ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
17 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3450/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
представники сторін у справі у судове засідання не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» про розподіл судових витрат (вх.1492/25 від 08.04.2025)
в межах розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Щурова Василя Валентиновича
на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2025
та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025
по справі №916/3450/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі»
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Щурова Василя Валентиновича
про стягнення 500 000,00 грн, -
Описова частина.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Щурова Василя Валентиновича 500 000,00 грн та судових витрат.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Щурова Василя Валентиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» 500 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 000,00 грн.
24.01.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» просило суд вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» про ухвалення додаткового рішення за вх.№2-89/25 від 24.01.2025 у справі №916/3450/24 задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Щурова Василя Валентиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн; у задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» відмовлено.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Щурова Василя Валентиновича на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 по справі №916/3450/24.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» надійшов відзив на апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Щурова Василя Валентиновича на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 по справі №916/3450/24.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Щурова Василя Валентиновича на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 по справі №916/3450/24 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 по справі № 916/3450/24 залишено без змін; додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 по справі №916/3450/24 залишено без змін.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» про розподіл судових витрат (вх.1492/25 від 08.04.2025) у справі №916/3450/24. В даній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 17 000,00 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» про розподіл судових витрат (вх.1492/25 від 08.04.2025) у справі №916/3450/24 на 17 квітня 2025 року о 14:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; запропоновано Фізичній особі-підприємцю Щурову Василю Валентиновичу у строк до 15.04.2025 надати до Південно-західного апеляційного господарського суду заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» про розподіл судових витрат (вх.1492/25 від 08.04.2025) у справі №916/3450/24.
17.04.2025 представники сторін у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2025, якою призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» про розподіл судових витрат (вх.1492/25 від 08.04.2025) у справі №916/3450/24 на 17 квітня 2025 року о 14:30, була отримана позивачем та відповідачем в системі електронний суд 10.04.2025, що підтверджено довідками секретаря судового засідання.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 17.04.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» про розподіл судових витрат (вх.1492/25 від 08.04.2025) у справі №916/3450/24, до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» про розподіл судових витрат (вх.1492/25 від 08.04.2025) у справі №916/3450/24 по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін у справі, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Мотивувальна частина.
У статті 2 ГПК визначено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 наведеної норми).
За приписами статті 244 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Позивачем у межах відзиву на апеляційну скаргу було зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи у апеляційному порядку складає 20 000,00 грн. Таким чином, відповідач виконав вимоги в частині надання попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат.
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано до Південно-західного апеляційного господарського суду:
1) Копію договору про надання правничої допомоги №18/07/24 від 18.07.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «А.Г. Партнерс» (Об'єднання).
Так, згідно з п.1.1 договору №18/07/24 від 18.07.2024 Об'єднання приймає на себе доручення Клієнта про надання йому правової/правничої допомоги обумовленого ним виду в інтересах Клієнта на умовах, передбачених цим Договором та Додатковими угодами до нього, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар за дії Об'єднання, Адвоката Об'єднання по наданню правової/правничої допомоги, а також, у випадку необхідності, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з виконанням завдання Клієнта.
Відповідно до п.1.2 договору 18/07/24 від 18.07.2024 Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання на представництво його інтересів в судах України у господарських, цивільних, адміністративних, кримінальних справах (в тому числі, але не обмежуючись, у кримінальних провадженнях, здійснення захисту відповідно до ст. ст. 44-48, 52 КПК України), з усіма правами захисника або представника у справі.
Згідно з п.3.1 договору цей договір набирає чинності з дати його укладання. Строк дії цього договору складає 1 рік. Строк дії договору автоматично продовжується у випадку якщо жодна із сторін за 10 днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про небажання продовжувати дію цього договору.
Відповідно до п.п.4.1-4.2 договору розмір гонорару Об'єднання залежить від фактично наданої правової допомоги, та відповідає вказаному в плані-кошторисі, який після узгодження сторонами набуває значення в додатку до цього Договору. Розмір гонорару Об'єднання може бути визначений сторонами в Додаткових угодах до Договору. Гонорар сплачується в безготівковій формі на банківський рахунок Об єднання протягом 5 днів з моменту вручення Клієнту рахунку в порядку післяплати, або у строки, визначені додатковими угодами до даного Договору.
2) Копію додаткової угоди №1 від 18.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №18/07/24 від 18.07.2024.
Згідно з додатковою угодою №1 від 18.07.2024 сторони дійшли згоди про наступне: Об'єднання приймає на себе виконання доручення Клієнта щодо надання йому професійної правничої (правової) допомоги по захисту прав та охоронюваних законом інтересів у правовідносинах з фізичною особою-підприємцем Щуровим Василем Валентиновичем, які виникли на підставі Договору обслуговування 4 від 03.03.2022, укладеному між Клієнтом та фізичною особою-підприємцем Щуровим Василем Валентиновичем, шляхом надання консультацій, підготовки позовної заяви про стягнення коштів, інших процесуальних документів, представництва інтересів Клієнта у суді, а також шляхом надання інших видів правничої допомоги. Розмір гонорару Об'єднання визначатиметься по факту надання правової допомоги та розраховується згідно Плану-кошторису надання професійної правничої (правової) допомоги у цивільній справі, який є додатком до цієї Додаткової угоди. Гонорар сплачується Клієнтом на підставі рахунку, виставленого Об'єднанням. Гонорар Об'єднання за надання правничої/професійної правової допомоги, сплачується в національній валюті України, у безготівковій формі шляхом перерахування на банківський рахунок Об'єднання.
3) Звіт №4 про надання правової допомоги за договором про надання правничої допомоги №18/07/24 від 18.07.2024 станом на 07.04.2025.
Відповідно до даного звіту, Об'єднання надало наступні послуги:
- Ознайомлення з апеляційною скаргою відповідача на рішення суду першої інстанції. Складення, підготовка до подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції. На надання даної послуг було витрачено 7 годин, а вартість даних послуг становить 14 000,00 грн.
- Складення, підготовка до подання заперечень проти клопотання відповідача про витребування доказів у суді апеляційної інстанції. Вартість даних послуг становить 3 000,00 грн.
4) Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №07-04/25 від 07 квітня 2025 року, відповідно до якого виконавцем були надані послуги за Договором №07-04/25 від 18.07.2024, Звітом №4 від 07.04.2025 вартістю 17 000,00 грн.
5) Платіжну інструкцію №2529840075 від 07.04.2025, якою Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» сплатило на користь Адвокатського об'єднання «А.Г. Партнерс» 17 000,00 грн за надання послуг за Договором №07-04/25 від 18.07.2024, Звітом №4 від 07.04.2025.
6) Ордер на надання правничої допомоги серія АІ №1855678 від 25.03.2025.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Наразі обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
У постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19 вказано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Разом з тим при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
В п. 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі N 922/445/19 зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У даному випадку складність справи не є високою, спір виник на підставі вимог про повернення авансу за невиконані роботи. Заперечення позивача на клопотання про витребування доказів майже повністю відповідає за змістом запереченням, які подавались до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу є невеликим за об'ємом та складається в більшості своїй з посилань на те, що не були порушені права відповідача на участь у розгляді справи та частково дублю позовну заяву, тому його складання не потребувало значної кількості дій адвоката та судової практики.
Дослідивши надані Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з апеляційним переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 17 000,00 грн не є пропорційним до предмета спору та необгрунтованим, виходячи зі змісту наданих адвокатом послуг зі складання відзиву на апеляційну скаргу та заперечень на клопотання про витребування доказів, основні аргументи якого є тотожними, з тими, що були викладені у аналогічних запереченнях, поданих до суду першої інстанції. З урахуванням викладеного та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, колегія суддів вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 10 000,00 грн.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» про розподіл судових витрат (вх.1492/25 від 08.04.2025) у справі №916/3450/24 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Щурова Василя Валентиновича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 10 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» про розподіл судових витрат (вх.1492/25 від 08.04.2025) у справі №916/3450/24 - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Щурова Василя Валентиновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» (04053, м. Київ, пров. Киянівський, буд. 7 А, офіс 502, код ЄДРПОУ 24590360) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТФ Едженсі» про розподіл судових витрат (вх.1492/25 від 08.04.2025) у справі №916/3450/24 в іншій частині відмовити.
Зобов'язати Господарський суд Одеської області видати наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 21.04.2025.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: О.Ю. Аленін
С.В. Таран