Справа № 756/3071/25
Провадження № 3/756/1615/25
14 квітня 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 549390 від 31.01.2025, 31.01.2025 о 08 год. 00 год. у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 вчинила відносно своєї мами ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме, вживала нецензурну лайку, вимагає кошти, погрожує, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
Будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом направлення смс-повідомлення за номером телефону та адресою проживання повідомленими поліцейському, повідомленим поліцейському, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася та не повідомила суду про поважні причини свого неприбуття. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило. Будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень щодо протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Суд вважає, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 є цілком виправданим, оскільки перенесення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. 38, 277 КУпАП.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
З огляду викладене, враховуючи положення ст. 268 КУпАП, суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки її явка до судового засідання не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як убачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 вчинила відносно своєї мами ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме, вживала нецензурну лайку, вимагала кошти, погрожувала, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю.
Відтак, викладені у протоколі дії ОСОБА_1 , посадовою особою, уповноваженою на складання даного протоколу, неправильно кваліфіковані за ч.1 ст. 172-2 КУпАП.
Разом з тим, за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатися у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про інкриміноване адміністративне правопорушення. За підсумками розгляду справи суд не має права вказувати у постанові на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, які не відповідають змісту протоколу, адже у цьому випадку, суд вийде за межі своєї компетенції, якою, згідно з вимогами статей 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи, а не збирання доказів для подальшого обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Через недотримання цих вимог буде порушено принципи змагальності сторін, на яких базується судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення та право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Більше того, суд позбавлений можливості самостійно змінювати кваліфікацію правопорушення, оскільки такі дії здійснює орган (посадова особа) уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Між іншим, слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» від 18.04.2013 № 221-VII з Кодексу про адміністративні правопорушення статтю 172-2 було виключено, вказаний Закон набрав чинності 18.05.2013.
На підставі наведеного та керуючись статтями 247, 251, 283-285 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М. Ткач