вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" квітня 2025 р. Справа№ 910/8488/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Сітайло Л.Г.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 08.04.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 24.09.2024
у справі №910/8488/24 (суддя Андреїшина І.О.)
за позовом Фермерського господарства "Верховина"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП"
про стягнення 347 161,93 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Фермерське господарство "Верховина" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" про стягнення 347 161,93 грн, з яких: 230 161,68 грн основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 8 614,71 грн трьох відсотків річних та 108 394,64 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за договором поставки сільськогосподарської продукції №1-07/22Я від 26.07.2022 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" на користь Фермерського господарства "Верховина" суму основного боргу у розмірі 217 956 грн 14 коп., 3% річних у розмірі 8 614 71 коп., інфляційне збільшення боргу у розмірі 12 205 грн 54 коп. та судовий збір в розмірі 4 394 грн 98 коп.
У решті позовних вимог відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що представлені до матеріалів справи видаткові накладні є належними доказами передачі товару відповідачу, а отже, виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару в межах договору здійснено належним чином. Суд встановив, що борг відповідача перед позивачем за представленими до матеріалів справи документами становить 217 956,14 грн, з огляду на що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 108 394,64 грн пені, оскільки можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань, умовами укладеного сторонами договору не передбачена.
Стосовно вимог про стягнення інфляційних втрат на 3% річних, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення суми є арифметично правильними та обґрунтованими.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 24.09.2024 у справі №910/8488/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині 10% від договору та суми ПДВ, в загальному розмірі 88 750,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм процесуального права. При цьому скаржник стверджував про порушення позивачем умов п. 5.1 договору в частині обов'язку надання оригіналу листа на фірмовому бланку підприємства, що товар, який поставляється по даному договору, є продукцією власного виробництва, постачальник має статус виробника сільськогосподарської продукції у 2022 році та є суб'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Узагальнені доводи та заперечення позивача
28.01.2025 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Узагальнені доводи відзиву позивача зводяться до того, що оскаржуване рішення місцевого суду прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства України, у свою чергу, апеляційна скарга є формальною, і такою, що подана з метою затягування строку сплати боргових збов'язань за отриману продукцію.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2024 апеляційну скаргу у справі №910/8488/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
25.11.2024 матеріали справи №910/8488/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі №910/8488/24 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
12.12.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. та Тищенко О.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8488/24.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18.12.2024, справу №910/8488/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі №910/8488/24. Судове засідання призначено на 30.01.2025.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. на лікарняному з 28.01.2025 по 07.02.2025, судове засідання призначене на 30.01.2025 не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 розгляд апеляційної скарги призначено на 11.03.2025.
Розгляд справи відкладено на 08.04.2025.
24.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Явка представників сторін
У судове засідання 08.04.2025 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету та шляхом направлення поштової кореспонденції. До того ж представник позивача просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" за відсутності представників позивача та відповідача.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
26 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" (далі - покупець, відповідач) та Фермерським господарством "Верховина" (далі - постачальник, відповідач) було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 1-07/22Я, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: ячмінь 3-го класу, урожаю 2022 року, надалі іменований як "товар", в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 2.2. договору ціна та загальна вартість товару складає 887 501,40 грн в т.ч. ПДВ.
Відповідно до п. 3.2. договору строк постачання товару - 17.08.2022 включно. Поставка товару партіями допускається.
Згідно з п. 4.1. договору оплата здійснюється:
- 86 % вартості партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10-14 банківських днів з моменту надання видаткової накладної (у заліковій вазі), отримання від елеватора ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та за умови виставлення рахунку та підписання даного договору;
-14 % вартості партії товару протягом 5 банківських днів, наступних за датою зареєстрованих податкових накладних постачальника.
Так, позивач у позовній заяві зазначає, що на виконання умов договору № 1-07/22Я від 26.07.2022 року позивач здійснив поставку на елеватор поставки за адресою: вул. Гагаріна 44/1, смт. Ярмолинці Ярмоленецького району Хмельницької області ячмінь урожаю 2022 року відповідачу в такому порядку:
- 26 липня 2022 року на основі товарно-транспортної накладної № 75 від 26 липня 2022 року, видаткової накладної № 67 від 26 липня 2022 року ячмінь в кількості 25.820 тонни на суму 91 661,14 грн, що підтверджується реєстром ТТН № 1466 від 26 липня 2022 року; для оплати вартості поставки ячменю покупцеві надано рахунок № 37 від 26 липня 2022 року на суму 91 661,14 грн;
- 27 липня 2022 року на основі товарно-транспортної накладної № 76, видаткової накладної № 68 від 27 липня 2022 року ячмінь в кількості 25.700 тонни покупцеві на суму 91 235,15 грн, що підтверджується реєстром ТТН № 1474 від 27 липня 2022 року; для оплати вартості поставки ячменю покупцеві надано рахунок № 38 від 27 липня 2022 року на суму 91 235,15 грн;
- 28 липня 2022 року на основі товарно-транспортних накладних № 77, № 78, видаткової накладної № 69 від 28 липня 2022 року ячмінь в кількості 51,960 тонни на суму 184 458,29 грн, що підтверджується реєстром ТТН № 1480 від 28 липня 2022 року; для оплати вартості поставки ячменю покупцеві надано рахунок № 39 від 28 липня 2022 року на суму 184 458,29 грн;
- 29 липня 2022 року на основі товарно-транспортних накладних № 79, № 80, видаткової накладної № 70 від 29 липня 2022 року ячмінь в кількості 51,940 тонни на суму 184 387,29 гривень, що підтверджується реєстром ТТН № 1500 від 29 липня 2022 року; для оплати вартості поставки ячменю покупцеві надано рахунок № 40 від 29 липня 2022 року на суму 184 387,29 грн;
- 30 липня 2022 року на основі товарно-транспортних накладних № 81, №82, видаткової накладної № 71 від 30 липня 2022 року ячмінь в кількості 51,700 тонни покупцеві на суму 183 535,29 гривень, що підтверджується реєстром ТТН № 1504 від 30 липня 2022 року; для оплати вартості поставки ячменю покупцеві надано рахунок № 41 від 30 липня 2022 року на суму 183 535,29 грн;
- 01 серпня 2022 року на основі товарно-транспортних накладних № 83, № 86, видаткової накладної № 73 від 01 серпня 2022 року ячмінь в кількості 51.960 тонни на суму 184 458.29 гривень, що підтверджується реєстром ТТН № 1508 від 01 серпня 2022 року; для оплати вартості поставки ячменю покупцеві надано рахунок № 42 від 01 серпня 2022 року на суму 184 458,29 грн.
Загальна кількість поставленого товару (ячменю врожаю 2022 року) становить 259,08 тонн на загальну суму 919 735,45 грн.
Відповідач частково здійснив розрахунок за отриману сільськогосподарську продукцію, що підтверджується банківською випискою, зокрема:
- 19 серпня 2022 року в сумі - 78 462,23 грн;
- 19 серпня 2022 року в сумі - 78 828,58 грн;
- 19 серпня 2022 року в сумі - 92 193,65 грн;
- 19 серпня 2022 року у сумі - 158 634,13 грн;
- 07 вересня 2022 року в сумі - 157 840,35 грн;
- 20 жовтня 2022 року в сумі - 92 229,15 грн;
- 07 березня 2023 року в сумі - 43 591,22 грн.
Всього за отриманий ячмінь урожаю 2020 року покупець здійснив оплату в сумі 701 779,31 гривень.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що відповідачем не було здійснено оплати поставленого товару, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 217 956,14 грн основного боргу, що і стало підставою для звернення до суду.
Крім того, внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 12 205,54 грн інфляційних втрат 8 614,71 грн трьох відсотків річних та 108 394,64 грн пені.
Відповідач відзив на позов не подав.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором №1-07/22Я від 26.07.2022, поставивши відповідачу визначений у п. 2.1 договору товар, що підтверджується видатковими накладними № 67 від 26 липня 2022 року; № 68 від 27 липня 2022 року; № 69 від 28 липня 2022 року; № 70 від 29 липня 2022 року; № 71 від 30 липня 2022 року № 73 від 01 серпня 2022 року, які підписані представниками сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
У той же час, відповідач своїх зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару належним чином у встановлений договором строк не здійснив, зокрема, відповідачем сплачено за поставлений товар частково, а саме 701 779,31 грн, результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 217 956,14 грн.
Доказів сплати грошових коштів у сумі 217 956,14 грн суду не надано та матеріали справи не містять.
З огляду на вказане в сукупності місцевий суд дійшов правомірного висновку, що борг відповідача перед позивачем становить 217 956,14 грн, з огляду на що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №1-07/22Я від 26.07.2022, позивач просив суд стягнути з відповідача 12 205,54 грн інфляційних втрат, 8 614,71 грн 3% річних та 108 394,64 грн пені.
За змістом частини другої статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов'язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.
Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18.
Враховуючи що умовами укладеного між сторонами договору №1-07/22Я від 26.07.2022 не передбачено можливості сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань, місцевий суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 108 394,64 грн пені.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим погоджується з судом першої інстанції, що позовна вимога про стягнення 12 205,54 грн інфляційних втрат та 8 614,71 грн 3% річних підлягає задоволенню в цій частині.
Таким чином, оцінивши подані докази, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі стосовно невиконання позивачем умов п. 5.1 договору, відповідно до якого постачальник зобов'язується надати оригінал листа на фірмовому бланку підприємства, що товар, який поставляється по даному договору, є продукцією власного виробництва, постачальник має статус виробника сільськогосподарської продукції у 2022 році та є суб'єктом оподаткування податком на додану вартість, що є підставою для застосування умов п. 4.2 договору, відповідно до якого покупець має право притримати оплату товару в розмірі 10% від його загальної вартості , до моменту усунення постачальником такого порушення, без застосування до покупця будь-яких штрафних санкцій, відхиляються апеляційним судом, оскільки не є вирішальним при вирішенні даної справи, враховуючи що факт поставки обумовленого договором товару, підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, про що вище зазначено судом.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, на виконання умов договору №1-07/22Я від 26.07.2022 вчиняв дії з оплати поставленого товару за цим договором, що нівелює його посилання на невиконання позивачем умов п. 5.1 договору, як підставу для застосування п. 4.2 договору.
Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп".
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 24.09.2024 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі №910/8488/24 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп".
Матеріали справи №910/8488/24 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 21.04.2025 після виходу з відпустки головуючого судді Коробенка Г.П.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
Л.Г. Сітайло