17.04.2025 Справа № 756/15043/24
Справа ун. № 756/15043/24
пр.№2/756/1469/25
17 квітня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Луценка О.М.,
при секретарі - Галелюк Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
Приватне акціонерне товариство«Страхова компанія «УСГ» (далі - ПрАТ «СК «УСГ») звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та Порше Лізинг Україна TOB (Страхувальник), було укладено Генеральний Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-0199-0157 від 20.07.2009 року, Додатковий договір № 9 від 02.02.2015 року та Додаток№28-0199-0157\19\0169 від 07.08.2019 року (далі - Договір), згідно з якими Позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля - Volkswagen державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
05.09.2023 року о 08 год. 45 хв. у м. Київ, по проспекту Степана Бандери, в районі будинку 29-А, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував Порше Лізинг Україна.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 28.11.2023 року по справі про адміністративне правопорушення № 756/12036/23, відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
05.09.2023 страхувальник звернулась до ПрАТ «СК «УСГ» за виплатою страхового відшкодування.
12.09.2023 на підставі розрахунку ПрАТ «СК «УСГ» було складено страховий акт №СТОКА-1732 на підставі яких було виплачене страхове відшкодування в розмірі 139 920,38грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 74494 від 13.09.2023року.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ СК « Універсальна» згідно полісу ОСЦПВ 215435350, яке здійснило виплату в розмірі 104 260,00 грн.
Залишок боргу, який повинен сплатити відповідач становить: 139 920,38 грн. - 104260,00грн. = 35660,38 грн.
Просили стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 35660,38 грн. та судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 3028,00 грн.
13.01.2025року від відповідача надійшов відзив відповідно до якого відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивач надав докази того, що страхова компанія ПрАТ «СК "Універсальна" виплатила страхове відшкодування у розмірі 104 260, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією 27.10.2023 року. Однак, позивач не надав рішення ПрАТ «СК "Універсальна" щодо прийнятого рішення про розмір виплати. Окрім того якщо для відновлення пошкодженого в ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові,страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу Згідно з п. 7.38 Методики, значення Ез (коефіцієнта фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки. Строк експлуатації використання потерпілого автомобіля на момент ДТП Volkswagen д.р.н. НОМЕР_1 становив 4 роки, 0 місяців, 30 днів, тобто менше 7 років. Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку страхового відшкодування ПрАТ "СК "УСГ" (страховик) вартість відновлювального ремонту зазначена у розмірі 147 306, 38 грн., коефіцієнт знос транспортного засобу на день страхового випадку - 0 %. Інших доказів, які підтверджують знос транспортного засобу Volkswagen д.н. НОМЕР_1 матеріали справи не містять.
22.01.2025року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якого вбачається, що відповідно п. 6 додатку №28-0199-0157\19\0169 від 07.08.2019 року до Генерального договору добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-0157 від 20.07.2009 року встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється без врахування зносу складових КТЗ, а також договором майнового страхування не передбачені умови здійснення страхового відшкодування з вирахуванням суми ПДВ, тому позивач здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО «АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ АТЛАНТ» в розмірі 139920 грн. 38 коп., що підтверджується платіжною інструкцією 74494 від 13.09.2023 року. На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстра номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПРАТ СК "Універсальна" за г обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів № 2154355350. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулось до страхової компанії відповідача із заявою № 49214 від 19.09.2023 року на виплату за яким здійснила виплату в розмірі 104 260 грн. 00 коп., згідно платіжною інструкцією від 27.10.2023 року (страхова виплата з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіль потерпілого), яка не покриває, суму виплати за договором добровільного страхування наз транспорту № 28-0199-0157. Пунктом 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, встановлено, що винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний). Згідно акту огляду транспортного засобу «Volkswagen», державний номерКА8592КА від 05.09.2023 року показання одометру становить 308088км. Даний КТЗ 2019 року випуску, середньорічний нормативний пробіг автомобіля становить 16.5 тис км, фактичний середньорічний пробіг КТЗ складає 55,31 тис.км., кількість років експлуатації 5,57, середньорічний пробіг становить 38,81тис.км. За таких обставин, у зв'язку з тим, що транспортний засіб «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 від 05.09.2023 року експлуатувався в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний), то ПРАТ «CK «УНІВЕРСАЛЬНА» у відповідності до приписів ст. 29 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» та п. 7.39 А) Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПРАТ «CK «УСГ» з урахуванням зносу складових КТЗ і сума страхового відшкодування становила розмірі 104260 грн. 00 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд постановити рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість.
Суд заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та Порше Лізинг Україна TOB (Страхувальник), було укладено Генеральний Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-0199-0157 від 20.07.2009 року, Додатковий договір № 9 від 02.02.2015 року та Додаток№28-0199-0157\19\0169 від 07.08.2019 року (далі - Договір), згідно з якими Позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля - Volkswagen державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно п. 6 додатку №28-0199-0157\19\0169 від 07.08.2019 року до Генерального договору добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-0157 від 20.07.2009 року встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється без врахування зносу складових КТЗ, а також договором майнового страхування не передбачені умови здійснення страхового відшкодування з вирахуванням суми ПДВ.
05.09.2023 року о 08 год. 45 хв. у м. Київ, по проспекту Степана Бандери, в районі будинку 29-А, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував Порше Лізинг Україна.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 28.11.2023 року по справі про адміністративне правопорушення № 756/12036/23, відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
05.09.2023 страхувальник звернулась до ПрАТ «СК «УСГ» за виплатою страхового відшкодування.
12.09.2023 на підставі розрахунку ПрАТ «СК «УСГ» було складено страховий акт №СТОКА-1732 на підставі яких було виплачене страхове відшкодування в розмірі 139 920,38грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 74494 від 13.09.2023року.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ СК « Універсальна» згідно полісу ОСЦПВ 215435350, яке здійснило виплату в розмірі 104 260,00 грн.
Залишок боргу, який повинен сплатити відповідач становить: 139 920,38 грн. - 104260,00грн. = 35660,38 грн.
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ПАТ «СК «УСГ» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов'язані із страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та виплатою страхового відшкодування (правовідносини у сфері страхування).
Відповідно до п.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004.
За змістом п. 2.1 ст. 2 вказаного Закону, якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Приписи Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону).
Разом з тим, згідно ст.22.1 Закону №1961-IV передбачено, що в разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в наслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092, вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до пункту 2.4 указаної Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Згідно з п. 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану колісного транспортного засобу унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості колісного транспортного засобу, що виникає в процесі його експлуатації.
Відповідно до роз'яснень викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
За змістом статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Вказане кореспондує ст. 108 Закону України «Про страхування» згідно якої страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
При цьому, якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відтак, із наведених норм законодавства вбачається, що страховик наділяється правом у порядку суброгації вимагати відшкодування шкоди у особи, з вини якої така шкода була завдана.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Судом достовірно встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача позивачем виплачено потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі 139920,38 грн (без врахування фізичного зносу).
Водночас, страховою компанією відповідача ПРАТ «Універсальна » сплачено ПАТ «СК «УСГ» страхове відшкодування у розмірі 104260,00 грн із врахуванням фізичного зносу.
Аналізуючи обставин вказаної справи, суд зауважує, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» (ст. 108 Закону України «Про страхування» з аналогічним змістом у новій редакції закону) до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
У ситуації, що розглядається, позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завдання шкоди відповідачем, в порядку суброгації.
Відносини ж між відповідачем та його страховиком регулюються умовами, визначеними у договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Отже, страховик відповідача виконав свої зобов'язання, відшкодувавши витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу.
Водночас, позивач нарахував страхове відшкодування до виплати потерпілій особі без врахування фізичного зносу правомірно на підставі досліджених судом положень п. 6. укладеного зі страхувальником Договору добровільного страхування наземного транспорту.
Відтак, у зв'язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні у межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.
За змістом статті 993 ЦК України у системному зв'язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» (ст. 108 Закону України «Про страхування» з аналогічним змістом у новій редакції закону) можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі № 464/1937/16-ц (провадження № 61-4756св18).
Звідси, при виплаті страхового відшкодування страхова компанія відповідача вирахувала знос транспортного засобу внаслідок чого не покрила нанесений збиток відповідачем у розмірі фактичних витрат на ремонт пошкодженого транспортного засобу.
Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить: 35660,38 грн (139 920,38 грн.- 104260,00 грн.), яку повинен відшкодувати відповідач, оскільки страхова компанія відповідача відшкодовує вартість відновлювального ремонту з урахування зносу, а відповідач відшкодовує витрати, які не покриває страхова компанія на підставі ст. 22 та 1194 ЦК України (реальні збитки за мінусом страхового відшкодування виплаченого на підставі договору обов'язково страхування).
Відтак, вирішуючи спір між сторонами щодо відшкодування відповідачем завданої шкоди в порядку суброгації та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості із відповідача на користь позивача, суд надав об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами наявність порушення його прав з боку відповідача, що є підставою для прийняття судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12 - 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )на користь Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія УСГ» (місцезнаходження: 03038 м. Київ. вул.. Федорова 32, літера А; ЄДРПОУ 30859524) суму страхового відшкодування в розмірі 35660грн.38 коп. та судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано Київському апеляційному суду протягом 30 днів, з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів після отримання копії рішення стороною, яка не була присутня при його оголошені.
Суддя: О.М. Луценко