 на суму 814 700,00 грн, №383 від 31.10.2024 на суму 720 000,00 грн, №391 від 05.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №395 від 06.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №401 від 07.11.2024 на суму 180 000,00 грн., №403 від 08.11.2024 на суму 540 000,00 грн, №406 від 11.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №409 від 12.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №414 від 13.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №426 від 14.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №431 від 15.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №435 від 18.11.2024на суму 180 000,00 грн, №444 від 19.11.2024 на суму 180 000,00 грн, №452 від 20.11.2024 на суму 180 000,00 грн.
Тобто, Відповідач мав поставити природний газ до 30.11.2024.
Листом від 20.11.2024 вих. № 15 відповідач повідомив позивача про припинення постачання природного газу з 21.11.2024 та неможливість постачання 100 тисяч кубічних метрів.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 Договору, оптовий Продавець зобов'язується забезпечити передачу газу у власність Оптовому Покупцю на умовах та в обсягах, визначених Договором, за умови дотримання Оптовим Покупцем вимог Договору, в будь-якому випадку не раніше здійснення Оптовим Покупцем повного розрахунку за газ, в порядку, передбаченому Договором;
Сторони погодили п. 6.9 Договору, що у випадку повної або часткової відмови Оптового продавця від передачі зазначеного у цій Додатковій угоді обсягу Газу на відповідний місяць передачі, Оптовий продавець зобов'язаний сплатити Оптовому покупцю штраф у розмірі 50% (п?ятдесят відсотків) вартості такого обсягу Газу, від передачі якого відмовився Оптовий продавець.
Відповідач надіслав позивачу Комерційний акт приймання передачі природного газу за договором купівлі продажу природного газу №21-05/2024 від 21.05.2024. Комерційний Акт датований 20.11.2024. Згідно Комерційного Акту відповідач передав, а позивач прийняв у листопаді 2024 року природний газ в обсязі 200 тисяч кубічних метрів на загальну вартість 3 589 800,00 грн.
Таким чином, відповідач відмовився постачати позивачу 100 тисяч кубічних метрів ( з 21.11.2024 по 30.11.2024) природного газу на загальну вартість 1 794 900 (один мільйон сімсот дев?яносто чотири тисячі дев?ятсот) гривень 00 копійок в тому числі ПДВ.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання
Згідно з ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, чинне законодавство пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично правильним.
З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Одночасно, у ст.76 Господарського процесуального кодексу України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, суд зазначає, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 897450,00 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РТЕ Юкрейн" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Оіл груп" (вул. Світлицького, 35, прим 77/7-4, м. Київ, 04123, код ЄДРПОУ 45068273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РТЕ Юкрейн" (вул. Будіндустрії, 6, м. Київ, 01013, код ЄДРПОУ 43741891) штраф у розмірі 897 450 (вісімсот дев'яносто сім тисяч чотириста п'ятдесят) грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 461 грн. (тринадцять тисяч чотириста шістдесят один) 75 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано: 21.04.2025.
Суддя М.Є. Літвінова