вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
21.04.2025м. ДніпроСправа № 904/1834/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Колісник І.І., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сек'юріті Груп", м. Київ
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 3075266,00 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сек'юріті Груп" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" заборгованості в сумі 3075266,00 грн, з яких: 2430000,00 грн - основний борг, 567000,00 грн - пеня та 78266,82 грн (за розрахунком позивача - інфляційні втрати).
Отже, ціною позову позивач зазначив 3075266,00 грн, хоча заборгованість за загальною сумою її складових, визначених у прохальній частині позову, становить 3075266,82 грн (2430000,00+567000,00+78266,82 = 3075266,82).
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 36903,20 грн позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань з оплати послуг, наданих йому у період з жовтня 2024 по березень 2025 року за договором № 515 від 15.06.2018.
Справу позивач просить розглядати в порядку письмового провадження.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви. Так, відповідно до пунктів 2, 3, 4 частини третьої цієї статті позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Всупереч указаним вимогам позивач не вказав свого повного найменування: не зазначив організаційно-правову форму товариства, обмежився лише його назвою.
Між тим згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повне найменування юридичної особи з ідентифікаційним кодом 40490694 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сек'юріті Груп".
Також зазначена у позовній заяві ціна позову не відповідає сумі заявлених позовних вимог, а у прохальній частині позовної заяви позивач не конкретизував способу захисту своїх порушених прав щодо майнової вимоги про стягнення 78266,82 грн (не вказав правової природи цієї суми) й, тим самим, допустив правову невизначеність.
За таких обставин позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд звертає увагу на таке.
За частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
На підтвердження викладених у позові обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, позивач додав до позову копії документів, складених іноземною (російською) мовою за відсутності їх перекладу на українську, а саме: договору № 515 від 15.06.2028, додаткової угоди до цього договору № 1 від 21.01.2022, листа відповідача № 53-01/ФІЛ-599 від 11.07.2018.
Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
За приписом частини першої статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
За змістом частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1 глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Отже, докази, не перекладені з російської мови (недержавної мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат" не є належними й допустимими, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17, від 12.03.2025 у справі № 910/20940/21 (910/19964/23).
Близька за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною (російською) мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та частини першої статті 9 Цивільного процесуального кодексу України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 751/1620/23.
Згідно з частиною першою статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сек'юріті Груп" залишити без руху.
2. Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Сек'юріті Груп" протягом 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду (в копіях - відповідачу, докази надсилання надати суду) уточненої позовної заяви, в якій указати: повне найменування позивача, правильну ціну позову, нову редакцію прохальної частини позову із зазначенням конкретних видів грошової заборгованості та їх розміру щодо кожної з них.
3. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 21.04.2025 й оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Колісник