21.04.2025 Справа № 756/5406/25
Справа № 756/5406/25
Провадження № 2-з/756/64/25
Іменем України
21 квітня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Діденка Є.В.,
за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О.,
розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ майна,
17 квітня 2025 року до суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Заява обґрунтована тим, що 10.05.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (відповідач) був зареєстрований шлюб. За час перебування у шлюбі відповідач зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 . З метою придбання вказаної квартири, як об'єкту нового будівництва, відповідач уклав договір резервування об'єкта нерухомості № 3/92-584 від 26.09.2013 р., договір про обслуговування рахунків в цінних паперах № 7131 від 18.10.2013 р., договір купівлі-продажу цінних паперів № 248351-БВ від 18.10.2013 р. Хоча вказані договори були укладені до реєстрації шлюбу, вони були укладені з метою забезпечення майбутньої сім'ї сторін. Крім того, батько позивачки перераховував кошти для оплати внеску за вказану квартиру в сумі 228000,00 грн., що підтверджується заявою і меморіальним ордером. Також, за час шлюбу здійснювалась сплата подальших внесків, та лише у 2016 році вартість квартири була сплачена. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дочка. На сьогоднішній день сторони разом не проживають, шлюбні відносини припинені. Однак, відповідач вважає квартиру своєю особистою власністю, оскільки вона зареєстрована на праві власності на його ім'я, і тому існує ризик, що відповідач не дочекавшись вирішення справи в суді, може здійснити відчуження спірної квартири. Тому, з метою забезпечення майбутнього позову, позивачка просить накласти арешт на квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити вчинення реєстраційних дій з вказаною квартирою.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксації судового процесу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та надані докази, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» пленум Верховного Суду України звертає увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Надані позивачем документи містять відомості про те, що між сторонами був 10.05.2014 року був укладений шлюб, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дочка ОСОБА_3 .
Згідно з Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.07.2016 р. № 63791123, 02.06.2016 року за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору резервування від 26.09.2013 року, договір купівлі-продажу цінних паперів № 248351-БВ від 18.10.2013 р., акту приймання передачі об'єкту нерухомості від 31.05.2016 р. і довідки про повний розрахунок від 31.05.2016 р.
Наведене у сукупності свідчить, що між сторонами дійсно виник спір з приводу поділу квартири, як об'єкту права спільної сумісної власності.
Приймаючи до уваги предмет позову, і викладені у заяві про забезпечення обставини, суд вважає, що позивачем на цій стадії доведено обґрунтоване припущення про те, що відповідач може вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду, у разі задоволення позову, зокрема, відчужити спірну квартиру на користь третіх осіб, що може ускладнити виконання рішення суду, у випадку задоволення позову.
З урахуванням предмету спору та ціни позову суд вважає, що обраний захід забезпечення позову у виді арешту є пропорційним до заявлених позовних вимог і не буде надмірним тягарем для відповідача.
Водночас, враховуючи задоволення судом заяви про забезпечення позову в частині арешту квартири, заявником не доведено необхідність і обґрунтованість ще й заборони вчинення реєстраційних дій стосовно квартири. Тому, заяву слід задовольнити в частині арешту, що є достатнім запобіжним заходом.
Відповідно до ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення не є обов'язковим.
При цьому слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою ускладнення чи неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача, який не позбавлений права клопотати про скасування заходів забезпечення позову повністю або частково у разі, якщо перестануть існувати підстави для його застосування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 258, 259, 260 ЦПК України, суд
Заяву про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
В іншій частині заяви - відмовити.
Роз'яснити учасникам цивільної справи, що учасник справи може подати до суду вмотивоване клопотання про скасування заходу забезпечення позову.
Роз'яснити, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Копію ухвали направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову - для відома та виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 21 квітня 2028 року.
Роз'яснити сторонам положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, відповідно до якої, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено і підписано 21.04.2025 року.
Суддя Є.В. Діденко