16 квітня 2025 року м. Харків Справа № 922/3626/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В.,
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю представників:
від позивача - Квіцинська А.І. - на підставі довіреності від 18.12.2024 №01-17/9097, Яковлева М.С. - на підставі довіреності від 18.12.2024 №01-17/9208;
від відповідача - Матофій Р.М. - на підставі довіреності від 04.10.2024 №01-01-23/3850-24;
розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків, (вх.№565 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у справі №922/3626/24 (суддя Чистякова І.О., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 19.02.2025)
за позовом: Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків,
до відповідача: Комунального підприємства "Харківводоканал", м.Харків,
про стягнення 92456704,08грн.,
та за зустрічним позовом: Комунального підприємства "Харківводоканал", м.Харків,
до відповідача: Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, м.Київ,
про визнання зобов'язання зі сплати 3% річних та інфляційних припиненими,
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення 92456704,08грн., де: 22545949,30грн. - 3% річних за порушення строків оплати вартості електричної енергії, 69910754,78грн. - індекс інфляції за порушення строків оплати вартості електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії у період з серпня 2015 року по січень 2016 року, червень 2017 року, що підтверджено рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.2024 у справі № 922/5010/21, внаслідок чого, за порушення строків оплати вартості електричної енергії, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 22545949,30грн. за період з 14.08.2019 по 10.06.2024 та інфляційні у розмірі 69910754,78грн. за період з 14.08.2019 по 31.05.2024.
У відзиві на позовну заяву та уточненому відзиві на позовну поданих відповідачем до господарського суду Харківської області 13.11.2024 та 14.11.2024, останній заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх необгрунтованість та безпідставність, посилаючись на допущену позивачем - АТ "Харківобленерго" прострочку кредитора (стаття 613 Цивільного кодексу України) у виконанні зобов'язання погодженого сторонами в пункті 7 Додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору від 03.01.2008 №1,01 щодо виставлення окремих рахунків про нарахування 3% річних та інфляційних, з якими спірний договір пов'язує виникнення у КП “Харківводоканал» зобов'язання з проведення оплати.
При цьому, відповідач зауважував, що правильність розміру заборгованості за період серпень 2015 року - січень 2016 року, червень 2017 року було встановлено виключно рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.2024 у справі №922/5010/21, яке набрало законної сили 15.05.2024, адже в АТ "Харківобленерго" були відсутні первинні документи, які б могли підтвердити правильність розміру заборгованості, що підтверджується призначенням експертизи за клопотанням АТ "Харківобленерго".
Відповідач також просив суд застосувати позовну давність до заявлених вимог враховуючи, що строк позовної давності щодо не проведення оплати за серпень 2015 року скінчився - у вересні 2018 року, за вересень 2015 року - у жовтні 2018 року, за жовтень 2015 року - у листопаді 2018 року, за грудень 2015 року - у січні 2018 року, за січень 2016 року - у лютому 2019 року. Вказана заява також викладена в окремому документі поданому до господарського суду першої інстанції 14.11.2024 (вх.№28645)
14.11.2024 Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулось до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом, в якому просило суд визнати припиненим зобов'язання щодо оплати 3% річних та інфляційних за договором від 03.01.2008 №1,01 за період серпень 2015 року - січень 2016 року, серпень 2017 року у зв'язку із неможливістю його виконання за обставин, за яку жодна із сторін не відповідає, з підстав визначених статтею 607 Цивільного кодексу України.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що за період дії воєнного стану збитки КП "Харківводоканал" від надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, склали 3,18 млрд грн. Серед причин - дія тарифів на вказані послуги, які не переглядалися з 2021 року, катастрофічне зменшення надходжень грошових коштів, яке обумовлено дією об'єктивних чинників, зокрема, зменшенням обсягів споживання послуг більш ніж на 40% через вимушену евакуацію мешканців міста та області, припиненням діяльності промислових, комерційних підприємств, установ освіти та інших, а також низьким рівнем платежів, збільшення витратної складової діяльності підприємства за рахунок зростання цін та тарифів на енергоносії, ставок податків, сплати кредитних зобов'язань за укладеними міжнародними договорами в умовах зростання курсу долара, додаткових витрат на відновлення пошкоджених/знищених внаслідок ракетних обстрілів будівель, споруд та мереж водопостачання та водовідведення, на сьогодні кількість пошкоджених та зруйнованих об'єктів складає 170, загальна орієнтовна вартість відновлення яких сягає понад 2 млрд грн.
За твердженням КП "Харківводоканал", вказані обставини стали причиною неможливості своєчасно виконувати усі зобов'язання за господарськими договорами, зокрема, сплачувати за спожиту електроенергію, витрати на яку становлять більше 40% в собівартості послуги. Станом на 01.10.2024 загальна сума заборгованості КП "Харківводоканал" перед постачальником "останньої надії" та постачальником універсальних послуг за спожиту електричну енергію складає понад 2,5 млрд грн. Діяльність КП "Харківводоканал" знаходиться у жорстких рамках Державного регулювання. З одного боку він не може самостійно збільшити тариф на свої послуги, а з іншого не може зменшити об'єм своїх послуг, оскільки невиконання вимог Ліцензійних умов № 307 призведе до його закриття, як суб'єкта господарювання. Саме факт державного регулювання діяльності КП "Харківводоканал" обумовлює необхідність припинення зобов'язань щодо 3% річних та інфляційних в цій справі.
На підставі викладеного, відповідач вважав, що наявні всі підстави для визнання зобов'язання зі сплати 3% річних та інфляційних припиненим у зв'язку із неможливістю його виконання з обставин, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 Цивільного кодексу України).
Відповідач зазначав, що наявність підстав для припинення зобов'язання за ст. 607 ЦК України у даному випадку не зводяться до неможливості виконання вимоги про погашення заборгованості через відсутність необхідних коштів, а викликано винятково структурою тарифів, яка регулюється спеціальним компетентним органом - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у справі №922/3626/24 відмовлено в задоволенні первісного позову - повністю; відмовлено в задоволенні зустрічного позову - повністю.
Відповідні висновки місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні первісного позову з посиланням на положення статей 3, 526, 530, 610, 611, 612, 627, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України мотивовані допущеною Акціонерним товариством "Харківобленерго" прострочкою кредитора у виконанні зобов'язання погодженого сторонами в пункті 7 Додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 1.01. від 03.01.2008 щодо виставлення окремих рахунків про нарахування 3% річних та інфляційних, з якими договір пов'язує виникнення у КП “Харківводоканал» зобов'язання з проведення оплати. Крім того, судом було відмовлено в задоволенні заяви КП “Харківводоканал» про застосування строків позовної давності, з підстав необґрунтованості позовних вимог за первісним позовом.
Господарський суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, керуючись приписами статей 509, 510, 524, 533, 535, 526, 530, 607, 610, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про те, що посилання Комунального підприємства “Харківводоканал», як на підставу застосування ст. 607 ЦК України на невідповідність тарифів на водопостачання та водовідведення, є необґрунтованим та безпідставним з огляду на те, що взаємовідносини відповідача з державними органами, прийняття чи не прийняття постанов НКРЕКП про збільшення тарифів на водопостачання та водовідведення жодним чином не впливають на взаємовідносини між позивачем та відповідачем у цій справі, не звільняють Комунальне підприємство “Харківводоканал» від обов'язку виконання своїх договірних зобов'язань, як і не звільняють від відповідальності за порушення умов договору в частиі своєчасної та повної оплати отриманих послуг.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем за зустрічним позовом обставини щодо неможливості виконання зобов'язання щодо оплати 3% річних та інфляційних за договором від 03.01.2008 №1,01 за період серпень 2015 року - січень 2016 року, серпень 2017 року із посиланням на невідповідність тарифів на водопостачання та водовідведення, не є у розумінні статті 607 Цивільного кодексу України підставою для припинення зобов'язання неможливістю його виконання та, як наслідок, свідчать про відстуність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.
Акціонерне товариство "Харківобленерго" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у справі №922/3626/24 в частині відмови в задоволені первісного позову та ухвалити нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим госпродарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим позивачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у справі №922/3626/24; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 16.04.2025 о 11:30 годині.
27.03.2025 відповідачем за первісним позовом - Комунальним підприємством "Харківводоканал" подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3957), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго", рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у справі №922/3626/24 залишити без змін.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 16.04.2025 представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у справі №922/3626/24 в частині відмови в задоволені первісного позову та ухвалити нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго", просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у справі №922/3626/24 залишити без змін.
Враховуючи, що представники сторін з'явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та не заперечується сторонами у справі, 03.01.2008 між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (надалі - постачальник) та Комунальним підприємством "ВТП "Вода" (надалі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1,01 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач, як постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (пункт 1.1. договору).
Відповідно рішення Харківської міської ради Харківської області "Про реорганізацію шляхом приєднання комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" від 12.01.2011 №132/11 підприємство перейменоване на Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".
Додатковою угодою від 01.10.2011 до договору назву споживача змінено на Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".
Відповідно до рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 577/11 Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" перейменоване на КП "Харківводоканал".
Крім того, у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" 07.06.2018 проведено державну реєстрацію змін до Статуту АК "Харківобленерго", назву юридичної особи змінено на Акціонерне товариство "Харківобленерго".
Відповідно до пункту 2.3.2. договору, на підставі показів розрахункових засобів обліку електричної енергії (у відповідності до додатку 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію") оформлюється звіт про обсяг спожитої електричної енергії у формі додатку №9 до цього договору (пункт 7.5 договору), зазначений звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період споживач зобов'язаний щомісяця у встановлений договором строк надавати постачальнику.
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.2 договору споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування за умовами додатку 2 "Порядок розрахунків" (т.4 а.с.35-36).
Згідно з пунктом 5 додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого оператором рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).
За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів.
Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі рахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.
В разі неявки споживача для отримання рахунків постачальник направляє рахунки споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Пунктом 9.4. договору визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2008. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Враховуючи, що жодною із сторін договору не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, договір було продовжено.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав, що рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.2024 у справі № 922/5010/21 за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення 140039684,42 грн вартості електричної енергії за період з серпня 2015 року по січень 2016 року та червень 2017 року (116699737,09 грн. - електрична енергія, 23339947,33 грн. - ПДВ на е/е) встановлено наступні обставини:
"з 01.01.2019 по теперішній час договір про постачання електричної енергії продовжує свою дію лише в частині регулювання відносин щодо заборгованості з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю (п. 6 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії"). В іншій частині договір припинив свою дію.
За серпень 2015 року обсяг спожитої електричної енергії після перерозподілу технологічних втрат відповідно до п. 6.23 та п. 6.28 Правил користування електричної енергії було зменшено на 1334 кВт*год та склав - 20517100 квт*год на загальну суму 29710159,73грн. на час проведення перерахунку, саме станом на 01.07.2019 споживачем було частково сплачено суму нарахувань у розмірі 2450995,95грн. Таким чином, сума нарахувань за серпень 2015 року після проведеного перерахунку вартості та перерозподілу технологічних втрат, та з урахуванням проведеної часткової оплати складає 27259163,78грн.
За вересень 2015 року обсяг спожитої електричної енергії після перерозподілу технологічних втрат відповідно до п. 6.23 та п. 6.28 Правил користування електричної енергії було зменшено на 1271 кВт*год та склав - 20855852 квт*год на загальну суму 29557424,51грн. на час проведення перерахунку, саме станом на 01.07.2019 споживачем було частково сплачено суму нарахувань у розмірі 2971791,73грн. Таким чином, сума нарахувань за вересень 2015 року після проведеного перерахунку вартості та перерозподілу технологічних втрат, та з урахуванням проведеної часткової оплати складає 26585632,78грн.
За жовтень 2015 року обсяг спожитої електричної енергії після перерозподілу технологічних втрат відповідно до п. 6.23 та п. 6.28 Правил користування електричної енергії було зменшено на 1648 кВт*год та склав - 22453505 квт*год на загальну суму 31566957,86грн. на час проведення перерахунку, саме станом на 01.07.2019 споживачем було частково сплачено суму нарахувань у розмірі 3078074,79грн. Таким чином, сума нарахувань за жовтень 2015 року після проведеного перерахунку вартості та перерозподілу технологічних втрат, та з урахуванням проведеної часткової оплати складає 28488883,07грн.
За листопад 2015 року обсяг спожитої електричної енергії після перерозподілу технологічних втрат відповідно до п. 6.23 та п. 6.28 Правил користування електричної енергії було зменшено на 900 кВт*год та склав - 20675178 квт*год на загальну суму 28792743,49грн. на час проведення перерахунку, саме станом на 01.07.2019 споживачем було частково сплачено суму нарахувань у розмірі 3644650,94грн. Таким чином, сума нарахувань за листопад 2015 року після проведеного перерахунку вартості та перерозподілу технологічних втрат, та з урахуванням проведеної часткової оплати складає 25148092,55грн.
За грудень 2015 року обсяг спожитої електричної енергії після перерозподілу технологічних втрат відповідно до п. 6.23 та п. 6.28 Правил користування електричної енергії було зменшено на 2127 кВт*год та склав - 21835647квт*год на загальну суму 30649783,09грн. на час проведення перерахунку, саме станом на 01.07.2019 споживачем було частково сплачено суму нарахувань у розмірі 4 284 023,40 грн. Таким чином, сума нарахувань за грудень 2015 року після проведеного перерахунку вартості та перерозподілу технологічних втрат, та з урахуванням проведеної часткової оплати складає 26365759,69грн.
За січень 2016 року обсяг спожитої електричної енергії після перерозподілу технологічних втрат відповідно до п. 6.23 та п. 6.28 Правил користування електричної енергії було зменшено на 2451кВт*год та склав - 21966924 квт*год на загальну суму 30929107,18грн. на час проведення перерахунку, саме станом на 01.07.2019 споживачем було частково сплачено суму нарахувань у розмірі 9428786,58грн. Таким чином, сума нарахувань за січень 2016 року року після проведеного перерахунку вартості та перерозподілу технологічних втрат, та з урахуванням проведеної часткової оплати складає 21500320,60грн.
За червень 2017 року обсяг спожитої електричної енергії після перерозподілу технологічних втрат відповідно до п. 6.23 та п. 6.28 Правил користування електричної енергії було зменшено на 1628 кВт*год та склав - 18151819 квт*год на загальну суму 31758105,18грн. на час проведення перерахунку, саме станом на 01.07.2019 споживачем було частково сплачено суму нарахувань у розмірі 15244717,06грн. Таким чином, сума нарахувань за червень 2017 року після проведеного перерахунку вартості та перерозподілу технологічних втрат, та з урахуванням проведеної часткової оплати складає 16513388,12грн.
Вказані рахунки містять інформацію щодо обсягу електричної енергії спожитого КП "Харківводоканал" за відповідний розрахунковий місяць до перерахунку, обсяг технологічних втрат розподілених у відповідності до п. 6.23, п. 6.28 Правил користування електричної енергії, обсяг електричної енергії після перерозподілу технологічних втрат та відповідно суму нарахувань після застосування тарифу для 1-го класу напруги.
Рахунки були сформовані АТ "Харківобленерго" та направлені КП "Харківводоканал" відповідно до списку згрупованих поштових відправлень 06.08.2019.
Комунальним підприємством "Харківводоканал" не було виконано зобов'язання щодо оплати.
Вказані обставини і стали підставою для звернення у грудні 2021 Акціонерного товариства "Харківобленерго" до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал", в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило суд стягнути з відповідача на свою користь 140039684,42 грн вартості електричної енергії за період з серпня 2015 по січень 2016 року та червень 2017 року (116699737,09 грн. - електрична енергія, 23339947,33 грн. - ПДВ на е/е)".
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №922/5010/21 позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківобленерго" задоволено; стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 140039684,42грн. вартості електричної енергії (т.3 а.с.208-216).
Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зважаючи на те, що рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2024 у справі № 922/5010/21 набрало законної сили, в силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України вказане є підставою для звільнення Акціонерного товариства "Харківобленерго" від доказування обставин, встановлених під час розгляду вказаної справи.
Отже, як зазначав позивач, доданими до матеріалів справи документами та відповідним судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено факт неналежного виконання Комунальним підприємством "Харківводоканал" своїх зобов'язань за договором щодо оплати вартості електричної енергії за період з серпня 2015 року по січень 2016 року, червень 2017 року.
З огляду на те, що відповідачем не було своєчасно погашено суму наявної заборгованості, 11.10.2024 Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал", в якому посилаючись на несплату Комунальним підприємством "Харківводоканал" до 13.08.2019 вартості спожитої електричної енергії за період з серпня 2015 року по січень 2016 року, червень 2017 року просив суд стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 3% річних у розмірі 22 545 949,30 грн за період з 14.08.2019 по 10.06.2024 та індекс інфляції у розмірі 69 910 754,78 грн за період з 14.08.2019 по 31.05.2024 (т.1 а.с.1-243, т.2 а.с.1-224, т.3 а.с.1-218).
Крім того, 14.11.2024 Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулось до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом, в якому просило суд визнати припиненим зобов'язання щодо оплати 3% річних та інфляційних втрат за договором від 03.01.2008 №1,01 за період серпень 2015 року року-січень 2016 року, серпень 2017 року у зв'язку із неможливістю його виконання за обставин, за яку жодна із сторін не відповідає (стаття 607 Цивільного кодексу України) (т.4 а.с.149-152).
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у даній справі відмовлено в задоволенні первісного позову - повністю; відмовлено в задоволенні зустрічного позову - повністю, з підстав викладених вище (т.6 а.с.16-29).
Судова колегія зазначає, що рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову не оскаржено учасниками справи, а отже, не є предметом розгляду в даному апеляційному провадженні, тому суд апеляційної інстанції переглядає рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову в межах доводів та вимог апеляційної скарги згідно приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу приписів частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За умовами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, строк виконання грошового зобов'язання з оплати вартості спожитої електричної енергії, 3% річних, інфляційних узгоджений сторонами в умовах положень Додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 1.01. від 03.01.2008 (т. 4 а.с 35-36).
Пунктом 7 Додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 1.01. від 03.01.2008 визначено, що нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії та електричної потужності, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії з ПДВ, сум пені, 3% річних, інфляційних відображується в окремому рахунку, який споживач електроенергії повинен отримати в відповідному розрахунковому відділі компанії та сплати його в порядку, передбаченому п.5 цього Додатку.
Згідно з абзацами 1, 3, 5 пункту 5 Додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 1.01. від 03.01.2008 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого оператором рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).
Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі рахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.
В разі неявки споживача для отримання рахунків постачальник направляє рахунки споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
З аналізу вказаних умов договору випливає, що сторони досягли згоди щодо настання у споживача (Комунального підприємства "Харківводоканал") обов'язку по сплаті 3% річних та інфляційних лише після пред'явлення постачальником (Акціонерним товариством "Харківобленерго") виставленого у відповідності до вказаних положень договору рахунку.
При цьому, колегія суддів враховує, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (подібний висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №916/5073/15, від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010).
З наведеного випливає, що виникненню зобов'язання споживача (Комунального підприємства "Харківводоканал") з оплати 3% річних та інфляційних має передувати виконання постачальником (Акціонерним товариством "Харківобленерго") зобов'язання з виставлення рахунків, отже, для оцінки обґрунтованості пред'явлених позовних вимог, є необхідним дослідження правильності викладених у рахунках за спірний період розрахунків та встановлення настання зобов'язання з їх оплати.
Проте, матеріали справи не містять жодних рахунків на оплату 3% річних та інфляційних, та доказів їх виставлення постачальником (Акціонерним товариством "Харківобленерго") споживачу (Комунального підприємства "Харківводоканал") у відповідності до вказаних вище положень договору.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України, якою визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Судова колегія також наголошує на тому, що неприпустимо з огляду на приписи статті 629 Цивільного кодексу України надавати переваги одним положенням договору над іншими, адже договір є обов'язковим для виконання сторонами, суд не вправі довільно тлумачити їх зміст та на власний розсуд застосовувати лише частину умов договору до спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових для задоволення первісного позову, у зв'язку із допущеною Акціонерним товариством "Харківобленерго" прострочкою кредитора у виконанні зобов'язання погодженого сторонами в пункті 7 Додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 1.01. від 03.01.2008 з виставлення окремих рахунків про нарахування 3% річних та індексу інфляції, з якими договір пов'язує виникнення у КП “Харківводоканал» зобов'язання з проведення оплати.
Щодо заяви відповідача - Комунального підприємства “Харківводоканал» про застосування позовної давності до позовних вимог за первісним позовом, викладеної у відзиві на позовну заяву, а також в окремому документі, поданими до господарського суду Харківської області 14.11.2024 (т.4 а.с.141-142, 205-210), судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, за змістом названих норм позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
За наведених вище обставин, як вірно зазначено господарським судом першої інстанції, позовна давність у даній справі не застосовується з підстав необґрунтованості позовних вимог за первісним позовом.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у справі №922/3626/24 без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суду,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2025 у справі №922/3626/24 залишити без змін.
Повна постанова складена 21.04.2025.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя М.М. Слободін
Суддя П.В. Тихий