вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.04.2025 Справа № 904/538/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.
за позовом Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, мДніпро в інтересах держави в особі Позивача-1 Міністерства аграрної політики та продовольства України,м.Київ
Позивача-2 Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Київ в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерського господарства, м.Дніпро
до Фермерського господарства "Удача", смт Солоне, Солонянський район, Дніпропетровська область
про стягнення 176 503,56 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались
1. Короткий зміст позовних вимог
Правобережна окружна прокуратура міста Дніпра, мДніпро в інтересах держави в особі Позивача-1 Міністерства аграрної політики та продовольства України,м.Київ та Позивача-2 Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Київ в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерського господарства, м.Дніпро 10.02.2025 року через систему "Електронний суд" звернулася з позовом до Фермерського господарства "Удача" (далі-Відповідач), в якому просить суд:
стягнути з фермерського господарства "Удача" (код ЄДРПОУ 20233700) на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (код ЄДРПОУ 21692396) 176503,56 (сто сімдесят шість тисяч п'ятсот три гривні п'ятдесят шість копійок), в тому числі: 115 000 грн (сто п'ятнадцять тисяч гривень нуль копійок) поворотної фінансової допомоги, інфляційні втрати у сумі 31 204,11 грн (тридцять одна тисяча двісті чотири гривні одинадцять копійок) за весь час прострочення платежів, 3% річних від простроченої суми зобов'язання у сумі 11 521,09 грн (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять одна гривня дев'ять копійок) та пеня у сумі 18 778,36 грн (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят вісім гривень тридцять шість копійок);
сягнути з фермерського господарства "Удача" (код ЄДРПОУ 20233700) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м.Київ р/р UА228201720343160001000000291 код за ЄДРГЮУ 02909938) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем грошових зобов'язань за Договором №18ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 05.12.2017 року.
При поданні позовної заяви до суду прокуратурою сплачено 2422,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №160 від 31.01.2025 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
11.02.2025 ухвалою суд позов прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що розпискою про ознайомлення з матеріалами справи (арк.с. 74) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с. 75).
18.03.2025 року через систему "Електронний суд" Правобережна окружна прокуратура міста Дніпра подала заяву про зменшення позовних вимог (арк.с. 114-116), в якій просить суд закрити провадження у справі №904/538/25 та стягнути з ФГ "Удача" грошові кошти у розмірі 110000,00 грн на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Стягнути з Відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір.
Подана заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду на підставі ст. 46 ГПК України.
18.03.2025 року через систему "Електронний суд" представник Позивача-1 подав додаткові пояснення щодо суті спору (арк.с. 122-125).
24.03.2025 канцелярія суду зареєструвала заяву (арк.с. 138-140), в якій Відповідач повідомляє суд про те, що Фермерське господарство "Удача" визнає позовні вимоги правобережної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Позивача-1 Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ та Позивача-2 Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Київ в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерського господарства до Фермерського господарства "Удача" в частині стягнення 110000,00 грн, обґрунтовані стороною Позивача у заяві про зменшення позовних вимог.
3. Позиція Відповідача у відзиві на позов
05.03.2025 канцелярія суду зареєструвала відзив на позовну заяву (арк.с. 77-84), в якому Відповідач вказує про те, що ФГ "Удача" не заперечує того факту, що було порушено умови Договору, але визнає заборгованість по сплаті поворотної фінансової допомоги лише у сумі 110000,00 грн, що підтверджується доданими до відзиву на позовну заяву копіями платіжних доручень № 498 від 20.12.2018 року на суму - 10000 (десять тисяч) гривен; № 569 від 11.12.2019 року на суму - 10000 (десять тисяч) гривен; № 643 від 04.12.2020 року на суму - 10000 (десять тисяч) гривен; № 708 від 15.12.2021 року на суму - 5000 (п'ять тисяч) гривен; № 778 від 18.05.2023 року на суму - 50000 (п'ятдесят тисяч) гривен; № 864 від 28.10.2024 року на суму - 45000 (сорок п'ять тисяч) гривен; № 873 від 12.12.2024 року на суму - 5000 (п'ять тисяч) гривен; № 883 від 13.02.2025 року на суму - 5000 (п'ять тисяч) гривен, відповідно яких можна встановити, що Фермерське господарство “Удача» сплатило борг по Договору №18 ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі, всього на суму - 140000,00 грн. І так як інші платіжні документі не збереглися, Відповідач не може підтвердити відсутності заборгованості на іншу суму неповернутих коштів. Тому, враховуючи вищевикладене, у Господарського суду Дніпропетровської області є законні підстави для часткового задоволення Позовних вимог щодо стягнення з Фермерського господарства тільки 110000,00 грн, наданої фінансової підтримки на поворотній основі Фермерському господарству “Удача», та відмови у стягненні - 5000,00 грн, які сплачено Відповідачем згідно платіжної інструкції №883 від 13.02,2025 року на суму - 5000,00 грн. Щодо намагання стягнення пені в загальній сумі - 18778,36 грн, Відповідач вказує про те, що Договір №18 ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству не містить умов нарахування пені більше 6 місяців. Також Відповідач посилається на те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Підстав для стягнення пені в загальній сумі - 18778,36 грн, у Господарського суду немає. До того ж, відповідно Договору №18 ФГ-2017, у пункті 5.1 розділу 5 Договору, який визначає: “Відповідальність Сторін» у разі порушення зобов'язання, Сторони (Договору) за взаємною згодою узгодили, що: “У випадку прострочення строку виконання зобов'язання з повернення коштів фінансової підтримки Укрдержфонду фермерське господарство зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу», при цьому будь-якої мови про можливість стягнення 3% річних - взагалі не йдеться.
4. Позиція прокуратури у відповіді на відзив
17.03.2025 та 18.03.2025 Правобережна окружна прокуратура міста Дніпра через "Електронний суд" подала відповідь на відзив (ар.с. 100-111), в якій зазначає про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а доводи Відповідача викладені у відзиві щодо позову є неспроможними, не підтверджені доказами та не підлягають врахуванню при винесенні рішення судом.
5. Позиція Відповідача у запереченні на відповідь на відзив
24.03.2025 канцелярія суду зареєструвала заперечення на відповідь на відзив (арк.с. 134-137), в яких Відповідач зазначає про те, що у суді є законні підстави тільки для часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення з Фермерського господарства - 110000,00 грн наданої фінансової підтримки на поворотній основі Фермерському господарству "Удача".
6. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
05.12.2017 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (далі-Укрдержфонд) та Фермерським господарством "Удача" (далі-фермерське господарство) укладено Договір №18ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (далі - Договір) (арк.с. 21).
Відповідно до умов Договору:
1. Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству “Удача» в сумі 250 000 гривень, а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим договором.
2. Фінансова підтримка на поворотній основі надається для придбання маточного поголів'я сільськогосподарських тварин ярок, вівцематок, сільгосптехніки, виробництва та переробки продукції, поновлення обігових коштів.
3.2.1. Укрдержфонд зобов'язаний надати обумовлену Договором суму фінансової підтримка у безготівковому порядку шляхом перерахування зазначеної суми платіжним дорученням на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.
3.4.2. Фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду на розрахункові рахунки в Державній казначейській службі України згідно з встановленим графіком: до 01.12.2018 в сумі 10 000 грн, до 01.12.2019 в сумі 10 000 грн, до 01.12.2020 в сумі 10 000 грн, до 01.12.2021 в сумі 20 000 грн, до 01.11.2022 в сумі 200 000 гривень.
4.1. Фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення до 01.11.2022 та повертається останнім згідно з встановленим графіком, крім випадків зміни умов Договору та/або розірвання Договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки.
4.2. Цей договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим договором.
На виконання умов Договору Укрдержфонд перерахував у безготівковому порядку на поточний рахунок ФГ "Удача" 250 000 гри, що підтверджується трансакцією з сайту spending.gov.ua №71560460 від 07.12.2017 (арк.с. 22).
Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманих коштів, здійснив частково у розмірі 140 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 498 від 20.12.2018 року на суму - 10000,00 гривен; № 569 від 11.12.2019 року на суму - 10000,00 гривен; №643 від 04.12.2020 року на суму - 10000,00 гривен; №708 від 15.12.2021 року на суму - 5000,00 гривен; № 778 від 18.05.2023 року на суму - 50000,00 гривен; № 864 від 28.10.2024 року на суму - 45000,00 гривен; № 873 від 12.12.2024 року на суму - 5000,00 гривен; № 883 від 13.02.2025 року на суму - 5000,00 гривен (арк.с. 86-93), внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у сумі 110 000,00 грн.
Проте, після звернення Позивачем 07.02.2025 до суду, Відповідачем було здійснено останній платіж у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №883 від 13.02.2025 (арк.с. 93).
Тож, заборгованість Відповідача на момент вирішення спору (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) складає 110 000,00 грн, що не заперечується Відповідачем.
7. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
7.1. Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
На підставі ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З викладеним корелюються й положення ч.ч. 3 та 4 ст. 53 ГПК України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Першим елементом, який становить невід'ємну частину підстав для застосування положень ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» є поняття “інтерес держави».
У Рішенні від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття “інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Оскільки “інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
“Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.
Згідно з п.2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету міністрів Ради Європи державам -учасникам “Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їхня місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад у тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі “Менчинська проти Росії», заява № 42454/02, п. 35; рішення від 01.04.2010 у справі “Корольов проти Росії», заява № 5447/03, п. 38).
За приписами ч. 3 ст. 30 Бюджетного кодексу України після повернення фермерським господарством фінансової допомоги, кошти надходять до спеціального фонду Державного бюджету України.
Тому неповернення відповідачем фінансової допомоги є наслідком невиконання дохідної частини Державного бюджету України, що не дає можливості користуватися державною підтримкою іншим фермерським господарствам, а це, в свою чергу, завдає шкоди економічним інтересам держави.
Умовою забезпечення надходження відповідних коштів до бюджету є належне виконання обов'язків із захисту державних інтересів уповноваженими суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, звернення прокурора із вказаним позовом спрямоване на захист і відновлення зазначених державних інтересів, оскільки стягнення відповідних коштів з фермерського господарства до Державного бюджету України сприятиме своєчасному фінансуванню інших фермерських господарств, які належним чином та на відповідні цілі будуть використовувати кошти фінансової підтримки.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 02.11.2004 у справі “Трегубенко проти України» категорично ствердив, що “правильне застосування законодавства незаперечно становить “суспільний інтерес».
Недотримання Фермерським господарством “Удача» договірних зобов'язань перед державою в умовах воєнного стану, а також безпідставне утримання коштів державного бюджету протягом тривалого часу суспільному інтересу очевидно не відповідає.
Ураховуючи наведене, у вказаному випадку має місце порушення інтересів держави у бюджетній сфері, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.
Щодо органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України; далі - ГПК України).
У Рішенні від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи зміст поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).
При цьому згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз положень ст. 53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший “виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
“Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
“Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
“Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Невжиття органами державної влади, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту інтересів держави, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
При цьому, відповідно до п.п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 Верховним Судом встановлено, що прокурор не повинен встановлювати причини невиконання уповноваженими державою органами відповідних функцій у спірних відносинах.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Слід також враховувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 в справі №927/491/19, у якій, зокрема, зазначено, що обчислення розумного строку для реагування відповідного органу на повідомлення прокурора повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора про подання позову до суду, а й попередні листи, направлені прокурором органу, якщо в них міститься інформація про стверджувані порушення (а не просто направлено запит на надання інформації).
Згідно з ст. 1 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади», систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики. Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію держави.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №124 (https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/124-2021-n#Text), Міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Згідно пп. 5 п.5 Положення Мінагрополітики з метою організації своєї діяльності забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.
Відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №124, основним завданням Мінагрополітики є реалізація державної політики у сфері агропромислового комплексу та сільського розвитку, зокрема розвитку фермерських господарств, сільськогосподарської кооперації, сільськогосподарської дорадчої діяльності (п.п. 4 п. 3 Положення) та відповідно до покладених завдань Мінагрополітики здійснює в межах повноважень, передбачених законом, управління державними підприємствами, установами та організаціями, а також корпоративними правами держави (п.п 8 п. 4 Положення), забезпечує державну підтримку суб'єктів господарювання в агропромисловому комплексі, зокрема фермерських господарств (п.п. 16 Положення).
Відповідно до вимог ч.2 ст.9 ЗУ “Про фермерські господарства» Порядок використання Державного бюджету України для надання підтримки фермерських господарств затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку визначено, що цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою “Надання кредитів фермерським господарствам», які спрямовуються на фінансову підтримку фермерських господарств на поворотній основі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем є Мінагрополітики. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня є Український державний фонд підтримки фермерських господарств.
Згідно з ч. 5 ст. 22 зазначеного Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі, здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів, тощо.
Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями статті 22 Бюджетного Кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 “Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» (далі - Порядок).
Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (п. 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
Згідно абзацу другого пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
Пунктом 5 Порядку визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду.
Українським державним фондом підтримки фермерських господарств на рахунок ФГ “Удача» перераховано 250 тис. грн коштів загального фонду Державного бюджету на 2017 рік, головним розпорядником яких є Мінагрополітики.
Подібні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 № 905/1907/21 та постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №9Ю /11847/19.
Статтею 10 Закону України “Про фермерські господарства» (надалі - Закон) передбачено, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
За змістом п.п. 1.1, 4.4, 5.1 Статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.07.2021 №57, Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, заснованою на державній власності, має в усіх регіонах регіональні відділення (які є відокремленими підрозділами та не мають статусу юридичної особи і діють на підставі положення), має право укладати договори та угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем, відповідачем чи третьою особою у судах.
Відповідно до листа Укрдержфонду від 09.01.2025 №53-4/24, ведення претензійно-позовної роботи в Укрдержфонді покладено на регіональні відділення, зокрема на Дніпропетровське відділення.
Пунктом 4.1 Положення “Про Дніпропетровське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств», затвердженого наказом Укрдежфонду №55 від 05.07.2021, управління регіональним відділенням Укрдержфонду відповідно до повноважень, визначених законодавством та цим Положенням, здійснюється директором, який призначається та звільняється з посади наказом генерального директора Укрдержфонду.
У пункті 4.3 зазначеного Положення, серед іншого, встановлено, що директор регіонального відділення Укрдержфонду на підставі довіреності діє від імені Укрдержфонду, представляє його інтереси в органах державної влади, у тому числі в господарських судах та судах загальної юрисдикції, інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях з питань, що належать до сфери діяльності регіонального відділення, в межах наданих Укрдержфондом повноважень; вчиняє від імені регіонального відділення правочини (укладає угоди, договори, контракти) з питань, що належать до сфери діяльності відділення, в межах наданих йому повноважень на підставі довіреності; вживає заходів щодо забезпечення своєчасного повернення до державного бюджету коштів, наданих фермерським господарствам в якості поворотної фінансової підтримки; подає претензії і позови в установленому порядку до юридичних та фізичних осіб; виступає від імені Укрдержфонду позивачем і відповідачем в судах.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником Укрдержфонду є Мінагрополітики.
Ураховуючи викладене, в даному випадку Мінагрополітики та Укрдержфонд є органами, уповноваженими на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів Державного бюджету.
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурор звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконного вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (Постанови Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 917/665/20, від 07.04.2021 у справі №913/124/20, від 09.06.2021 у справі №916/1674/18).
Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра з метою вжиття самостійних заходів представницького характеру на адресу позивачів скеровані відповідні листи, проте останніми не вжито заходів щодо пред'явлення позовних заяв на захист інтересів держави.
Зокрема, надіслано запити від 08.01.2025 №53-157вих-25 на адресу Укрдержфонду, від 08.01.2025 №53-159вих-25 на адресу Дніпропетровського відділення Укрдержфонду, від 08.01.2025 №53-156вих-25 на адресу Мінагрополітики щодо стану заборгованості ФГ “Удача» та вжитих заходів щодо її стягнення.
У своїй відповіді від 13.01.2025 №21-2020-07/716 Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило, що генеральний директор здійснює контроль за своєчасним поверненням наданої фермерським господарствам фінансової підтримки. У зв'язку з чим, запит направлено до Укрдержфонду для розгляду.
Згідно з листом Укрдержфонду від 09.01.2025 №53-4/24 просить прокуратуру надати допомогу в захисті державних інтересів в суді шляхом подання позову про стягнення простроченої заборгованості на користь держави з ФГ “Удача».
Відповідно до листа Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 13.01.2025 №53-04/1301/25 відповідач не повернув кошти поворотної фінансової допомоги за договором про надання фінансової підтримки. Дніпропетровське відділення Укрдержфонду просить прокурора вжити заходи представницького характеру.
За таких обставин, Мінагрополітики та Укрдержфонд, будучи обізнаними про наявність у відповідача заборгованості, маючи повноваження щодо самостійного звернення до суду із вказаною позовною заявою, не вжили заходів щодо звернення до суду з метою захисту інтересів держави та стягнення з ФГ “Удача» вказаних коштів у зв'язку з допущенням заборгованості за договором №18 ФГ-2017 від 05.12.2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611, 625 ЦК України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
Відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором зобов'язання перед Позивачем з повернення фінансової підтримки у визначений договором строк, тому позовні вимоги прокуратури про примусове стягнення з Відповідача суми 110000,00 грн - є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
8. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт неналежного виконання Відповідачем умов Договору №18ФГ-2017 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 05.12.2017 року, суд визнає позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 110 000,00 грн.
В частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 5000,00 грн суд провадження у справі закриває на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України у зв'язку із припиненням предмета спору через погашення основного боргу Відповідачем під час розгляду справи в суді.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, мДніпро в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Київ в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерського господарства до Фермерського господарства "Удача" задовольнити частково.
Стягнути з фермерського господарства "Удача" (52400, Дніпропетровська область, смт Солоне, вул.Самойлова, буд. 22, код ЄДРПОУ 20233700) на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (03190, м.Київ, вул.Януша Корчака, буд. 9/12, код ЄДРПОУ 20029342) в особі Дніпропетровського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (49600, м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд. 52, кім. 459, код ЄДРПОУ 21692396) 110 000,00 (сто десять тисяч гривень 00 копійок) грн поворотної фінансової допомоги.
Стягнути з Фермерського господарства "Удача" (52400, Дніпропетровська область, смт Солоне, вул.Самойлова, буд. 22, код ЄДРПОУ 20233700) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м.Київ р/р UА228201720343160001000000291 код за ЄДРГЮУ 02909938) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 5000,00 грн закрити провадження.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 21.04.2025
Суддя Н.Б. Кеся