вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" березня 2025 р. Справа№ 910/9196/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Кропивної Л.В.
Руденко М.А.
при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1.,
від відповідача - Тарасюк Н.М., Бойко Ю.А.,
розглянувши матеріали апеляційних скарг ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 (суддя Босий В.П., повний текст складено - 25.10.2024) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 (суддя Босий В.П., повний текст складено - 12.11.2024) та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" про визнання недійсним рішення загальних зборів.
ВСТАНОВИВ наступне.
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" (далі - ОСББ "Червоний Хутір") про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання загальних зборів та оформлення результатів голосування Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір", які відбулись 17.12.2023.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Так, підставою відмови у задоволенні позову судом першої інстанції визначено недоведеність позивачем порушення його прав оскаржуваним рішенням зборів, а також встановлення судом наявності обставин ухвалленя цих рішень більшістю голосів учасників.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" про розподіл судових витрат задоволено частково; стягнуто з позивача на користь відповідача 1 000 грн витрат професійної правничої допомоги.
Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказані рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов та відмовити відповідачу у стягненні витрат правничої допомоги.
Апеляційна скарга мотивована не повідомленням позивача про дату, час та місце проведення Зборів, а також не доведенням обставин прийняття рішень більшістю голосів.
Крім цього, не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 та задовольнити заяву відповідача повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує про невірність висновку суду щодо часткового задоволення заяви.
Представники апелянтів - позивача та відповідача у справі в судовому засіданні надали пояснення, якими підтримали свої апеляційні скарги та заперечили проти скарг один одного.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення місцевого господарського - скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є співласником житлового приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
У вказаному будинку діє Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір".
17.12.2023 року проведено загальні збори співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" (далі - Загальні збори співвласників), рішення яких оформлені протоколом № 13.
Так, згідно протоколу у зборах взяли участь особисто (присутні) 50 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь 278 осіб.
Згідно з вказаним рішенням Загальних зборів співвласників порядок денний зборів такий:
1. Обрання голови та секретаря зборів.
2. Звіт ревізійної комісії про використані кошти та проведені роботи.
3. Затвердження кошторису Об'єднання.
4. Участь у програмах співфінансування для капітальних ремонтів, програмах з енергоефективності та комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності, 85/15, 70/30 у зв'язку із аварійною ситуацією фасаду.
4.1 Участь у програмах енергоефективності та Комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2021-2025 роки за рахунок бюджетних коштів без фінансової участі власників з ремонтів інженерних мереж, фасаду.
5. Робочі питання (ситуація з неплатниками).
6. Усунення перешкод у користуванні спільним майном, що користуються ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (квавртира НОМЕР_1).
7. Надання повноважень правлінню затвердити та погодити суму спів фінансування від імені Об'єднання.
З третього питання порядку денного прийнято рішення затвердити кошторис Об'єднання з сумою внеску 16.00 гривень, що визначено в листах опитування.
Як вказано в протоколі, за вказане рішення проголосували: за - 206 осіб (74,1%), проти - 8, утрималося - 0, не голосували - 64 особи.
З четвертого питання порядку денного прийнято рішення - Участь у програмах з енергоефективності та Комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності та розвитку житлово- комунальної інфраструктури міста Києва на 2021-2025 роки за рахунок бюджетних коштів без фінансової участі власників з ремонтів інженерних.
Як вказано в протоколі, за вказане рішення проголосували: за - 206 (74,1%) осіб, проти - 8, утрималося - 0, не голосували - 64 особи.
З п'ятого питання порядку денного прийнято рішення щодо злісних неплатників (більше 5 міс) застосовувати обмеження в користуванні інженерними мережами.
Як вказано в протоколі, за вказане рішення проголосували: за - 211 (75,9%) осіб, проти - 2, утрималося - 0, не голосували - 65 осіб.
З шостого питання порядку денного прийнято рішення - усунути перешкоди у користуванні спільним майном, яким незаконно користуються неплатники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Як вказано в протоколі, за вказане рішення проголосували: за - 211 (75,9%), осіб, проти -2, утрималося - 0, не голосували - 65 осіб.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказує про порушення відповідачем встановленого статутом та законом порядку скликання загальних зборів та оформлення результатів голосування.
Так, позивач стверджує про неповідомлення його, як співвласника, про проведення 17.12.2023 загальних зборів, що свідчить про порушення прав ОСОБА_1 щодо участі у зборах та реалізації прав на управління багатоквартирним будинком, а також звертає увагу на те, що у зв'язку із не зазначенням у протоколі кількості співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" неможливо перевірити дотримання кворуму для прийняття відповідного рішення.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у даній справі, хоча й встановив обставини неповідомлення позивача про проведення зборів, проте вказав, що наведене не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів, оскільки як позивачем не зазначено яким чином оскаржуване рішення порушує його права та інтереси, так і судом не встановлено факту такого порушення.
Одночасно, суд вказав про наявність необхідної кількості голосів співвласників (кворуму) для ухвалення рішень на загальних зборах, що відбулись 17.12.2023, які оформлені протоколом №13.
Стосовно наведених в оскаржуваному судовому рішенні висновків суду, колегія суддів вказує наступне.
Особливості створення та діяльності об'єднань співаників багатоквартирних будинків визначаються Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Аналогічні положення передбачені пунктом 5 розділом 3 Статуту відповідача.
Доказів повідомлення позивача про скликання спірних Загальних зборів співвласників із зазначенням порядку денного, місця проведення зборів до матеріалів справи не надано.
За твердженням відповідача, позивач був обізнаний про скликання загальних зборів на 17.12.2023 та їх проведення, проте від отримання під підпис індивідуального запрошення відмовився, про що у загальному списку відомостей про вручення запрошень співвласникам будинку зроблена відповідна відмітка. Крім того, позивача також було повідомлено у спосіб, який визначений п. 5 розділу 3 Статуту ОСББ "Червоний Хутір", шляхом розміщення повідомлення на дошці оголошень будинку, а також шляхом направлення відповідного запрошення поштовим відправленням.
Разом з тим, в матеріалах справи, як відсутні будь-які докази в підтвердження розміщення оголошення на дошці оголошень будинку про скликання зборів на 17.12.2023, так і будь-які докази в підтвердження направлення повідомлення поштовим відправленням. Більш того, відповідачем так і не надано самого, як він зазначає, індивідуального запрошення від отримання якого відмовився ОСОБА_1 .
Наданий відповідачем список відомостей про вручення запрошень не приймається судом, як доказ відмови позивача від отримання запрошення на Загальні Збори, оскільки відмітка про відмову від отримання зроблена Головою Правління ОСББ, а не безпосередньо позивачем та не складено колегіального акту.
Отже, колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивача не повідомлено належним чином про дату, час та місце проведення загальних зборів.
Стосовно доводів відповідача про присутність позивача на спірних зборах, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідач на підтвердження обставин присутності позивача на Загальних Зборах 17.12.2023 надав довідку (т.1, а .с. 58), за підписом Голови Правління ОСББ, в якій також наведено перелік осіб, що підтверджують обставину присутності позивача на зборах, із зазначенням номерів квартир та підписів цих осіб.
Колегія суддів вважає, що наведений доказ не підтверджує обставин присутності позивача на спірних зборах, з огляду на те, що вказана довідка видана безпосередньо самим відповідачем, а обставини засвідчення наведених в ній відомостей певними особами є суперечливими.
В матеріалах справи наяний Реєстраційний список співвласників ОСББ "Червоний Хутір" (т.1, а.с.105-109), в якому наведено перелік співвласників (їх призвища, номери квартир), а також містяться підписи тих осіб, які були особисто присутні на зборах 17.12.2023.
У наданій відповідачем довідці, факт присутності позивача на зборах 17.12.2023 посвідчено підписами, зокрема, наступних осіб: ОСОБА_5 (кв. АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (кв. АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 (кв. АДРЕСА_5 ), ОСОБА_8 (кв. АДРЕСА_6 ), ОСОБА_9 (кв. АДРЕСА_7 ).
Разом з тим, згідно наведеного вище Реєстраційного списку ці особи не були присутні особисто на зборах 17.12.2023, оскільки їх підписи у вказаному списку відсутні.
Отже, на переконання колегії суддів зазначена довідка відповідача не може підтвердити обставин присутності позивача на спірних зборах.
Щодо наданої відповідачем заяви свідків (т.1, а.с. 116), слід зазначити, що вона не може бути прийнята судом, як належний доказ, з огляду на невідповідність її оформлення вимогам ст. 88 ГПК України.
Таким чином, відповідачем не доведено належними засобами доказування обставин присутності позивача на спірних зборах.
Верховний Суд висловив позицію, зокрема, у справах №924/1146/21, №916/1010/21 стосовно того, що порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Так як, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Отже з огляду на наведені висновки Верховного Суду, неповідомлення або неналежне повідомлення співвласника багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів, не є безумовною підставою для визнання таких зборів недійсними.
Важливим, у даному випадку, є саме проведення таких зборів за відсутності кворуму (постанова Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 916/1126/24).
Колегія суддів одночасно враховує наступні висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22:
"Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.".
Відповідно до частин 12, 13 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Відповідно абзацу 1 пункту 8 розділу 3 Статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості співвласників, а відповідно абзацу 1 пункту 8 розділу 3 Статуту рішення про визначення переліку та розміврів внесків вважається прийнятим якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників.
Відповідно п.9 розділу 3 Статуту зазначено якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрало кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Згідно абзацу п. 10 розділу 3 Статуту під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
Таким чином, для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідач вказує, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 278 осіб.
Така ж кількість відображена в протоколі зборів від 17.12.2023.
Разом з тим, в Реєстраційному списку співвласників ОСББ "Червоний Хутір" (т.1, а.с.105-109) вказано кількість співвласників - 271 особа.
В Запрошенні на Загальні Збори (т. 1, а.с. 63-71) наведено перелік із 281 особи, вирахувавши з яких 8 осіб, які значаться померлими, кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 273 особи.
Отже, наявні в матеріалах справи докази щодо кількості співвласників є суперечливими.
У будь - якому випадку, відповідачем підлягають доведенню обставини щодо прийняття спірних рішень зборів більшістю голосів.
В протоколі зборів вказано, що у письмовому опитуванні взяли участь 278 осіб.
В свою чергу, в матеріалах справи (т.1, а.с.55, 59) наявне письмове опитування з питань 3-6 порядку денного, з якого вбачається, що лише 31 особа проголосувала "за", 10 осіб - не голосували через відмову, 1 особа вказана померлою.
Інших доказів, які б підтверджували відомості, вказані в протоколі №13 (підписаному Головою та Секретарем зборів) щодо:
за 3 питання проголосували: за - 206 (74,1%) осіб, проти - 8, утрималося - 0, не голосували - 64 особи;
за 4 питання проголосували: за - 206 (74,1%) осіб, проти - 8, утрималося - 0, не голосували - 64 особи;
за 5 питання проголосували: за - 211 (75,9%) осіб, проти - 2, утрималося - 0, не голосували - 65 осіб;
за 6 питання проголосували: за - 211 (75,9%), осіб, проти -2, утрималося - 0, не голосували - 65 осіб,
в матеріалах даної справи відсутні.
Таким чином, обставини стосовно того, що вказані рішення підтримані більшістю співвласників є недоведеними, як і відповідно обставини наявності кворуму.
З огляду на викладене, доводи позивача про відсутність доказів наявності необхідної кількості голосів співвласників для ухвалення рішень, знайшли своє підтвердження матеріалами даної справи.
Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.
Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 02.04.2019 у справі №927/546/18, від 18.09.2019 року у справі №902/671/18, від 28.01.2021 у справі №910/15906/19, від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 05.07.2022 у справі №911/2269/20, від 25.05.2023 у справі №916/636/22, від 04,05.2023 року у справі №911/3656/20 та інших.
З огляду на усталені висновки Верховного Суду, про які зазначалося вище по тексту цієї постанови, про те, що самостійною підставою для визнання недійсними оскаржуваних рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, колегія суддів ввважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо оскарження позивачем та відповідачем додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24, слід зазначити наступне.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18, від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі № 927/229/19, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 у справі № 910/17345/20, від 15.02.2023 у cправі № 911/956/17 (361/6664/20) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21).
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового - про задоволення позову, то додаткове рішення у цій справі, яким частково задоволено заяву відповідача про розподіл судових витрат, також підлягає скасуванню.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позову. Крім цього, також підлягає скасуванню додаткове рішення. Відповідно апеляційна скарга відповідача на додаткове рішення - підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 задовольнити повністю.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9196/24 про відмову у задоволенні позову скасувати.
3. Прийняти нове рішення по справі №910/9196/24, яким позов задовольнити повністю.
3.1. Визнати недійсними рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір", які оформлені протоколом від 17.12.2023 №13.
3.2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" на користь ОСОБА_1 2 422, 40 грн. судового збору.
4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 скасувати.
4.1. Відмовити у задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" про розподіл судових витрат.
5. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" на користь ОСОБА_1 3 633, 60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
6. У задоволенні апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 відмовити.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 21.04.2025 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді Л.В. Кропивна
М.А. Руденко