вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"16" квітня 2025 р. Справа№ 910/12955/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
прокурор: Моцик Л.М.
від позивача- 1: не з'явилися;
від позивача- 2: не з'явилися;
від відповідача -1: не з'явилися;
від відповідача-2: не з'явилися,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 (повний текст рішення складено і підписано 10.01.2025)
у справі №910/12955/24 (суддя Демидов В.О.)
за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Української міської ради
до 1) Управління гуманітарного розвитку Української міської ради
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»
про визнання недійсним договору та стягнення 73 841,41 грн, -
У провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Сулім В.В., суддів: Майданевича А.Г., Коротун О.М., перебуває апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 у справі № 910/12955/24 за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Української міської ради до Управління гуманітарного розвитку Української міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» про визнання недійсним договору та стягнення 73 841, 41 грн. Розгляд справи призначено 16.04.2025.
14.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/12955/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 922/3456/23.
Прокурор у судовому засіданні 16.04.2025 не заперечував проти зупинення провадження у справі.
Представники сторін у судове засідання 16.04.2025 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомленні належним чином, що підтверджується довідками про достаку електронного документа.
Беручи до уваги те, що явка сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду клопотання про зупинення провадження у справі за відсутності представників сторін.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю про зупинення полвадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 922/3456/23, колегія суддів зазначає наступне.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Управлінням гуманітарного розвитку Української міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» укладено договір про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ200-1678-23 від 26.05.2023.
Прокурор вказує, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Твій Газзбут» (ЄДРПОУ 43965848), кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_1 , громадянство: АДРЕСА_1 . Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100. Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив.
Поміж тим відповідно до рішення РНБО від 18.06.2021 згідно із Законом України «Про санкції» на кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Твій Газзбут» ОСОБА_1 було застосовано відповідні обмежувальні заходи (санкції), такої санкції, як заборона на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю відповідає принципам застосування санкцій, визначених у ч. 2 ст. 3 Закону України «Про санкції».
Окрім цього, прокурор зазначає, що між ТОВ «Твій газзбут» та УМР Української міської ради укладено додаткову угоду від 26.09.2023 № ДУ-1/41АВ200-1678-23 до Договору № 41АВ200-1678-23 від 26.05.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару (1 куб.м) порівняно з первісними умовами договору на 41%.
З огляду на вищевикладене прокурор просить визнати недійсним договір про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ200-1678-23 від 26.05.2023, укладений між Управлінням гуманітарного розвитку Української міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на користь Управління гуманітарного розвитку Української міської ради грошові кошти у розмірі 73841,41 гри, а з Управління гуманітарного розвитку Української міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 73841,41 грн стягнути в дохід держави.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2024 справу № 922/3456/23 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Підставою для передачі справи № 922/3456/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у cправі №914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України; а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 ЦК України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Ухвалою Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.12.2024 прийняв до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради та Приватного підприємства «ЛСВ Моноліт» на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024.
Приписи статті 228 ГПК України встановлюють право суду зупинити провадження у справі. Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зміст статті 228 ГПК України свідчить про те, що зупинення провадження є саме правом суду. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 915/547/17.
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21).
Отже, за змістом вказаної норми зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов'язком суду. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об'єднана палата, Велика Палата Верховного Суду, здійснює перегляд справи (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 910/22748/16, від 13.01.2023 у справі № 911/3023/19, від 20.11.2023 у справі № 910/14224/20, від 18.11.2024 у справі № 907/1115/23, від 22.01.2025 у справі № 910/8568/23).
Пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.
Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет) (ухвала об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №910/4450/19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносини необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини). За статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 названого Закону).
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзаці 1 підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).
Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).
Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п.61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumаrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).
На переконання колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, сформований висновок об'єднаної палати Верховного Суду щодо визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України, у разі встановленого порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частини 3 статті 228 ЦК України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, має бути враховано судами при застосуванні норм права у подібних правовідносинах з метою дотримання принципу правової визначеності та єдності судової практики.
З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції вбачає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі №910/12955/24 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №922/3456/23.
Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» про зупинення провадження у справі № 910/12955/24 задовольнити.
2. Зупинити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 у справі № 910/12955/24 до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №922/3456/23.
3. Зобов'язати учасників судового процесу повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи №922/3456/23.
4. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, встановлені статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич