Справа № 756/2271/25
Провадження № 2-з/756/27/25
(про забезпечення позову)
25 березня 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Примак-Березовська О.С., розглянула заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Серьогіної Ірини Олександрівни про забезпечення позову,
До Оболонського районного суду міста Києва надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивача просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 , який відкрито в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , код отримувача: НОМЕР_2 , а також на всі діючі рахунки відповідача, у межах суми стягнення 180 500 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що між заявником та відповідачем виник спір, у зв'язку з стягненням на користь заявника грошових коштів за невиконаний договір від 14 жовтня 2024 року № 044 про надання послуг з виготовлення, доставку та монтаж віконниць, а також його розірвання. Оскільки грошові кошти є предметом договору, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
У провадженні судді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів та розірвання договору.
Предметом позову є - розірвання договору від 14 жовтня 2024 року № 044 про надання послуг з виготовлення, доставку та монтаж віконниць та стягнення грошових коштів у сумі 180 500 грн. за ненадання послуг.
Позовна заява надійшла до суду разом із заявою про забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 149 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб
Згідно з частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до пунктів 4, 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову, є достатньо обґрунтовані підстави вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
У постанові Верховного Суду у справі №916/10/18 від 14 червня 2018 року зазначено, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Заявником обраний спосіб забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти оскільки вони є предметом позовної заяви.
Суд може накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, проте відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Згідно з частиною 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Згідно з частиною 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
Таким чином, оскільки не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення відновлення порушених прав позивача, суд вважає можливим задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на грошові кошти в розмірі суми стягнення (позовних вимог), крім тих, що містяться на рахунках накладення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
На підставі викладеного та керуючись нормами статей 48, 52 Закону України «Про виконавче провадження», статей.149, 150 -153, 157, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суддя -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Серьогіної Ірини Олександрівни про забезпечення позову.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , який відкрито в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , код отримувача: НОМЕР_2 , а також на всі діючі рахунки відповідача в розмірі суми стягнення (позовних вимог) 180 500 (сто вісімдесят тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., крім коштів, що містяться на рахунках накладення та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Виконання покласти на Оболонський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04212, м. Київ, вул. Левка Лук'яненка, 2-Д).
На підставі частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Стягувачем є ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Боржником є Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , інші відомості про особу суду невідомі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СУДДЯ О.С. Примак-Березовська