ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
16 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3011/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,
за участю представників:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" - Івахненко Д.В.,
від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" - Вінчковський В.Л.,
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2"
на рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2024, прийняте суддею Шаратовим Ю.А., м. Одеса, повний текст складено 23.12.2024,
у справі №916/3011/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку"
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2"
про припинення юридичної особи в результаті ліквідації, призначення ліквідаційної комісії, голови ліквідаційної комісії та встановлення порядку і строку заявлення кредиторами своїх вимог
У жовтні 2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" звернулося з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2", в якому просило припинити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" в результаті ліквідації, а також призначити ліквідаційну комісію з припинення даного об'єднання співвласників, голову ліквідаційної комісії та встановити порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до цього об'єднання співвласників.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю порушень визначеного законодавством порядку створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які не можна усунути, у зв'язку з чим вказана юридична особа підлягає ліквідації.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 11.10.2021 відкрито провадження у справі №916/3011/21.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2024 у справі №916/3011/21 (суддя Шаратов Ю.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судове рішення мотивоване недоведеністю позивачем як факту порушення його прав та законних інтересів, за захистом яких він звернувся до суду в межах даної справи, так і необхідності врахування площі приміщення підземного паркінгу рівень мінус 1 та рівень мінус 2 у житловому будинку за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Плато Гагарінське, 5/2 під час підрахунку голосів при прийнятті рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2".
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2024 у справі №916/3011/21 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Зокрема, в апеляційній скарзі позивач наголошує на помилковості висновку місцевого господарського суду про те, що рішення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку приймаються виходячи з кількості усіх зареєстрованих співвласників, а не від загальної площі всіх квартир або нежитлових приміщень, розташованих у відповідному багатоквартирному будинку. Поряд з цим, позивач зазначає про те, що при створенні Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" було неправильно визначено загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Плато Гагарінське, 5/2, оскільки безпідставно не було враховано площу підземного паркінгу рівень мінус 1 та рівень мінус 2, які є вбудованими нежитловими приміщеннями у вказаному житловому будинку, що зумовило прийняття рішення про створення юридичної особи - відповідача за відсутності волевиявлення більшості співвласників, при цьому, беручи до уваги те, що в силу приписів закону установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку, а не кожної квартири та нежитлового приміщення у будинку, Товариство з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" не повинно доводити наявність права власності будь-якої особи на вищенаведені нежитлові приміщення підземного паркінгу. Крім того, позивач стверджує про необґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо відсутності порушеного права, адже створене всупереч волевиявленню співвласників (меншою кількістю голосів співвласників, ніж вимагається законом) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" не має право законно здійснювати функції, що забезпечують реалізацію прав позивача, як співвласника, на володіння та користування спільним майном співвласників, а здійснення відповідачем будь-яких операцій зі спільним майном є порушенням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку".
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 14.02.2025 (вх.№162/25/Д1 від 14.02.2025) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" на рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2024 залишити без задоволення. Зокрема, відповідач заперечує проти врахування площі приміщення паркінгу при створенні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, оскільки вказане приміщення не є самостійним об'єктом нерухомого майна у розумінні чинного законодавства, натомість в силу свого функціонального призначення забезпечує експлуатацію багатоквартирного будинку та побутове обслуговування мешканців будинку в цілому, а тому рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" прийнято більше ніж половиною від загальної кількості усіх співвласників. Водночас відповідач стверджує про неналежність, недопустимість та недостовірність наявного у матеріалах справи висновку експерта №СЕ-19/116-23/14590-БТ від 24.01.2024, а також про недоведеність позивачем факту порушення його прав і законних інтересів, які він прагне захистити в межах цієї справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі №916/3011/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" відкрито апеляційне провадження.
Крім того, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" також звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2024 у справі №916/3011/21 із закриттям провадження у справі, а за відсутності підстав для скасування вказаного рішення із закриттям провадження у справі - змінити останнє, виклавши його мотивувальну частину з урахуванням доводів цієї апеляційної скарги, у той час як в іншій частині рішення залишити без змін.
У вказаній апеляційній скарзі відповідач стверджує про те, що місцевим господарським судом в межах даної справи протиправно здійснено повторний судовий розгляд одних i тих самих спірних правовідносин щодо прийняття рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" недостатньою кількістю голосів співвласників багатоквартирного будинку, які вже були розглянуті в межах справи №916/86/20, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для закриття провадження у справі №916/3011/21. Крім того, відповідач наголошує на тому, що приміщення паркінгу багатоквартирного будинку за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Плато Гагарінське, 5/2 не є самостійним об'єктом нерухомого майна, не перебуває i не може перебувати у приватній власності фізичних чи юридичних осіб в силу свого функціонального призначення, оскільки забезпечує експлуатацію багатоквартирного будинку та побутове обслуговування мешканців будинку в цілому, тобто є допоміжним приміщенням, внаслідок чого врахування площі підземного паркінгу під час прийняття рішення про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є неможливим, оскільки правом голосу наділена саме особа, яка є власником того чи іншого приміщення, а не окрема від власника площа у багатоквартирному будинку. При цьому відповідач також зазначає про необґрунтоване залишення Господарським судом Одеської області без розгляду висновку експерта №43/22 від 27.12.2022, складеного на замовлення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2", та про невідповідність наявного у матеріалах справи висновку експерта №СЕ-19/116-23/14590-БТ від 24.01.2024, який був врахований судом першої інстанції при вирішенні спору у даній справі, критеріям належності, допустимості та достовірності доказів у господарському процесу, адже експертом були вчинені дії щодо позапроцесуального отримання та використання документів/інформації стосовно характеристики об'єкта дослідження, про що свідчить зміст відповідного висновку. Крім того, відповідач наголошує на тому, що рішення установчих зборів про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку приймаються залежно не від кількості усіх співвласників, як помилково зазначає суд першої інстанції, а від загальної площі всіх квартир або нежитлових приміщень, які розташовані у багатоквартирному будинку і мають статус самостійного об'єкта нерухомого майна, у той час як відсутність власника у частини квартир або нежитлових приміщень не впливає на можливість прийняття рішення співвласниками, які мають сукупно площу квартир та нежитлових приміщень, що складає більше половини від загальної площі всіх квартир або нежитлових приміщень.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі №916/3011/21 за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" відкрито апеляційне провадження.
В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 призначено справу №916/3011/21 для спільного розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" на 16.04.2025 о 10:30.
У судовому засіданні 16.04.2025 представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" власні апеляційні скарги підтримали, проти задоволення апеляційних скарг один одного висловили заперечення.
Протокольними ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі №916/3011/21:
-відмовлено у задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" про призначення судової будівельно-технічної експертизи б/н від 14.02.2025 (вх.№657/25 від 14.02.2025), оскільки апеляційний перегляд повинен здійснюватися з урахуванням тих документів, які були наявні у матеріалах справи на час постановлення оскаржуваного рішення і які суд першої інстанції мав можливість дослідити та оцінити, а також враховуючи відсутність сукупності передбачених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України умов для призначення у справі судової експертизи, яка повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, тим більше, що призначення експертизи є правом суду, а не його обов'язком, і суд в межах своєї компетенції може надати правову оцінку доводам сторін, які ґрунтуються на праві та не потребують використання спеціальних знань;
-залишено без розгляду додаткові письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" б/н від 15.04.2025 (вх.№162/25/Д4 від 15.04.2025) та заперечення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" проти додаткових письмових пояснень б/н від 15.04.2025 (вх.№162/25/Д5 від 16.04.2025), адже в силу частини п'ятої статті 161 Господарського процесуального кодексу України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним, однак, оскільки у вищенаведених документах, поданих поза межами строку на апеляційне оскарження та строку, встановленого в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, наведено додаткові доводи щодо наявності підстав для задоволення однієї апеляційної скарги та відмови у задоволенні іншої, і заявники при цьому не просили дозволу подати такі пояснення та заперечення, а суд поза межами цього строку не визнав їх подання необхідним, наведені документи підлягають залишенню без розгляду;
-залишено без розгляду усне клопотання представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" про приєднання доказів (акту про пожежу від 07.02.2025, висновку про причини пожежі та довідки про суму витрат відповідача від 11.04.2025) на підставі частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України внаслідок заявлення останнього з пропуском процесуального строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалах про відкриття апеляційного провадження, та без клопотання про продовження цього строку.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалося, відзив на апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" не надало, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" є власником нежитлового приміщення №43 загальною площею 12,9 кв.м та нежитлового приміщення №38 загальною площею 1,9 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №194481935 від 23.12.2019.
30.11.2019 відбулись установчі збори співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням зазначених установчих зборів, оформленим протоколом б/н від 16.12.2019, вирішено: обрати ОСОБА_1 головою зборів; створити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" та затвердити його назву; затвердити статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2"; обрати членів правління об'єднання та обрати з їх складу голову; обрати ревізора об'єднання; надати голові установчих зборів повноваження на підписання статуту та вчинення всіх дій щодо проведення державної реєстрації об'єднання.
Згідно з вищенаведеним протоколом б/н від 16.12.2019 загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 53837,75 кв.м; загальна кількість співвласників (власників квартир та/або нежитлових приміщень) - 529 осіб, яким належить 49665,75 кв.м, тобто 92,25% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку; присутні на установчих зборах власники квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку особисто та/або їх представники - 121 особа, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 12199,62 кв.м; взяли участь та голосували на установчих зборах власники квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку особисто та/або їх представники - 56 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 5622,35 кв.м, що складає 10,44% від загальної кількості голосів; у письмовому опитуванні взяли участь власники квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку особисто та/або їх представники - 237 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 22362,70 кв.м, що складає 41,54% від загальної кількості голосів. Всього взяли участь у зборах 293 особи, яким належить 27985,05 кв.м, що складає 51,98% від загальної площі всіх квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Зокрема, з питання другого порядку денного "Створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" проголосувало "за" 292 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 27911,85 кв.м (51,84% від загальної площі всіх квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку), а "проти" - один співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень якого становить 73,20 кв.м (0,14% від загальної площі всіх квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку).
19.12.2019 проведено державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №15561020000072755.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02.12.2020, задоволено апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2"; скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 07.05.2020 у справі №916/86/20; відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації юридичної особи шляхом скасування запису про проведення державної реєстрації.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі №916/86/20, суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд, виходив з недоведеності позивачем відсутності кворуму під час проведення установчих зборів, на яких прийнято рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2".
У матеріалах справи також містяться:
-копія статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2", затвердженого рішенням установчих зборів, оформленим протоколом б/н від 16.12.2019;
-довідка Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Престиж VІІ" №09/09/21 від 09.09.2021, відповідно до якої станом на 16.12.2019 сумарна площа двох окремих нежитлових приміщень підземного паркінгу багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 складає 8559,7 кв.м (площа нежитлового приміщення підземного паркінгу рівень мінус 1 складає 3657,7 кв.м, а площа нежитлового приміщення підземного паркінгу рівень мінус 2 складає 4902 кв.м);
-копія сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ №165140910391 від 01.04.2014;
-копія розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №343 від 16.06.2014;
-висновок експерта №СЕ-19/116-23/14590-БТ від 24.01.2024, складений завідувачем сектора будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Ткачем П.І. на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 05.05.2023 у справі №916/3011/21.
Предметом спору у даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" про припинення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" в результаті ліквідації, а також про застосування наслідків рішення щодо ліквідації юридичної особи шляхом призначення ліквідаційної комісії, голови ліквідаційної комісії, встановлення порядку і строку заявлення кредиторами своїх вимог.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає правильним висновок Господарського суду Одеської області щодо відмови у задоволенні позову, проте не повністю погоджується з наведеним судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні обґрунтуванням підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній на час створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2"; далі - Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
В силу статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев'ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут. Державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація змін до статуту об'єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Установчі документи об'єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (в редакції, чинній на час створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2"; далі - Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"). Зокрема, статтею 10 цього Закону врегульовано порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.
Частиною сьомою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов'язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).
З огляду на викладене, колегія суддів наголошує на тому, що на установчих зборах при створенні об'єднання у багатоквартирному будинку можуть приймати участь лише власники квартир та нежитлових приміщень, а їх голоси вираховуються пропорційно до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень.
Рішення установчих зборів про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку приймається виходячи з загальної площі всіх квартир або нежитлових приміщень, які розташовані у багатоквартирному будинку і мають статус самостійного об'єкта нерухомого майна, а сама по собі відсутність власника у частини квартир або нежитлових приміщень не впливає на можливість прийняття рішення співвласниками, які мають сукупно площу квартир та нежитлових приміщень, що складає більше половини від загальної площі всіх квартир або нежитлових приміщень.
Між тим, зазначене помилково залишилось поза увагою місцевого господарського суду, який у мотивувальній частині оскаржуваного рішення зазначив про необхідність прийняття рішення установчих зборів про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку залежно від кількості усіх співвласників, а не від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Як зазначалося вище, відповідно до протоколу б/н від 16.12.2019, яким оформлено рішення установчих зборів, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить 53837,75 кв.м.
Колегія суддів зауважує на тому, що наявні у матеріалах справи сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ №165140910391 від 01.04.2014 та розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №343 від 16.06.2014 жодним чином не спростовують правильність зазначення вищенаведеної загальної площі квартир та нежитлових приміщень у протоколі б/н від 16.12.2019, оскільки із вказаних документів неможливо встановити таку загальну площу.
Аналогічний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду щодо наведених документів викладено в постанові від 18.08.2020 у справі №916/86/20 і з таким висновком погодився Верховний Суд, який у постанові від 02.12.2020, прийнятій за результатами перегляду вказаного судового рішення суду апеляційної інстанції, зазначив про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" не доведено відсутність кворуму, передбаченого частиною одинадцятою статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Поряд з цим, у даній справі позивач стверджує, що при створенні Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" було неправильно визначено загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки безпідставно не було враховано площу підземного паркінгу рівень мінус 1 та рівень мінус 2, які є вбудованими нежитловими приміщеннями у вказаному житловому будинку, що зумовило прийняття рішення про створення юридичної особи - відповідача за відсутності волевиявлення більшості співвласників.
Відповідачем не спростовується той факт, що до загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, вказаної у протоколі б/н від 16.12.2019, не було включено площу підземного паркінгу рівень мінус 1 та рівень мінус 2, натомість Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" наголошує на тому, що приміщення паркінгу багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 не є самостійним об'єктом нерухомого майна, не перебуває i не може перебувати у приватній власності фізичних чи юридичних осіб в силу свого функціонального призначення, оскільки забезпечує експлуатацію багатоквартирного будинку та побутове обслуговування мешканців будинку в цілому, тобто є допоміжним приміщенням, внаслідок чого врахування площі підземного паркінгу під час прийняття рішення про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є неможливим.
Таким чином, в межах даної справи на вирішення суду фактично поставлено питання кворуму на установчих зборах через призму встановлення наявності/відсутності підстав для врахування площі паркінгу при визначенні загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, від якої повинна відраховуватися більшість при вирішенні питання щодо створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
В силу пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Згідно з пунктами 5, 6 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
У пунктах 2, 3 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Частиною четвертою статті 4 Житлового кодексу України унормовано, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Згідно з положеннями Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
В силу пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Офіційне тлумачення вищезазначеної норми наведено у рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду України №14-рп/2011 від 09.11.2011.
Відповідно до зазначених рішень положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" треба розуміти так: власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
Допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №914/379/21.
При цьому апеляційним господарським судом враховується, що допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов останнього, зокрема, від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі №904/1040/18 та від 08.04.2020 у справі №915/1096/18.
Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а, як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 30.06.2022 у справі №922/1406/21, від 17.01.2023 у справі №924/195/22 та від 26.10.2022 у справі №916/2022/21.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, втрачає сенс.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні та позивачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні процесуального закону доказу на підтвердження того, що приміщення паркінгу будувалося не як допоміжне приміщення, а як інше приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду, тобто є самостійним об'єктом нерухомого майна з іншим призначенням, ніж допоміжне приміщення (зокрема, проектної документації, акту введення будинку в експлуатацію тощо).
При цьому апеляційним господарським судом не приймається до уваги висновок експерта №СЕ-19/116-23/14590-БТ від 24.01.2024, який було враховано місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення, оскільки вказаний висновок не ґрунтується на первинних документах, які б свідчили про те, що паркінг з самого початку будувався як такий, що є самостійним об'єктом нерухомого майна, який не підпадає під правовий режим допоміжних приміщень, а також підтверджує те, що паркінг є вбудованим, але не ізольованим приміщенням в багатоквартирному будинку, між тим саме ізольованість відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" є однією з кваліфікуючих ознак нежитлового приміщення.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду про те, що висновок експерта, зміст якого не підтверджується первинною документацією, оформленою під час будівництва багатоквартирного будинку, не є належним доказом визначення функціонального призначення приміщення (нежитлове або допоміжне), щодо статусу якого існує спір, викладена в постанові від 08.04.2020 у справі №915/1096/18.
Посилання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" на неправомірність залишення Господарським судом Одеської області без розгляду висновку експерта №43/22 від 27.12.2022, складеного на замовлення відповідача, апеляційним господарським судом до уваги не приймається, адже, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, вказаний доказ відповідачем було подано з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексу України строку за відсутності поважних причин для цього.
Колегія суддів також зауважує на тому, що належність парко-місць до складу комплексу напряму залежить від джерела фінансування їх будівництва, що визначається у проектно-кошторисній документації на будівництво об'єкта та договорами інвестування. У багатоквартирному будинку, в якому машиномісця будувалися як окремий об'єкт інвестування, машиномісця є окремими об'єктами нерухомого майна, право власності на які реєструється у встановленому законодавством порядку. Хоча Закон "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" прямо не відносить власників гаражних боксів до складу співвласників, в кожному конкретному випадку варто досліджувати, чи є відповідні паркомісця (гаражі) окремими об'єктами права власності чи вони є спільним майном багатоквартирного будинку.
У матеріалах справи відсутні та позивачем до місцевого господарського суду не подано жодного доказу на підтвердження того, що машиномісця у підземному паркінгу, розташованому у багатоквартирному будинку за адресою: м. Одеса, вул. Плато Гагарінське, 5/2, будувалися як окремий об'єкт інвестування і водночас є окремими об'єктами нерухомого майна, право власності на які реєструється у встановленому законодавством порядку.
Більше того, якщо власники машиномісць у паркінгу багатоквартирного будинку не є власниками квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, в якому створюється об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, останні не є і співвласниками цього багатоквартирного будинку. Саме з наявністю у особи статусу співвласника багатоквартирного будинку пов'язується можливість участі в установчих зборах та голосування на них з питань порядку денного, у тому числі і щодо створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 29.01.2025 у справі №916/1294/21 та від 09.11.2023 у справі №910/18499/21.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги відсутність підстав для врахування площі паркінгу рівень мінус 1 та рівень мінус 2 при визначенні загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Плато Гагарінське, 5/2, від якої повинна відраховуватися більшість при вирішенні питання щодо створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем своїх тверджень про відсутність кворуму під час прийняття установчими зборами рішення щодо створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2", що, в свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне додатково зазначити щодо прав позивача, які останній вважає порушеними і на захист яких подано позов у цій справі.
Відповідно до частини четвертої статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Частиною першою статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Згідно з частинами першою, другою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 110 Цивільного кодексу України унормовано, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Положеннями статті 28 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об'єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об'єднання.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
У постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №917/559/21 зазначено, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади. Позивач, звертаючись із зазначеним позовом, повинен довести, які саме порушення були допущені при створенні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку; чи є вони такими, що їх неможливо усунути; яким саме чином створення та діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку порушують права чи законні інтереси позивача, як співвласника; зазначити яке його право та у який спосіб може бути відновлено внаслідок задоволення цього позову, а також обґрунтувати співмірність балансу своїх прав (законних інтересів) та прав (законних інтересів) інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
З огляду на зазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" повинно було обґрунтувати, в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів як співвласника у зв'язку зі створенням та функціонуванням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2", а господарський суд - не просто перевірити такі доводи, але й встановити на що саме спрямований позов та вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Південно-західний апеляційний господарський суд наголошує на тому, що особа не може оскаржити створення юридичної особи лише через наявність у неї статусу учасника такої юридичної особи без обґрунтування, чим саме створення та функціонування останньої порушує права позивача.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку, тому суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.
Отже, припинення в результаті ліквідації за рішенням суду об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке існує тривалий час і за період свого існування набуло відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, який звертається з таким позовом, втім свідчить про втручання суду в діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке втрачає юридичну підставу створення та статутний документ, який визначає обсяг правил, що регулюють правовий стан юридичної особи, відносини, пов'язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами, що свідчить про порушення інтересів як об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, так і інших його співвласників, що є недопустимим.
Подібна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 06.07.2022 у справі №910/2396/20.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні та позивачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні приписів статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказу на підтвердження невизнання Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" як співвласника. Докази функціонування відповідача всупереч інтересам співвласників, у тому числі і позивача, також відсутні.
При цьому створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку жодним чином не позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні будинком, в тому числі щодо прийняття рішень стосовно розміру внесків на утримання загального майна співвласників. Натомість задоволення зазначеного позову призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення яких було спрямоване саме на створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2", метою якого є здійснення функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Більше того, співвласники багатоквартирного будинку, у разі незгоди з такою формою управління багатоквартирним будинком, як об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, не позбавлені можливості на загальних зборах прийняти рішення про ліквідацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2".
За таких обставин, апеляційний господарський суд зазначає, що існування юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" не порушує прав або правомірних інтересів позивача на управління об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, при цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку", вказуючи у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні відповідача, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи.
Стала правова позиція Верховного Суду щодо недопустимості самого лише інтересу у припиненні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за відсутності порушеного права співвласника на управління ним викладена у постановах від 15.06.2022 у справі №908/2289/20, від 06.07.2022 у справі №910/2396/20, від 18.05.2022 у справі №463/3644/17, від 06.06.2022 у справі №925/944/20, від 03.11.2021 у справі №910/15811/20, від 26.10.2021 у справі №335/14210/18, від 07.10.2021 у справі №909/1393/19, від 31.08.2021 у справі №925/753/20, від 11.08.2021 у справі №920/1245/20.
Обрання позивачем такого способу захисту його прав, який спрямований не на вирішення спору з його опонентом, а на ліквідацію самого опонента, порушує межі здійснення прав визначені статтею 13 Цивільного кодексу України, а також порушує принцип пропорційності, що визначається як загальний принцип права, який спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав повинні бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
Однак, звертаючись з позовом у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" фактично виявляє свій інтерес у припиненні юридичної особи - відповідача, між тим не обґрунтовує співмірність балансу своїх прав (законних інтересів) та прав (законних інтересів) інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2", волевиявлення яких спрямоване на створення та функціонування останнього і які тривалий час реалізують свої права на участь в управлінні об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, виконують свої обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що вимоги позивача спрямовані виключно на припинення юридичної особи, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку", Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні позову з підстави недоведеності наявності порушеного права (законного інтересу) позивача.
Доводи відповідача про те, що місцевим господарським судом в межах даної справи протиправно здійснено повторний судовий розгляд одних i тих самих спірних правовідносин щодо прийняття рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" недостатньою кількістю голосів співвласників багатоквартирного будинку, які вже були розглянуті в межах справи №916/86/20, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для закриття провадження у справі №916/3011/21, відхиляються судом апеляційної інстанції внаслідок їх необґрунтованості, оскільки предмети та підстави позовів у справах №916/86/20 та №916/3011/21 не є повністю тотожними, що, в свою чергу, жодним чином не виключає можливість розгляду даної справи по суті з наданням правової оцінки доводам позивача щодо відсутності кворуму на установчих зборах.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2024 у справі №916/3011/21 не повністю відповідає вказаним вище вимогам у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права в частині висновків суду першої інстанції про порядок визначення кворуму на установчих зборах та функціональне призначення приміщення паркінгу, а тому підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
В силу частини дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на викладене, беручи до уваги виникнення спору у даній справі внаслідок неправильних дій позивача, який виявив інтерес у припиненні юридичної особи, не довівши при цьому факту порушення своїх прав, та помилково стверджував про відсутність кворуму на установчих зборах, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та обох апеляційних скарг покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку", у зв'язку з чим з останнього на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги останнього у сумі 6810 грн.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2024 у справі №916/3011/21 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, у решті рішення - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Директорія Затишку" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гагарінське плато 5/2" 6810 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 21.04.2025.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук