18.04.2025 Справа № 756/341/25
Унікальний номер 756/341/25
Номер провадження 2/756/2041/25
16 квітня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,
за участю представника позивача - Хребет Т.І.,
представника відповідача - Белінського П.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Хребет Т.І. звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 203240,75 грн., моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2132,41 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 29 серпня 2024 року у місті Києві, за адресою: проспект Степана Бандери, 21, за участю транспортного засобу «MAZDA 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20 вересня 2024 року у справі № 756/11076/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «MAZDA 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в ТОВ «СК «ГАРДІАН» згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ЕР-218043438 від 22 листопада 2023 року. Розмір страхового ліміту 160 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.
Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 349/09-24 від 09 жовтня 2024 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 656 844,72 грн.; вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, становить 690 802,63 грн.; ринкова вартість автомобіля до ДТП, становить 656 844,72 грн; ринкова вартість автомобіля з урахуванням аварійних пошкоджень становить: 293 603,97 грн.
ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «СК «ГАРДІАН» з повідомленням про дорожньо-транспортну та 09 вересня 2024 року зі заявою про виплату страхового відшкодування.
ТДВ «СК «ГАРДІАН» 12 грудня 2024 року здійснила виплату страхового відшкодування відповідно до ліміту відповідальності страховика у розмірі 160 000,00 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , як винуватця ДТП різницю між фактичним матеріальним збитком, який вирахувано як різницю між вартістю автомобіля до ДТП та його залишкової вартості в пошкодженому стані, з огляду на перевищення вартості відновлюваного ремонту вартості автомобіля до ДТП та виплаченого розміру страхового відшкодування, що становить 203240,75 грн.
Рух справи
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10 січня 2025 року справу передано судді Шролик І.С.
Ухвалою судді 13 січня 2025 року відкрито спрощене провадження та справу призначено до судового розгляду на 18 лютого 2025 року.
Від відповідача 18 лютого 2025 року надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового розгляду.
Від представника відповідача адвоката Белінського П.Є. 05 березня 2025 року, через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 відремонтований, що спростовує факт фізичного знищення автомобіля. Тому вважає, що позивачем не доведено розмір матеріального збитку та вартість транспортного засобу після ДТП. Представник відповідача наводить власний перелік замінних деталей та їх вартість, вважає, що вартість відновлюваних робіт із урахуванням запасних частин становить 35825,62 грн, що перевищує розмір виплаченого страхового відшкодування. Вважає, що оскільки позивач відремонтувала пошкоджений автомобіль має обов'язок надати докази здійснених ремонто-відновлюваних робіт. До відзиву долучив фото світлини автомобілів, як під час ДТП та автомобіля «Volkswagen Passat» без пошкоджень.
12 березня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив. В мотивах зазначає, що страховик виконав зобов'язання в межах ліміту відповідальності; звіт вартості завданої шкоди в результаті ДТП виконаний кваліфікаційним оцінювачем, тому відсутні підстави ставити його під сумнів; з огляду на те що вартість відновлюваного ремонту перевищує вартість автомобіля до ДТП, тому ремонт вважається економічно не обґрунтованим, а транспортний засіб фізично знищений.
За клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 18 березня 2025 року.
Ухвалою суду 11 березня 2025 року відмовлено представнику відповідача - адвокату Белінському П.Є. в задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції через відсутність вільного спеціально об лаштованого залу.
За клопотанням відповідача 18 березня 2025 року розгляд справи відкладено до 16 квітня 2025 року.
Ухвалою Оболонського районного суду від 10 квітня 2025 року задоволено клопотання представника відповідача, допущено його до участі в розгляді справи в режимі відеоконференції.
14 квітня 2025 року представник відповідача подав клопотання про витребування доказів від страховика ТОВ «СК «ГАРДІАН».
В судовому засіданні 16 квітня 2025 року представник позивача підтримала заявлені вимоги з підстав та мотивів викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Зауважила, що право позивача визначати спосіб захисту, тому просила задовольнити заявлені вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні заявляв клопотання про відкладення розгляд справи з метою виклику та допиту в якості свідків позивача та відповідача з приводу обставин ДТП та пошкодження автомобіля. Також просив відкласти розгляд справи з метою підготовки клопотання про призначення експертизи. В задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи представнику відповідача відмовлено. Клопотання про призначення експертизи на дату розгляду до суду не надходило. Заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог з мотивів викладених у поданому відзиві. Вважає розмір збитків необґрунтовано завищений, автомобіль відремонтований, доказів вартості проведених ремонтних робіт позивачем не надано.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об'єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Фактичні обставини справи
Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданого 08 червня 2024 року ОСОБА_1 є власником транспортного засобу "Volkswagen passat CC", державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.12,13).
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20 вересня 2024 року у справі № 756/11076/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Як вбачається з постанови, 29 серпня 2024 року у місті Києві, за адресою: проспект Степана Бандери, 21, за участю транспортного засобу «MAZDA 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.14).
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «MAZDA 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в ТОВ «СК «ГАРДІАН» згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ЕР-218043438 від 22 листопада 2023 року. Розмір страхового ліміту 160 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн (а.с.17).
Зі Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 349/09-24 від 09 жовтня 2024 року вбачається, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 656 844,72 грн.; вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, становить 690 802,63 грн.; ринкова вартість автомобіля до ДТП, становить 656 844,72 грн; ринкова вартість автомобіля з урахуванням аварійних пошкоджень становить: 293 603,97 грн (а.с.23-39).
ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «СК «ГАРДІАН» з повідомленням про дорожньо-транспортну та 09 вересня 2024 року зі заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.15).
ТДВ «СК «ГАРДІАН» 12 грудня 2024 року здійснила виплату страхового відшкодування відповідно до ліміту відповідальності страховика у розмірі 160 000,00 грн(а.с.16).
Спір між сторонами виник з приводу стягнення з винуватця ДТП ОСОБА_2 , різниці між розміром завданих збитків та сумою виплаченого страхового відшкодування.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього процесуальний кодекс України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Слід також зазначити, що якщо потерпілий звернувся до страховика, при цьому, страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження №61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).
Якщо позивачу недостатньо сплаченого страховиком відшкодування, він має право вимоги до винної у дорожньо-транспортній пригоді особи різницю між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування.
Водночас, відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Вирішуючи питання про відшкодування потерпілій особі різниці між фактичним розміром шкоди, завданої його транспортному засобу у ДТП, і здійсненою йому страховиком страховою виплатою, суд застосовує до спірних правовідносин правовий висновок, який зробив Верховний Суд у постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 363/2222/16-ц (провадження № 61-501св18).
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Таким чином, при вирішенні питання про розмір збитків, які підлягають відшкодуванню в зв'язку з пошкодженням автомобіля, з'ясуванню підлягають вартість транспортного засобу та вартість його ремонту, і зазначені обставини повинні бути оцінені з точки зору економічної обґрунтованості ремонту.
Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу №349/09-24від 09 вересня 2024 року, експертом визначено, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, становить 690 802,63 грн, а вартість автомобіля до ДТП становить 656 844,72 грн.
З урахуванням положень статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
З огляду на те, що вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу більша ніж вартість даного транспортного засобу до ДТП, його ремонт є економічно не обґрунтованим.
Суд погоджується з позицією сторони позивача, що в даному випадку з винної особи ОСОБА_2 на користь власника пошкодженого автомобіля підлягає стягненню різниця між вартістю автомобіля до ДТП - 656844,72 грн. та після ДТП- 293603,97грн, а також з відрахуванням виплаченого страхового відшкодування - 160000 грн, що становить 203240,75 грн, виходячи з розрахунку (656844,72-293603,97-160000). Відповідачем вказаний розмір збитків не спростовано.
Заперечення сторони відповідача, щодо визначеної оцінювачем ОСОБА_4 вартості відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля, суд не приймає до уваги. Так як звіт оцінювача не спростований стороною відповідача належними та допустимими доказами. Доказів проведеної оцінки завданих збитків кваліфікованим оцінювачем сторона відповідача не надала, клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи до суду не надходило. Наведений представником відповідача перелік робіт та замінних деталей, їх вартість, за рекламним оголошенням з мережі Інтернет, суд не може визнати достатніми доказами спростування звіту оцінювача.
Методика проведення товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена наказом Мінюсті від 24 листопад 2023 року, в додатку 6 міститься перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням, в пункті №1 міститься довідник "Бюлетень автотоварознавця", інформацію з якого використовував оцінювач при складанні звіту. В переліку відсутні, як джерело отримання даних про вартість запчастин мережа Інтернет сайту OLХ, тому зазначені представником відповідача вартість запчастин не можна враховувати при визначені вартості збитків.
Посилання відповідача, як на підставу відмови в задоволенні позову те, що позивач не надала доказів на підтвердження факту проведення відновлювального ремонту транспортного засобу, є помилковими.
Позивачем заявлено вимоги про відшкодування заподіяної відповідачем шкоди (збитків), до яких законом віднесено як витрати, що особа вже зробила так і ті, які мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Саме позивач, згідно положення ст.13 ЦПК України визначає спосіб захисту, та позовні вимоги. Позивачем надано докази на підтвердження завданих їй збитків, у вигляді витрат, які вона мусить зробити, для відновлення свого майна у розмірі, що перевищує страхове відшкодування 203 240,75 грн, а відповідачем вказаний розмір збитків не спростовано.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 760/5618/16-ц (провадження № 61-4463св18), від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-ц (провадження № 61-34581св18), які згідно положення ч.4 ст.263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
На підставі досліджених доказів, суд приходить до переконання, що з відповідача ОСОБА_2 , як винуватця ДТП на користь ОСОБА_1 , як власника пошкодженого автомобіля слід стягнути майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 203240,75 грн., що перевищує розмір виплаченого страхового відшкодування.
Щодо відшкодування завданої моральної шкоди суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частинами 2, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 5 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
За змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач посилався на те, що пошкодженням її автомобіля завдано збитки, що спричиняє моральні страждання. Проте, ні до позовної заяви, ні в судовому засіданні не надано доказів та не зазначено, яких не майнових втрат зазнала позивач, яким чином змінився її спосіб життя, відсутні докази понесених втрат не майнового характеру, тому за недоведеністю вимог, в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та доведеним. З урахуванням ціни позову, та розміру задоволених позовних вимог згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2032,41 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12, 13, 76-89, 141,258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, в розмірі 203240,75 грн. та витрати по платі судового збору в розмірі 2032,41 грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 18 квітня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик