вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" березня 2025 р. Справа№ 910/14138/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Сітайло Л.Г.
Майданевича А.Г.
секретар судового засідання Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання
від скаржника: Виноградов В.О. (поза межами суду ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
від позивача: Мануйленко О.В., Рудюк Ю.А
від відповідача: Буркова О.М.
від третьої особи: Квіцінська А.Г., Круторогов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023
повний текст рішення складено 05.06.2023
у справі № 910/14138/22 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Харківобленерго»,
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»
про визнання протиправними дій та припинення дій
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст позовних вимог та рішень господарських судів
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», в якому просило визнати неправомірними дії та припинити дії, що порушують право, а саме:
- визнати рішення ПрАТ «НЕК «Укренерго», як адміністратора комерційного обліку, щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на ДПЗД «Укрінтеренерго» неправомірним;
- заборонити ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснювати дії, що порушують право ДПЗД «Укрінтеренерго», а саме записувати в системі управління ринком (платформа ММS) на постачальника «останньої надії» обсяги електричної енергії для врегулювання небалансів по точкам комерційного обліку споживача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» після 03.02.2022 (з 04.02.2022) по 31.10.2022, як купівлю-продаж ДПЗД «Укрінтеренерго» електричної енергії для врегулювання небалансів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 позов задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 рішення суду першої інстанції від 22.05.2023 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 910/14138/22 касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 910/14138/22 скасовано. Справу № 910/14138/22 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить переглянути в апеляційному порядку та скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14183/22, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, стягнути з позивача на користь КП «Харківські теплові мережі» 7 443,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції всупереч приписам частин 2 та 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що в процесі розгляду справи № 910/14138/22 Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» не було залучене до участі у справі, тоді як за результатами розгляду справи оскаржуваним рішенням вирішено питання про права та обов'язки Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», як споживача електричної енергії. Крім того, не з'ясовано обставини дії з 25.01.2022 заходів забезпечення позову у справі №72з-22, що призвело до невірного застосування положень п. 14 ч. 3 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», пп. 11 п. 5.1.2, пп. 2 п. 5.4.1 розділу V, п. 7.5, п. 7.10, п. 7.11 розділу VII ПРРЕЕ, п. 11.5.12 розділу XI Кодексу систем розподілу (п. 1), п. 4 ч. 1 п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник зазначає про те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 03.02.2022 роз'яснено, що дія заборони згідно з ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2091/21 розповсюджує дію на усі правовідносини, які виникли за відповідним договором, а не лише на спірний період.
На думку скаржника, судом першої інстанції не з'ясовано, що ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 72з-22, залишеною без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2022, Верховного Суду від 18.08.2022, за заявою Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони ДП ЗЕД «Укрінтеренерго», АТ «Харківобленерго», АТ «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут», ПрАТ «НЕК «Укренерго» вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» КП «Харківські теплові мережі». Зазначена заборона поширює свою дію на правовідносини ДП ЗЕД «Укрінтеренерго» та КП «Харківські теплові мережі» за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 18.01.2022 № ЕЕЦ-1566.
Скаржник вказує на те, що в умовах дії з 25.01.2022 заборони вчинення будь-яких дій з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» КП «Харківські теплові мережі», відсутнє порушення прав ДП ЗЕД «Укрінтеренерго» на достовірні дані комерційного обліку внаслідок здійснення записів в системі управління ринком електричної енергії щодо купівлі-продажу ним електричної енергії для заявника.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що спірні правовідносини, що були предметом розгляду справи № 910/14138/22 витікають із договірних відносин, що виникли між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ДПЗД «Укрінтеренерго» на підставі публічних договорів приєднання: договору від 01.01.2019 № 0044-02022 про надання послуг з передачі е/енергії та договору від 03.05.2019 № 0044-01022 про врегулювання небалансів електричної енергії. Сторонами зазначених договорів є виключно Позивач та Відповідач. Споживачі, зокрема Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», яке є Заявником по апеляційній скарзі, не є стороною зазначених договірних відносин. Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» не є стороною спірних відносин, що розглядалися судами у справі № 910/14138/22. Предмет позову, ніяким чином не стосується а ні прав, а ні законних інтересів заявника, так як він не є стороною спірних договірних відносин, що виникли між позивачем та відповідачем.
Оскаржуване рішення Суду не містить, зокрема в резолютивній частині, питань про права, інтереси та (або) обов'язки КП «Харківські теплові мережі», а отже апеляційна скарга подана заявником без правових підстав. Таким чином, посилання заявника на порушення судом першої інстанції приписів ч.2, ч.4 ст. 50 ГПК України та п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є необґрунтованим. Рішення господарського суду м. Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14138/22 не має та не може мати юридичних наслідків для заявника, а отже не порушує його права та інтереси.
На думку позивача, рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14138/22 набуло чинності на підставі постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2024, якою встановлено законність та обґрунтованість рішення Суду першої інстанції. Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суд апеляційної інстанції не має повноважень скасовувати постанови Верховного Суду. Скасування рішення Суду першої інстанції, за наявності діючої постанови Верховного Суду є по суті переглядом постанови Верховного Суду, яка оскарженню не підлягає.
Також на думку позивача, Верховний Суд постановою від 13.02.2024 у справі № 910/14138/22 підтвердив хибність висновку Північного апеляційного господарського суду щодо необхідності застосовувати «нібито» встановлені ухвалами господарського суду Харківської області від 06.07.2021 та від 03.02.2022 року у справі № 922/2091/21 факти та обставини («преюдиційні факти») при розгляді справи № 910/14138/22. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції помилково взяв до уваги висновки суду, зроблені у справі № 922/2091/21, оскільки такі висновки були зроблені за результатом вирішення виключно процесуального питання.
Позивач зазначає про те, що після прийняття ухвали господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 72з-22 позовну заяву подано не споживачем (Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі»), а іншою особою (Департаментом по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради), а отже до зазначених відносин не можуть бути застосовано положення пунктів 7.10., 7.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312), як про це повідомляє заявник в апеляційній скарзі щодо покладення обсягів після дати відключення на оператора системи. Таким чином, наявність ухвали господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 72з-22 ніяким чином не впливає на законність та обґрунтованість рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14348/22.
Позивач вказує на те, що згідно із постановою НКРЕКП від 27 червня 2019 р. № 1297 Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» є також виробником електричної енергії, а отже може забезпечувати себе електричної енергією власного виробництва. Натомість, систематично протягом 2019-2023 років подаються через суд заяви про заборону відключення боржника, який заборгував Державі за спожиту електричну енергію більше 1 млрд. грн. Такі заяви, є зловживанням правом, і відповідно до ст.ст.13, 16 ЦК України Суди повинні відмовити в захисті порушеного права таким особам.
Позивач вважає, що посилання заявника на виконавчі провадження № 68390125 не мають відношення до ДПЗД «Укрінтеренерго» та до спірних договірних відносин, що розглядаються в межах справи № 910/14138/22. Заявник мав можливість вступити в справу № 910/14138/22, як третя особа в суді першої інстанції, апеляційної та/або касаційної інстанції, але не зробив цього.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 10.05.2024, підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 скасувати, зазначив про те, що суд першої інстанції неправомірно не врахував роз'яснення надані ухвалою господарського суду Харківської області від 03.02.2022 в частині застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони ДПЗД «Укрінтеренерго», АТ «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут», АТ «Харківобленерго», ПАТ «НЕК «Укренерго» до вирішення по суті спору по справі №922/2091/21 вчиняти будь які дії з припинення та/або обмеження постачання електричної енергії за договором постачальника «останньої надії» КП «Харківські теплові мережі». Отже, припинення постачання е/енергії споживачу КП «ХТМ» призведе до неможливості надання послуг з теплопостачання по об'єктам споживача, відновлення постачання е/енергії з боку постачальника та ОСР є тривалим процесом. Тривалість такої процедури відновлення постачання е/енергії, як і безпосередньо припинення та постачання фактично призведе до негативних наслідків, до техногенної катастрофи на території м. Харкова внаслідок відсутності можливості надання послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води протягом опалювального періоду.
Відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухвалене судом не у відповідності з нормами матеріального права при недотриманні норм процесуального права, фактичні обставини справи не враховані при винесенні рішення суду, що виразилось в тому, що рішення у справі вирішено без споживача електричної енергії КП «ХТМ» якого не було залучено до участі у справі, що порушує його права, інтереси , обов'язків в якості споживача електричної енергії.
Відповідач звернув увагу на те, що у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та з метою забезпечення безпеки постачання е/енергії споживачам, наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 затверджено Положення про особливості постачання е/енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку е/енергії у період дії в Україні воєнного стану (далі-Положення), який зареєстрований в МЮУ 22.04.2022 № 441/37777. Пунктом 7 Положення встановлено, що ДПЗД «Укрінтеренерго» у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування здійснює постачання е/енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі у якого станом на 04.03.2022 постачання е/енергії здійснював ПОН. п.п.2 п.8 Положення визначено, що учаснику роздрібного ринку е/енергії забороняється відключення споживача без погодження відповідною військовою адміністрацією на адміністративній території розташування об'єкта споживача у разі, якщо об'єкт споживача забезпечує зокрема роботу об'єктів, що забезпечують тепло, газо-, електро- та водопостачання, а також інших об'єктів, визначених відповідною військовою адміністрацією». Однак, позивач не надавав до матеріалів справи ні яких звернень до військової адміністрації м. Харкова, щодо погодження на відключення споживача КП «ХТМ», що прямо передбачено Положенням. ОСР відхиливши вимогу електропостачальника, не здійснив припинення постачання е/енергії споживачу, отже договір між позивачем та споживачем про постачання е/енергії постачальником «останньої надії» продовжував діяти, не розірваний у встановленому законодавством порядку.
Також Регулятором надано роз'яснення щодо постачання е/енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» споживачу КП «ХТМ» та заборони його відключення без погодження з військовою адміністрацією, зазначено про вжити заходи забезпечення позову КП «КХТ» по судовій справі № 922/2091/21, це суд першої інстанції повністю проігнорував.
АТ «Харківобленерго» у відзиві на апеляційну скаргу зазначило про те, що предметом дослідження у даній справі є визнання рішень ПрАТ «НЕК «Укренерго», як адміністратора комерційного обліку, щодо покладання обсягів електричної енергії спожитих КП «Харківські теплові мережі» по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на ДПЗД «Укрінтеренерго» неправомірним. Спірні правовідносини виникли в зв'язку з відхиленням операторами системи розподілу (АТ «Харківобленерго», АТ «Українська залізниця») вимоги постачальника «останньої надії» від 18.01.2022 № 44/09-000955/В на відключення КП «Харківські теплові мережі», датою припинення електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» зазначено 03.02.2022 об 09.00 год. Підставою для відхилення вимоги постачальника «останньої надії» є чинна ухвала господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2091/21 про забезпечення позову. Однак, як вірно зазначає апелянт у своїй апеляційній скарзі, на дату виконання вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» (03.02.2022) діяла чинна судова заборона, а саме ухвала про забезпечення позову у справі №72з-22 від 25.01.2022.
Також АТ «Харківобленерго» 18.01.2022 на електрону адресу КП «Харківські теплові мережі» від ДПЗД «Укрінтеренерго» надійшло попередження від 18.01.2022 р. (вих. № 44/09-13-П05/Пз) про припинення постачання електричної енергії 3 лютого 2022 р. з 9:00 год. У зв'язку з невиконанням КП «Харківські теплові мережі» умов договору про постачання електричної енергії та заборгованістю за електричну енергію на загальну суму 45 216 029,97 грн. 20.01.2022 на електрону адресу КП «Харківські теплові мережі» від оператора системи розподілу Акціонерного товариства «Харківобленерго» надійшло повідомлення про припинення з 9:00 год 3 лютого 2022 р. розподілу електричної енергії від 19.01.2022 р. (вих. № 66) відповідно до вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» та у зв'язку із заборгованістю комунального підприємства перед постачальником електричної енергії. В свою чергу, від КП «Харківські теплові мережі» 20.01.2022 Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради направлено повідомлення про вимушене припинення постання теплової енергії, в якому зазначено, що КП «Харківські теплові мережі» є ліцензіатом з провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, зокрема населенню, підприємствам, установам та організаціям не залежно від їх форми власності і підпорядкування. Виробництво, транспортування та постачання теплової енергії можливе лише за умови постачання електричної енергії на об'єкти підприємства. Враховуючи, що КП «Харківські теплові мережі» перебувають у тяжкому фінансовому стані та не зможуть здійснити оплату, та як наслідок буде вимушено припинити постачання теплової енергії на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) в особливий період. Припинення КП «Харківські теплові мережі» постачання теплової енергії буде фактично порушенням мобілізаційного завдання (замовлення) в особливий період, яким передбачається безумовний обов'язок відповідача забезпечити безперебійне постачання теплової енергії до особливо важливих об'єктів Збройних сил (військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, тощо), закладів охорони здоров'я, закладів освіти, об'єктах інфраструктури міста (транспорту, зв'язку, тощо). З вищевикладеного вбачається, що саме отримання вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» про припинення постачання електричної енергії 18.01.2022 у зв'язку з невиконанням КП «Харківські теплові мережі» умов договору про постачання електричної енергії та заборгованістю за електричну енергію на загальну суму 45 216 029,97 грн стало підставою для звернення до господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову у справі №72з-22.
На виконання мобілізаційних завдань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 р. N 1043-0039 «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період», Харківською обласною державною адміністрацією видано розпорядження № 10т від 19.06.2019 р. (з грифом «Таємно») «Про організацію виконання постанови постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 р. N 1043-0039 «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період». Розпорядженням Харківського міського голови від 30.08.2019 р. № 112 (з грифом «Для службового користування») «Про затвердження та доведення мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період» на Скаржника покладений обов'язок постачання теплової енергії для забезпечення життєдіяльності військових частин Збройних сил України, розташованих в м. Харкові, забезпечення функціонування національної економіки та життєдіяльності населення в особливий період. Мобілізаційним завданням Харківської міської ради для КП «Харківські теплові мережі» є забезпечення тепловою енергією для потреб Збройних сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів із спеціальним статусом, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, сил цивільного захисту в особливий період.
Враховуючи викладене, АТ «Харківобленерго» просить апеляційну скаргу КП «Харківські теплові мережі» задовольнити повністю, рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14138/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укренерго» відмовити повністю.
Відповідач у поясненнях, поданих до суду 30.12.2024, зазначив про те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 у справі № 922/2091/21 відмовлено у задоволенні клопотання ДПЗД «Укрінтеренерго» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.07.2021, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2024. Таким чином, зазначене вище підтверджує позицію АТ «Харківобленерго» про встановлену заборону на відключення об'єктів споживача КП «ХТМ» від постачальника «останньої надії».
Відповідач звертає увагу на те, що у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та з метою забезпечення безпеки постачання е/енергії споживачам, наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 затверджено Положення про особливості постачання е/енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку е/енергії у період дії в Україні воєнного стану (далі-Положення), яке зареєстровано в МЮУ 22.04.2022 № 441/37777. Пунктом 7 Положення встановлено, що ДПЗД «Укрінтеренерго» у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування здійснює постачання е/енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі у якого станом на 04.03.2022 постачання е/енергії здійснював ПОН. п.п.2 п.8 Положення визначено, що учаснику роздрібного ринку е/енергії забороняється відключення споживача без погодження відповідною військовою адміністрацією на адміністративній території розташування об'єкта споживача у разі, якщо об'єкт споживача забезпечує зокрема роботу об'єктів, що забезпечують тепло, газо-, електро- та водопостачання, а також інших об'єктів, визначених відповідною військовою адміністрацією». ДПЗД «Укрінтеренерго» не надавав до матеріалів справи ні яких звернень до військової адміністрації м. Харкова, щодо погодження на відключення споживача КП «ХТМ», що прямо передбачено Положенням.
АТ «Харківобленерго» у додаткових поясненнях у справі, поданих до суду 30.12.2024, вказало на те, що Враховуючи, що відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» АТ «Харківобленерго», як оператор системи розподілу, не має права здійснювати діяльність з купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії обсяг електричної енергії спожитої електричної енергії КП «Харківські теплові мережі» покладений на АТ «Харківобленерго» за рішенням господарського суду м. Києва є збитками Товариства. Та як наслідок буде розрахований за тарифами небалансів електричної енергії, що в свою чергу є більшим ніж тариф постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», так як складається з низки складових, зокрема з тарифу на передачу, на диспетчеризацію та небалансів. Підсумовуючи вищевикладене, зазначаємо, що інтерес КП «Харківські теплові мережі» порушений саме в частині значного збільшення суми, яку буде зобов'язаний сплатити споживач оператору системи розподілу (після набрання оскаржуваного рішення законної сили).
АТ «Харківобленерго» наголошує, що предметом дослідження у даній справі є визнання рішень ПрАТ «НЕК «Укренерго», як адміністратора комерційного обліку, щодо покладання обсягів електричної енергії спожитих КП «Харківські теплові мережі» по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на ДПЗД «Укрінтеренерго» неправомірним, а спірні правовідносини виникли в зв'язку з відхиленням операторами системи розподілу (АТ «Харківобленерго», АТ «Українська залізниця») вимоги постачальника «останньої надії» від 18.01.2022 № 44/09-000955/В на відключення КП «Харківські теплові мережі», датою припинення електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» зазначено 03.02.2022 об 09.00 год. Підставою для відхилення вимоги постачальника «останньої надії» є чинна ухвала господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2091/21 про забезпечення позову.
Щодо пов'язаності ухвали господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі №72з-22 з вимогою ДПЗД «Укрінтеренерго» від 18.01.2022, АТ «Харківобленерго» зазначає про те, що саме отримання вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» про припинення постачання електричної енергії 03.02.2022 у зв'язку з невиконанням КП «Харківські теплові мережі» умов договору про постачання електричної енергії та заборгованістю за електричну енергію на загальну суму 45 216 029,97 грн стало підставою для звернення до господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову у справі №72з-22.
Позивач у поясненнях щодо обставин справи № 910/14183/22, поданих до суду 02.01.2025, вказав на те, що він, як позивач має право визначати предмет спору, підстави та предмет позову у справі № 910/14138/22, інші учасники справи не мають таких процесуальних прав, як і не мають права тлумачити предмет спору, підстави спірних правовідносин та предмет позову на свій розсуд, безпідставно заявляючи що предмет спору витікає із спірних правовідносин між позивачем та КП «ХТМ». Предметом розгляду у справі є рішення адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) щодо нарахування небалансів та послуг з передачі в системі управління ринком та дії адміністратора розрахунків (далі - АР), який не виконав приписи пункту 7.10. ПРРЕЕ та не поклав обсяги використані споживачем КП «ХТМ» після дати, зазначеної у вимозі ДПЗД «Укрінтеренерго» про відключення електропостачання (припинення постачання за договором про постачання електричної енергії від 18.01.2022 року) на оператора системи як втрати, а неправомірно залишив вказані обсяги на постачальнику «останньої надії», як сторони відповідальної за баланс. Тобто спірні відносини, між Позивачем та Відповідачем виникають із укладених договорів та положень пункту 7.10. ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії (затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (в редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 №716), Правил ринку постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307) та Закону України «Про ринок електричної енергії», що регулюють відносини між електропостачальником та АКО і АР.
З урахуванням предмету спору, підстав та предмету позову, ймовірні, на думку ПрАТ «НЕК «Укренерго», КП «ХТМ» та/або АТ «Харківобленерго», спірні правовідносини між ДПЗД «Укрінтеренерго» та КП «ХТМ» щодо виконання договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 18.01.2022 не є підставою позову та не є предметом спору у справі №910/14138/22, так як КП «ХТМ» ніяких позовів щодо зазначеного до позивача не подавав, а позивач до нього не подавав аналогічних позовів, відповідно правовідносини між КП «ХТМ» та ДПЗД «Укрінтеренерго» не були і не можуть бути предметом розгляду у справі № 910/14138/22.
Позивач зазначає, що із ухвали господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 72з-22 вбачається, що позивачем у справі є Департамент по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради (попередня назва - Департамент по взаємодії з правоохоронними органами, оборонної, мобілізаційної роботи та цивільної оборони Харківської міської ради, яка змінена рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про затвердження положень виконавчих органів «Харківської міської ради» від 09.12.2020 р. № 7/20), а відповідачем КП «Харківські теплові мережі». Предметом спору є спірні правовідносини, позивача та відповідача, що витікають із укладеного 26.12.2011 договору на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) на постачання теплової енергії в особливий період (з грифом ДСК). Отже, спірні правовідносини між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ДПЗД «Укрінтеренерго», що розглядаються у справі № 910/14138/22 не є предметом розгляду у справі № 72з-22. Крім того, ухвала приймалася судом без участі ДПЗД «Укрінтеренерго» та операторів системи. Предмет позову у справі № 72з-22 не пов'язано зі спірними питаннями щодо порушення споживачем (Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі») цих Правил та/або умов договорів з ДПЗД «Укрінтеренерго», наявність яких передбачена цими Правилами, та не пов'язане з оскаржуваним фактом порушення споживачем дій електропостачальника, а також не пов'язане із спірними відносинами позивача та відповідача у справі № 910/14138/22. Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» не оскаржувало вимоги та попередження ДПЗД «Укрінтеренерго» від 18.01.2022 щодо припинення електропостачання 03.02.2022, судові рішення щодо зазначеного в матеріалах справи № 910/14138/22 відсутні. Також Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» не повідомляло ДПЗД «Укрінтеренерго» про прийняття судом ухвали господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 72з-22 відповідно до приписів абзацу 4 пункту 7.11. ПРРЕЕ, а відповідно у ДПЗД «Укрінтеренерго» не виникало обов'язку скасувати (відкликати) вимогу про припинення електропостачання або здійснити дії з поновлення електропостачання споживача. З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 72з-22 безпідставно пов'язана апелянтом, відповідачем та АТ «Харківобленерго» з положеннями абзацу 4 пункту 7.11. ПРРЕЕ. Але в будь-якому разі, навіть за умови зв'язку між зазначеними фактами, вказана ухвала не змінює обов'язку відповідача перед позивачем, що витікає із положень пункту 6.5. Типового договору (Додаток 4 до ПРРЕЕ) та пункту 7.10. ПРРЕЕ.
Позивач не повинен був виконувати акт (Положення наказу Міненерго № 148) якого не існувало на момент припинення електропостачання споживачу КП «ХТМ». Вимога виконувати акті, які будуть прийняті лише у майбутньому, порушує принцип правової визначеності та статті 58 Конституції згідно якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Право укладати та/або змінювати договори мають лише сторони договору. АТ «Харківобленерго» не є стороною договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», а відповідно не має повноважень своїми діями змінювати умови зазначеного договору, зокрема продовжувати або не продовжувати постачання електричної енергії споживачу коли електропостачальник припинив відповідно до договору таке постачання. Крім того, оператор системи розподілу не має повноважень давати оцінку діям електропостачальника, зокрема вимогам електропостальника поданим з посиланням на підстави зазначені в пункті 7.5. ПРРЕЕ. Судові рішення щодо припинення електропостачання ДПЗД «Укрінтеренерго» споживачу КП «ХТМ» також не ухвалювалися.
У додаткових поясненнях, поданих позивачем до суду 14.03.2025, зазначено про те, що з урахуванням предмету спору, підстав та предмету позову, ймовірні, на думку КП «ХТМ» (апелянт) або інших осіб ( ПрАТ «НЕК «Укренерго» та/або АТ «Харківобленерго»), спірні правовідносини між ДПЗД «Укрінтеренерго» та КП «ХТМ» щодо виконання договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 18.01.2022 не є підставою позову або позовними вимогами, та не є предметом спору у справі № 910/14138/22. КП «ХТМ» ніяких позовів щодо неналежного виконання договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 18.01.2022 в частині припинення постачання електричної енергії до Позивача не подавав (незважаючи на право передбачене законом), а Позивач до нього не подавав аналогічних позовів та не подавав вимог до КП «ХТМ» в позові у справі № 910/14138/22, а відповідно правовідносини, що витікають із договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 18.01.2022 року, що укладено між КП «ХТМ» та ДПЗД «Укрінтеренерго» не були і не можуть бути предметом розгляду у справі № 910/14138/22.
На думку позивача, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є чинним, є порушенням принципу правової певності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення.
Позивач вважає, що недостатньо факту посилання в рішенні суду на назву КП «ХТМ» в мотивувальній та/або резолютивній частині, апелянт КП «ХТМ» має довести що оспорюване рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14138/22 встановлює для нього обов'язки або обмежує його права (інтерес), а саме КП «ХТМ» повинно довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; причому такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. КП «ХТМ» не зазначив в апеляції (і не має права це зробити після дати її подання, так як це буде зміною (доповненням) апеляційної скарги в порушення строку для її подання) які саме цивільні права та/або обов'язки апелянта, як споживача, було вирішено рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14138/22, не навів чітке посилання на висновок суду в зазначеному рішенні що підтверджує його доводи. Також апелянтом не обґрунтовано пропуск строку на подання апеляційної скарги.
АТ «Харківобленерго» у додаткових поясненнях, поданих до суду 17.03.2025, зазначило про те, що сторонами не оспорюється, що предметом даного позову є визнання рішень ПрАТ «НЕК «Укренерго», як адміністратора комерційного обліку, щодо покладання обсягів електричної енергії спожитих КП «Харківські теплові мережі» по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на ДПЗД «Укрінтеренерго» неправомірним. Однак, важливим є саме підстава виникнення вказаних рішень та наслідки даних рішень, які зачипають інтереси не тільки ДПЗД «Укрінтеренерго», а і інших учасників ринку, а саме оператора системи розподілу та споживача, в даному випадку КП «Харківські теплові мережі». Так, підставою виникнення вказаних рішень є вимога ДПЗД «Укрінтеренерго» №44/09-000952/В від 18.01.2022 в якій зазначена дата припинення розподілу електричної енергії КП «Харківські теплові мережі» з 03.02.2022. В свою чергу, операторами системи розподілу (АТ «Харківобленерго», АТ «Українська залізниця») було відхилено вимогу постачальника «останньої надії» від 18.01.2022 № 44/09-000955/В на відключення КП «Харківські теплові мережі». Підставою для відхилення вимоги постачальника «останньої надії» є чинна ухвала господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/2091/21 про забезпечення позову. Інтерес КП «Харківські теплові мережі» порушений саме в частині значного збільшення суми, яку буде зобов'язаний сплатити споживач оператору системи розподілу (після набрання оскаржуваного рішення законної сили).
АТ «Харківобленерго» вважає, що оскаржуваним Рішенням господарського суду м. Києва від 22.05.2023 порушено права КП «Харківські теплові мережі», а саме шляхом збільшення зобов'язань, щодо сплати оператору системи розподілу понесених збитків у відповідності до п. 6.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії; в порушення ст. 50 ГПК України не було залучено КП «Харківські теплові мережі» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору; ДПЗД «Укрінтеренерго» було обізнано про наявність судової заборони вчиняти дії направлені на припинення та/або обмеження постачання електричної енергії КП «Харківські теплові мережі» у справі №72з-22, але під час розгляду справи (№ 910/14138/22) у суді першої інстанції не було про це зазначено; - сторонами не оспорюється ані предмет позову (визнання рішень ПрАТ «НЕК «Укренерго», як адміністратора комерційного обліку, щодо покладання обсягів електричної енергії спожитих КП «Харківські теплові мережі» по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на ДПЗД «Укрінтеренерго» неправомірним), ані наявність договірних відношень; ухвала господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі №72з-22 про забезпечення напряму пов'язана з предметом позову у даній справі, а саме підставою виникнення обох справ є наявність вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» про припинення постачання з 03.02.2022 КП «Харківські теплові мережі».
КП «Харківські теплові мережі» у додаткових поясненнях, поданих до суду 17.03.2025, вказало на те, що питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника, обґрунтовується наступним:
1) В мотивувальній частині рішення суд дійшов висновку про неправомірність невиконання вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» від 18.01.2022 №44/09-000952 про припинення постачання електроенергії КП «ХТМ» та правомірність застосування ПОН такого заходу до скаржника, що в силу прямого припису п. 7.10. розділу VII «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ), має наслідком зупинення купівлі продажу електричної енергії за договором з ПОН;
2) Суд в мотивувальній частині визначив дію заборони відповідно до ухвал господарського суду Харківської області від 06.07.2021, від 03.02.2022 у справі № 922/2091/21, якими забезпечено зустрічний позов КП «ХТМ» у спорі з ДПЗД «Укрінтеренерго» про проведення перерахунку обсягів та вартості електричної енергії, спожитої у період з листопада 2019 року по лютий 2020 року, та зробив висновок про відсутність такої дії щодо правовідносин між скаржником та ДПЗД «Укрінтеренерго», які виникли на підставі договору про постачання електричної енергії від 18.01.2022 № ЕЕЦ-1566;
3) В мотивувальній частині рішення суд визначив виникнення окремих договірних відносин КП «ХТМ» з ПОН за кожним повідомленням ДПЗД «Укрінтеренерго» про постачання електричної енергії за період з 31.01.2019 по 18.01.2022, констатувавши наявність та зміст зобов'язальних відносин за участю скаржника;
4) Зміна правовідносин комерційного обліку електричної енергії, спожитої КП «ХТМ» з 04.02.2022 в межах зобов'язальних відносин з ПОН, резолютивною частиною рішення та визначення підстав для такої зміни в мотивувальній частині, мали безпосереднім наслідком припинення з вказаної дати відносин скаржника з ДПЗД «Укрінтеренерго» в частині постачання електричної енергії «останньої надії» (до скарги додано лист № 44/10-332/ПОН від 31.01.2024, який свідчить про «зняття» та донарахування позивачем заявнику обсягів електричної енергії залежно від результатів судового розгляду справи № 910/14138/22);
5) Зміна правовідносин комерційного обліку електричної енергії, спожитої КП «ХТМ» з 04.02.2022 в межах зобов'язальних відносин з ПОН, із застосуванням норми п. 7.10. розділу VII ПРРЕЕ про віднесення таких обсягів електричної енергії на витрати ОСР, які підлягають компенсації споживачем в якості збитків, резолютивною частиною рішення та визначення підстав для такої зміни в мотивувальній частині, мали безпосереднім наслідком зміну кредитора (управненої сторони) щодо скаржника з ДПЗД «Укрінтеренерго» на АК «Харківобленерго», а також правових підстав відшкодування вартості електричної енергії як збитків замість договірної оплати за тарифом «останньої надії» (до скарги додано лист № 06-56к/05-602 від 15.02.2024 з вимогою ОСР про компенсацію скаржником 212 285 255,71 грн збитків за період з 04.02.2022 по 31.10.2022).
Позивач необґрунтовано обмежує вплив оскаржуваного рішення від 22.05.2023 у справі № 910/14138/22 виключно відносинами за укладеними ним з ПрАТ «НЕК «Укренерго» договорами про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.05.2019 № 0044-01022 та про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0044-02022.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024 справу № 910/14138/22 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сітайло Л.Г., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14138/22. Призначено справу № 910/14138/22 до розгляду у судовому засіданні 11.02.2025.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 розгляд справи № 910/14138/22 за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 на 18.03.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2025 задвоолено клопотання представника Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 залучено Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» до участі у справі № 910/14138/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвала мотивована тим, що дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду може вплинути на права та інтереси Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», оскільки суд першої інстанції дійшов висновку позов задовольнити та визнати неправомірним рішення щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих споживачем КП «ХТМ» по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на ДПЗД «Укрінтеренерго» та (2) заборонити ПрАТ «НЕК «Укренерго» записувати в системі управління ринком (платформа ММS) на постачальника «останньої надії» обсяги електричної енергії для врегулювання небалансів по точкам комерційного обліку споживача КП «ХТМ» після 03.02.2022 (з 04.02.2022) по 31.10.2022, як купівлю-продаж ДПЗД «Укрінтеренерго» електричної енергії для врегулювання небалансів, а тому вважає за необхідне залучити Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача на підставі ст. 50 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 18.03.2025 оголошено перерву до 25.03.2025.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, періодичні оголошення сигналу «Повітряна тривога», з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/14138/23 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представники скаржника, відповідача та третьої особи-1 у судовому засіданні 25.03.2025 підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14138/22 скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні 25.03.2025 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14138/22 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1023-р від 12.12.2018 «Про визначення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» постачальником «останньої надії» (із змінами), на ДПЗД «Укрінтеренерго» було покладено спеціальні обов'язки, а саме виконання функцій постачальника «останньої надії» на період з 01.01.2019 до 31.12.2022 на всій території України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
01.01.2019 між ПрАТ «НЕК «Укренерго», як оператором системи передачі, та ДПЗД «Укрінтеренерго», як користувачем системи передачі, укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0044-02022, відповідно до умов якого оператор системи передачі зобов'язується надати послуги з передачі електричної енергії, а користувач зобов'язується здійснити оплату за послуги. Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу системи розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.
У січні 2022 року оператором системи розподілу АТ «Харківобленерго» надіслано на електронну адресу ДПЗД «Укрінтеренерго» повідомлення (лист № 56к-01/04-310 від 18.01.2022) оператора системи розподілу про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії», які приєднані до електричних мереж або розташовані на території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі), згідно з яким здійснено запис зміни постачальника, відповідно до якого на постачання до ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальника «останньої надії», з 18.01.2022 переведено КП «ХТМ», а отже 18.01.2022 споживач уклав договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» шляхом приєднання до нього.
Оскільки Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» мало заборгованість перед ДПЗД «Укрінтеренерго» за спожиту електричну енергію, постачальником «останньої надії» до нього застосовано заходи, передбачені пунктами 3.1.6 та 7.5 ПРРЕЕ, типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», а саме припинення 03.02.2022 з 9 год. 00 хв. електропостачання КП «ХТМ», що підтверджується вимогою постачальника до оператора системи розподілу (АТ «Харківобленерго») на відключення об'єкта (точки комерційного обліку) споживача № 44/09-000952 від 18.01.2022 та попередженням про припинення постачання електричної енергії № 44/09-13/П05/Пз від 18.01.2022, які направленні на адресу електронної пошти КП «ХТМ».
АТ «Харківобленерго» листом № 01/1150 від 27.01.2022 повідомило ДПЗД «Укрінтеренерго», що вимогу про відключення об'єкта споживача відхилено, як таку що не відповідає пункту 7.11 ПРРЕЕ з урахуванням заборони, встановленої ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2091/21.
Позивач, як постачальник «останньої надії» звернувся до відповідача, як адміністратора комерційного обліку та АТ «Харківобленерго», як оператора системи розподілу, з претензіями про врегулювання суперечностей щодо комерційного обліку споживання електричної енергії споживачами постачальника «останньої надії», які наявні в матеріалах справи.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що протягом значного періоду часу (з 04.02.2022 по 31.10.2022) відповідачем порушено права Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на достовірні дані комерційного обліку, здійснюючи безпідставні та протиправні записи в системі управління ринком електричної енергії щодо купівлі-продажу електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» нібито для споживача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», незважаючи на факт зупинення постачальником «останньої надії» купівлі-продажу електричної енергії для зазначеного споживача з 03.02.2022.
Враховуючи наведене, позивач вважав, що наслідком прийнятого відповідачем неправомірного рішення щодо покладення на ДПЗД «Укрінтеренерго» обсягів електричної енергії, що спожита Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі», є нарахування та формування в системі управління ринком грошових зобов'язань ДПЗД «Укрінтеренерго» перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» з оплати небалансів електричної енергії та послуг з передачі електричної енергії.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 12.11.2024 у справі № 910/14138/23 зазначила про те, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою КП «ХТМ», апеляційний суд повинен був не лише вказати, що оскаржуване судове рішення містить посилання, які стосуються прав, інтересів та обов'язків КП «ХТМ» (пункт 18 цієї постанови), але і встановити, яким чином оскаржуване судове рішення у спорі постачальника останньої надії з оператором системи передачі, впливає на права, інтереси та/або обов'язки заявника апеляційної скарги; що у зв'язку з прийняттям судового рішення КП «ХТМ» наділено новими правами або покладено на нього нові обов'язки, або змінено наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому тощо.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 17 ГПК України передбачено, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 3 статті 254 ГПК України після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
У розумінні зазначеної правової норми судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Тобто, судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб'єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов'язку стосовно однієї з сторін спору.
Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
У разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права, інтереси та/або обов'язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду скарги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції має з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та (або) обов'язки скаржника, чи вирішувалось питання про інтереси такої особи оскаржуваним рішенням.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3), постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, в ухвалі Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 916/67/20, ухвалі Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №761/39550/17.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Згідно з пунктами 2, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У частинах 1, 3 ст. 236 ГПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Викладене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та, порушуючи принцип диспозитивності, самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Відповідно, право особи звернутися до суду із самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов'язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.
Як вбачається із мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 справі № 910/14138/22 судом першої інстанції зроблено наступні висновки:
- Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» мало на момент переведення заборгованість перед ДП ЗЕД «Укрінтеренерго» за спожиту електричну енергію. Постачальником «останньої надії» було застосовано до Заявника заходи передбачені п. 3.1.6, п. 7.5 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ), Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», а саме припинення електропостачання 03.02.2022 з 9-00 год.;
- кожне повідомлення ДП ЗЕД «Укрінтеренерго» про постачання електричної енергії - від 31.01.2019 № 44/09-1474/пон, від 12.04.2019 № 44/09-2907/пон, № 16.01.2020 № 44/04-88/пон, від 02.03.2022 № 44/09-0000401/пон, від 02.06.2020 № 44/09-0000488/пон, від 01.09.2020 № 44/09-0000540/пон, від 30.11.2020 № 44/09-0000577/пон, від 02.03.2021 № 44/09-0006415/пон, від 12.04.2019 № 44/0912906, 27.02.2020 № 44/09-0000372/пон, від 27.05.2020 № 4409-0000480/пон, від 27.08.2020 № 44/09-0000536/пон, від 26.11.2020 № 44/09-0000576/пон, від 12.04.2021 № 44/09-0006419/пон, від 02.03.2020 № 44/09-0000402/пон, 18.06.2020 № 44/09- 0000496/пон, від 01.09.2020 № 44/09-0000541/пон, 01.12.2020 № 44/09-0000579/пон, від 09.04.2021 № 44/09-0006416/пон та 18.01.2022 № ЕЕЦ-1566, судом розцінене як окремий договір укладений КП «Харківські теплові мережі» з постачальником «останньої надії» з максимальним строком дії 90 днів, а отже констатовано наявність та зміст зобов'язальних відносин за участю КП «Харківські теплові мережі»;
- судом визначено дію заборони відповідно до ухвал Господарського суду Харківської області від 06.07.2021, від 03.02.2022 у справі № 922/2091/21, якими забезпечено позов КП «Харківські теплові мережі», та зроблено висновок про відсутність такої дії щодо правовідносин між скаржником та ДП ЗЕД «Укрінтеренерго», які виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» 18.01.2022 № ЕЕЦ-1566.
За встановлених вище обставин суд першої інстанції дійшов висновку позов задовольнити та (1) визнати неправомірним рішення щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих споживачем Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та (2) заборонити ПрАТ «НЕК «Укренерго» записувати в системі управління ринком (платформа ММS) на постачальника «останньої надії» обсяги електричної енергії для врегулювання небалансів по точкам комерційного обліку споживача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» після 03.02.2022 (з 04.02.2022) по 31.10.2022, як купівлю-продаж Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» електричної енергії для врегулювання небалансів.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що в мотивувальній частині рішення, суд дійшов висновку про неправомірність невиконання вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» від 18.01.2022 №44/09-000952 про припинення постачання електроенергії КП «ХТМ» та правомірність застосування ПОН такого заходу до скаржника, що в силу прямого припису п. 7.10. розділу VII «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ), що має наслідком зупинення купівлі продажу електричної енергії за договором з ПОН, також зазначено про дію заборони відповідно до ухвал господарського суду Харківської області від 06.07.2021, від 03.02.2022 у справі № 922/2091/21, якими забезпечено зустрічний позов КП «ХТМ» у спорі з ДПЗД «Укрінтеренерго» про проведення перерахунку обсягів та вартості електричної енергії, спожитої у період з листопада 2019 року по лютий 2020 року, та зробив висновок про відсутність такої дії щодо правовідносин між скаржником та ДПЗД «Укрінтеренерго», які виникли на підставі договору про постачання електричної енергії від 18.01.2022 № ЕЕЦ-1566. Судом першої інстанції визначено виникнення окремих договірних відносин КП «ХТМ» з ПОН за кожним повідомленням ДПЗД «Укрінтеренерго» про постачання електричної енергії за період з 31.01.2019 по 18.01.2022, констатувавши наявність та зміст зобов'язальних відносин за участю скаржника.
З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що зміна правовідносин комерційного обліку електричної енергії, спожитої КП «Харківські теплові мережі» з 04.02.2022 в межах зобов'язальних відносин з ПОН, резолютивною частиною оскаржуваного рішення та визначення підстав для такої зміни в мотивувальній частині, має безпосередній наслідок припинення з вказаної дати відносин скаржника з ДПЗД «Укрінтеренерго» в частині постачання електричної енергії «останньої надії», водночас, зміна правовідносин комерційного обліку електричної енергії, спожитої КП «Харківські теплові мережі» з 04.02.2022 в межах зобов'язальних відносин з ПОН, із застосуванням норми п. 7.10. розділу VII ПРРЕЕ про віднесення таких обсягів електричної енергії на витрати ОСР, які підлягають компенсації споживачем в якості збитків, резолютивною частиною оскаржуваного рішення та визначення підстав для такої зміни в мотивувальній частині, має безпосередній наслідок зміни кредитора (управненої сторони) щодо скаржника з ДПЗД «Укрінтеренерго» на АК «Харківобленерго», а також правових підстав відшкодування вартості електричної енергії як збитків замість договірної оплати за тарифом «останньої надії».
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність правового зв'язку КП «Харківські теплові мережі» із сторонами спору та із оскаржуваним рішенням, а в результаті прийняття оскаржуваного рішення від 22.05.2023 надано в мотивувальній частині рішення правову оцінку правовідносинам скаржника із стороною у справі, створено перешкоди для реалізації (захисту) суб'єктивного права чи законного інтересу заявника стосовно однієї із сторін спору, змінено резолютивною частиною рішення наявні права та обов'язки КП «Харківські теплові мережі» у правовідносинах з однією із сторін спору, а негативні правові наслідки для КП «Харківські теплові мережі» перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку із результатом вирішення спору у справі.
У постанові Верховного суду від 12.06.2024 зазначено про те, що з рішення суду першої інстанції, з яким не погоджується КП «ХТМ», вбачається, що спірним у цій справі є питання правомірності/неправомірності рішення ПрАТ «НЕК «Укренерго», як адміністратора комерційного обліку, відповідно до якого спожиті КП «ХТМ» обсяги електричної енергії у період з 04.02.2022 по 31.10.2022 покладено на ДПЗД «Укрінтеренерго», незважаючи при цьому на факт зупинення постачальником «останньої надії» купівлі-продажу електричної енергії для зазначеного споживача з 03.02.2022. Тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та припинення відповідних дій відповідача, а суть спірних правовідносин полягає в тому, що ДПЗД «Укрінтеренерго» як постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам та у передбачених законодавством випадках має право припинити постачання електричної енергії з дотриманням відповідної процедури щодо попередження споживача про відключення. На АТ «Харківобленерго» як оператора системи розподілу в даному випадку покладено функцію з припинення електроживлення електроустановок споживача на підставі вимоги електропостачальника. Відповідач - ПрАТ «НЕК «Укренерго» в свою чергу як оператор системи передачі з функціями адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків веде дані комерційного обліку, та, з урахуванням предмета заявлених позовних вимог, у разі невиконання оператором системи розподілу вимоги енергопостачальника про відключення споживача від електропостачання, повинен був покладати обсяги використаної споживачем електроенергії після дати, зазначеної у вимозі, на оператора системи як втрати, проте цього не зробив, що і є причиною виникнення цього спору.
Так, у провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/2091/21 за первісним позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Акціонерне товариство «Харківобленерго», 2) Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут», 3) Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення 909 610 004,71грн, та за зустрічним позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до 1) Акціонерного товариства «Харківобленерго», 2) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні 2-го відповідача за зустрічним позовом: 1) Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут», 2) Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», про зобов'язання провести перерахунок спожитих обсягів електричної енергії та виставлення нових рахунків на оплату.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2091/21 задоволено заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», Акціонерному товариству «Харківобленерго», Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут», Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» до вирішення по суті спору по справі № 922/2091/21 вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії.
В подальшому, вищевказану ухвалу суду було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2022 у справі № 922/2091/21, відповідно до якої заборона Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», Акціонерному товариству «Харківобленерго», Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут», Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії розповсюджує дію на усі правовідносини, які виникли за означеним договором, а не лише на спірний період.
Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2022 у справі № 72з-22, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 та постановою Верховного Суду від 18.08.2022, вжито заходи забезпечення позову, зокрема, у вигляді заборони Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», Акціонерному товариству «Харківобленерго», Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Енергозбут», Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі».
Враховуючи ухвали Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі № 922/2091/21 та від 25.01.2022 у справі № 72з-22, які є обов'язковими до виконання судовими рішеннями, всупереч встановлених цими ухвалами заборон, зокрема, щодо припинення постачання (передачі) електричної енергії Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» протягом строку дії усіх правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що припинення Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» постачання (передачі) електричної енергії, яке є ліцензіатом з провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, зокрема населенню, підприємствам, установам та організаціям незалежно від їх форми власності і підпорядкування, є неправомірним та таким, що суперечить положенням пункту 7.11 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що хоча висновки Господарського суду Харківської області у справі № 922/2091/21 в ухвалі про забезпечення позову та в ухвалі про роз'яснення ухвали про забезпечення позову, від 25.01.2022 у справі № 72з-22, не є обставинами, встановленими судами в іншій справі, а є правою оцінкою, наданою судом певним обставинам, яка відповідно до частини сьомої статті 75 ГПК України не є обов'язковою для господарського суду, однак зазначене не спростовує наявності встановленої судами заборони на припинення Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» постачання (передачі) електричної енергії, яке є ліцензіатом з провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, зокрема населенню, підприємствам, установам та організаціям незалежно від їх форми власності і підпорядкування
Колегія суддів апеляційної інстанції також враховує те, що процедура відновлення постачання електричної енергії споживачу може зайняти тривалий проміжок часу.
Крім того, як вже зазначалось, оскаржуваним рішенням рішення Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», як адміністратора комерційного обліку, щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих споживачем Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 на Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» неправомірним, яке за своїм змістом та суттю є офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, однак, в порушення ст. 238 ГПК України, визнане неправомірним рішення Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» не містить ані його номера, ані дати, тоді як у рішенні про визнання недійсним акта господарський суд обов'язково повинен зазначати його номер і дату видання, тому що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із доводами скаржника про те, що позивач необґрунтовано обмежує вплив оскаржуваного рішення від 22.05.2023 у справі № 910/14138/22 виключно відносинами за укладеними ним з ПрАТ «НЕК «Укренерго» договорами про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.05.2019 № 0044-01022 та про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0044-02022, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 3.4.4. глави 3.4. розділу III ПРРЕЕ (в редакції станом на січень 2022) договір постачання електричної енергії між ПОН і споживачем вважається укладеним з моменту припинення постачання попереднім електропостачальником та початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу, а п. 6.2.2. - 6.2.4. глави 6.2. розділу IV ПРРЕЕ передбачено, що датою зміни електропостачальника на ПОН вважається дата зміни реєстрів точок комерційного обліку електропостачальників згідно з Кодексом комерційного обліку. Початком постачання електричної енергії ПОН вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. АКО повідомляє ПОН в одноденний термін про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до ПОН, не пізніше дати такого переходу.
Підпунктом 59 п. 1.2.1 глави 1.2 розділу I «Кодексу комерційного обліку електричної енергії», затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (надалі - Кодекс комерційного обліку), реєстр точок комерційного обліку (реєстр ТКО) визначено як базу даних з інформацією (основними даними) про точки комерційного обліку, пов'язані з ними ВОЕ/ЗКО, області/площадки комерційного обліку, ППКО та учасників ринку електричної енергії.
За змістом п. 4.2.2., п. 4.2.4. Кодексу комерційного обліку АКО створює і постійно підтримує функціонування реєстру ТКО, що повинен містити блоки ідентифікації з EIC-кодами та відомостями про типи учасників ринку, які стосуються такої ТКО, зокрема електропостачальників, та технічні блоки з ідентифікаційною інформацією про договори, укладені електропостачальниками, що стосуються ТКО.
Визнання неправомірним рішення АКО щодо покладення на ПОН обсягів електричної енергії спожитих КП «ХТМ» по всім точкам комерційного обліку з 04.02.2022 фактично призводить до спростування передбаченої п. 3.4.4. глави 3.4. розділу III, п. 6.2.2. - п. 6.2.4. глави 6.2. розділу IV ПРРЕЕ правової підстави встановлення договірних відносин скаржника з ПОН, а отже має безпосередній правовий зв'язок з Типовим договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
На переконання колегії суддів апеляційної інстанції, для застосування п. 7.11. розділу VII ПРРЕЕ необхідна наявність наступної сукупності обставин: 1) встановлення електропостачальником порушення споживачем ПРРЕЕ та/або умов договорів, наявність яких передбачена ПРРЕЕ; 2) застосування заходів припинення електропостачання такого споживача, пов'язаних з фактом порушення; 3) розгляд судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена ПРРЕЕ.
Так, позивач, стверджуючи про наявність такого зв'язку, вказуючи про встановлення судом заходів забезпечення за позовом Департаменту по взаємодії з правоохоронними органами та цивільного захисту Харківської міської ради до КП «Харківські теплові мережі» саме на підставі отриманого останнім від ДПЗД «Укрінтеренерго» попередження від 18.01.2022 вих. № 44/09-13-П05/Пз про припинення постачання електричної енергії 03.02.2022 у зв'язку з невиконанням умов договору про постачання електричної енергії та заборгованістю за електричну енергію на загальну суму 45 216 029,97 грн, зазначає, що факти порушення обов'язків перед ДПЗД «Укрінтеренерго» щодо оплати електричної енергії, які є підставою для попередження від 18.01.2022 вих. № 44/09-13-П05/Пз, не є предметом розгляду у справі № 72з-22 (№ 922/506/22), оскільки такі порушення та застосування заходів припинення електропостачання споживача є спірною перешкодою для виконання договору на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) від 26.12.2011 (з грифом ДСК) та виконання мобілізаційного завдання на надання комунальних послуг для забезпечення життєдіяльності населення, функціонування національної економіки в особливий період.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 910/3532/23 ПОН не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (що не перевищує 90 днів), і такий договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії. Тобто такий договір укладається автоматично з моменту початку постачання електричної енергії і діє протягом строку, що не перевищує 90 днів. У випадку повторного початку фактичного постачання електричної енергії споживачу внаслідок настання обставин, визначених у ч. 1 ст. 64 Закону «Про ринок електричної енергії», відбувається нове приєднання до публічного договору постачання електричної енергії на новий обмежений строк (постанови Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20, від 04.04.2023 у справі № 905/1791/21).
Попри збереження обов'язку здійснення розрахунків між сторонами за попереднім договором, укладеним із ПОН, фактичне нове приєднання до публічного договору постачання електричної енергії призводить до виникнення нових договірних відносин, які стосуються іншого строку, обсягів та зобов'язань. Саме обставини наявності заборгованості за конкретним договором обумовлюють можливість припинення повністю або частково постачання електричної енергії.
Зміст ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» жодним чином не вказує на безакцептне поновлення попередніх договірних відносин з ПОН, а навпаки зумовлює необхідність щоразу укладення нового договору із ПОН. У свою чергу, наявність заборгованості за попереднім договором не може бути автоматично перенесена на нові договірні відносини, у тому числі з урахуванням необхідності дотримання порядку щодо своєчасного повідомлення про припинення відповідного постачання електроенергії.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, з огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 ст. 277 ГПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення у справі № 910/14138/22 про відмову у задоволенні позову, за наведених у даній постанові підстав.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14138/22 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/14138/22 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
3. Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85; ЄДРПОУ 19480600) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11; ЄДРПОУ 31557119) 7 443,00 грн судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.
4. Матеріали справи № 910/14138/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова складена 21.04.2025, зокрема, у зв'яку із перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Л.Г. Сітайло
А.Г. Майданевич