печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8451/25-ц
Пр. № 2-5211/25
17 квітня 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Ільєвої Т.Г.
при секретарі - Романенко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу 757/8451/25-ц за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського районну м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 15 770,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач надає відповідачу послуги з утримання будинку, однак відповідач не вносить платежі за спожиті житлово-комунальні послуги, а тому має заборгованість у розмірі 15 770, 00 грн.
З врахуванням зазначеного, позивач був змешений звернутись з даним позовом з метою захисту своїх прав.
Ухвалою судді Ільєвої Т.Г. від 27.02.2025 р. справу прийнято до свого провадження та відкрито спрощене провадження з розгляду справи, призначено дату судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача з'явився, подав заяву про розгляд справи за без фіксування технічними засобами, вимоги підтримав. Щодо прийняття заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Згідно ст. 247 ЦПК України, фіксування технічними засобоми не здійснювалось
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Житловий будинок АДРЕСА_2 є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва».
Розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 20.09.2013 року № 509 «Про перезакріплення майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації» передбачено здійснення перезакріплення об'єктів житлового фонду разом з вбудованими нежилими приміщеннями з балансів комунальних підприємств по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс», «Печерська брама», «Хрещатик» та «Печерськжитло» на баланс комунального підприємства «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва», яке згідно до розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації № 48 від 28.01.2015 перейменовано в комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» (далі - позивач, підприємство, КП «Керуюча компанія»).
24 січня 2018 року між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирного будинку № 432/10-5.
Так, позивач вказує, що відповідачу кожного місяця надаються платіжні квитанції на сплату нарахувань за послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Даними квитанціями боржник щомісяця повідомляються про наявність заборгованості за спожиті послуги, що також є претензіями про стан боргу та необхідність його сплати.
В порушення вищезазначених норм права відповідач не вносить платежі за спожиті житлово-комунальні послуги і має станом на 01.02.2025 р. заборгованість в сумі 15 770 грн. 00 коп. (див. розрахунки боргу), за період з 01.12.2020 по 01.02.2025 р., чим наносить КП «Керуюча компанія» значні матеріальні збитки.
Відповідно до п.5, 9 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає обов'язок споживача житлово-комунальних послуг оплачувати їх у строки, встановлені Договором або законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку шляхом оплати всіх витрат експлуатуючій організації, відповідно до затвердженого тарифу на утримання будинку.
Згідно ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Законуобов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Крім того, відповідно до п. 7 Правил користування будинку та прибудинкової території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, на власника, наймача житлового приміщення, покладено обов'язок сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із наведеними нормами чинного законодавства споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно положень частин 2 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
За положеннями вказаного Закону, власником приміщення є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням. У разі спільної власності кількох співвласників рішення щодо управління майном приймається відповідно до закону. Споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відтак, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, у відповідності до розрахунку представника позивача, оскільки вони є обґрунтованими. Окрім цього, відповідач жодним чином не спростовує позицію позивача та його розрахунок.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати - сплачений судовий збір.
Керуючись ст. ст. 10, 64, 66, 67, 179, 191 ЖК України, ст.ст. 10,11,76, 81, 263,264,265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського районну м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ), на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» суму заборгованості за спожиті комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 15 770 (п'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 00 коп. на р/рахунок НОМЕР_2 в ГУ по м. Києву та Київській обл. АТ «Ощадбанк» МФО 322669, код ЄДРПОУ 35692211 (адреса: м. Київ, провул. І. Мар'яненка, 7).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ), на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на р/рахунок заявника НОМЕР_2 в ГУ по м. Києву та Київській обл. АТ «Ощадбанк» МФО 322669 (адреса: м. Київ, пров. Іаана Мар'яненка, буд. 7, код ЄДРПОУ 35692211) судовий збір розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 17.04.2025.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА