Справа № 742/399/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/353/25
Категорія - про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком. Доповідач ОСОБА_2
21 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю сторін кримінального провадження:
засудженого ОСОБА_6
представника органу з питань пробації ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, одночасно в режимі відеоконференції з Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, судове провадження в порядку виконання вироку суду за апеляційною скаргою прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 лютого 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні подання заступника начальника Прилуцького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про скасування звільнення від відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , громадянину України, з середньою освітою, працюючого не офіційно, який перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні неповнолітню дитину, призначеного вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 березня 2023 року, яким він був засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, за умови виконання покладених на нього обов'язків.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд вказав на відсутність переконливих доказів того, що ОСОБА_6 злісно ухиляється від виконання обов'язків та не бажає стати на шлях виправлення, з урахуванням характеру вчинених ним адміністративних правопорушень, за які він був притягнутий до відповідальності, що наразі не створює уявлення про умисне ухилення засудженого від відбування покладених на нього судом обов'язків, та дійшов висновку про те, що направлення засудженого для відбування призначеного покарання буде передчасним.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки висновки суду, викладені в судовому рішенні, містять істотні суперечності, постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання про направлення звільненого від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_6 . для відбування покарання, призначеного вироком.
Вказує на те, що під час перебування на обліку у відділенні пробації ОСОБА_6 допустив дві неявки на реєстрацію без поважних на те причин, за що йому були винесені застереження у виді письмових попереджень та проведені профілактичні бесіди і роз'яснено, що у разі невиконання обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення адміністративних правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення, матеріали відносно нього будуть направлені до суду для вирішення питання про скасування звільнення від відбування призначеного судом покарання.
Крім того, ОСОБА_6 притягувався до адміністративної відповідальності 30.04.2024 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, 06.09.2024 за ч. 1 ст. 121 КУпАП, 15.09.2024 за ч. 5 ст. 121 та ч. 6 ст. 121 КУпАП, 21.10.2024 за ч. 3 ст. 126, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, 30.10.2024 за ч. 1 ст. 173-1 КУпАП, 15.09.2024 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, 02.09.2024 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
02 та 20 грудня 2024 року у зв'язку з притягненням до адміністративної відповідальності з ОСОБА_6 працівниками пробації проведені індивідуальні профілактичні бесіди.
На думку прокурора, своїми діями засуджений ОСОБА_6 підтверджує своє небажання стати на шлях виправлення, легковажно відноситься до відбування звільнення з випробуванням, не виконує обов'язки, які встановлені КВК України, Законом України «Про пробацію» та покладені на нього судом, а саме не виконав обов'язок суду згідно зі ст. 76 КК України - не з'явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації без поважної на те причини, а також систематично вчиняє адміністративні правопорушення.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, вказував на те, що нез'явлення на реєстрацію та систематичне вчинення адміністративних правопорушень вказують на небажання ОСОБА_6 ставати на шлях виправлення і він має бути направлений у місця позбавлення волі для відбування призначеного строку покарання, представника органу з питань пробації, яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, засудженого, який заперечував проти апеляційної скарги прокурора, пояснив причину неявки на реєстрацію, розкаюється у вчиненні адміністративних правопорушень та більше їх не вчиняє, працює неофіційно та забезпечує родину, просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали особової справи засудженого та судового провадження, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 березня 2023 року ОСОБА_6 був засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, за умови виконання обов'язків, визначених ст. 76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
За правилами ч. 3 ст. 164 КВК України, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України несприятливий наслідок - направлення засудженого для відбування покарання настає в двох випадках. Перший - коли засуджений в період проходження іспитового строку не виконує покладених одного чи кількох обов'язків. Другий - якщо засуджений протягом іспитового строку систематично (три і більше рази) вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, види яких, передбачені ст. 24 КУпАП.
20 квітня 2023 року вирок суду надійшов на виконання Прилуцькому районному відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області.
10 травня 2023 року ОСОБА_6 поставлений на облік, ознайомлений із своїми правами та обов'язками, йому були роз'яснені порядок та умови відбування покарання з випробуванням, а також наслідки порушення цих умов.
Відповідно до постанови про встановлення днів явки на реєстрацію ОСОБА_6 був зобов'язаний з'являтись до Прилуцького РВ філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області першого та третього понеділка кожного місяця.
03 липня 2023 року постановою дні явки на реєстрацію були змінені, ОСОБА_6 мав прибувати до органу пробації першого та четвертого понеділка кожного місяця. Підставою для зміни днів явки стало те, що засуджений влаштувався на роботу на будівництво в м. Лохвиця вахтовим методом.
Згідно з листком реєстрації ОСОБА_6 не прибув на реєстрацію 24 липня 2023 року, 27 листопада 2023 року, 01 квітня 2024 року та 26 серпня 2024 року.
Відповідно до пояснень ОСОБА_6 від 07 серпня 2023 року, останній повідомив, що 24 липня 2023 року не прибув на реєстрацію з тих причин, що з 23 червня 2023 року офіційно працює на ТОВ «Каркасон» бетонярем.
У зв'язку із службовою необхідністю його направили в м. Дніпро для отримання товару, який він мав супроводжувати до місця призначення. При цьому, засуджений надав копію угоди про працевлаштування, але не зміг надати документи про відрядження, пояснивши, що керівництво йому їх не надало, незважаючи на те, що він неодноразово звертався з таким проханням.
25 вересня 2023року ОСОБА_6 був попереджений про те, що у разі подальшого невиконання покладених на нього судом обов'язків або вчинення правопорушень, що призвели до адміністративних стягнень і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган може надіслати до суду матеріали про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Разом з тим, на думку колегії суддів причина неявки ОСОБА_6 на реєстрацію 24 липня 2023 року була поважною, адже він підтвердив факт свого офіційного працевлаштування, а видача документів, в тому числі й документів на відрядження, не входить до кола його обов'язків та не залежить від його волевиявлення. Відмова керівництва у наданні таких документів не може ставитись у провину засудженому та свідчити про те, що він не прибув на реєстрацію без поважних на те причин.
Більш того, працівник органу пробації не вжив жодних заходів для перевірки отриманої інформації від ОСОБА_6 , не зробив запит до ТОВ «Каркасон» з метою з'ясувати чи дійсно засуджений у них працює та 24 липня 2023 року перебував у відрядженні.
27 листопада 2023 року ОСОБА_6 не прибув на реєстрацію, оскільки перебував на роботі (кочегар котельні школи №3 в смт. Варва неофіційно), оскільки були погані погодні умови, снігопад, хуртовини, дорогу замело, приміські автобуси не курсували. Про неможливість виїзду із селища він завчасно повідомив працівника відділу пробації в телефонному режимі.
01 квітня 2024 року засуджений не прибув на реєстрацію, оскільки допомагав з похоронами бабусі своєї співмешканки, а після завершення всіх необхідних дій він фізично не встигав прибути вчасно до Прилуцького РВ філії Державної установи «Центр пробації», однак, прибув на реєстрацію наступного дня та надав свої пояснення. ОСОБА_10 підтвердила поважність неприбуття засудженого на реєстрацію.
26 серпня 2024 року ОСОБА_6 не прибув на реєстрацію та у своїх поясненнях наступного дня вказав на те, що вранці вибирав картоплю в с. Боршна, а близько 14 години його затримали працівники ТЦК та СП, доставили до приміщення військомату, де він перебував до 16 год. 30 хв., а коли його відпустили, то він забув про те, що йому потрібно прийти на реєстрацію.
27 серпня 2024 року ОСОБА_6 було винесено письмове попередження про те, що у разі подальшого невиконання покладених на нього судом обов'язків або вчинення правопорушень, що призвели до адміністративних стягнень і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган може надіслати до суду матеріали про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Колегія суддів вважає, що причина для неявки на реєстрацію 26 серпня 2024 року у ОСОБА_6 була поважною, а винесене письмове попередження безпідставним, оскільки засуджений з 14 години до 16.30 перебував в приміщенні ТЦК та СП, його візит туди був не запланований, тобто він не міг знати про те, що буде затриманий та доставлений до приміщення ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних. При цьому, працівник органу пробації не вжив жодного заходу для того, щоб з'ясувати чи дійсно засуджений перебував в приміщенні ТЦК та СВ 26 серпня 2024 року.
Таким чином, колегією суддів під час перевірки не встановлено жодної неявки засудженого ОСОБА_6 до органу пробації на реєстрацію без поважних на те причин. Тобто, засудженим покладений на нього судом обов'язок, передбачений ст. 76 КК України, виконується в повному обсязі.
Більш того, ті обставини, що засуджений вживає заходів щодо працевлаштування та забезпечення себе і своєї родини всім необхідним, свідчить про те, що він розпочав своє виправлення, нарешті знайшов роботу та забезпечує себе матеріально.
Та обставина, що робота без офіційного оформлення, зважаючи на ситуацію в країні - оголошений воєнний стан, неможливість влаштуватись на роботу без військового квитка для чоловіків, просто відсутність роботи через те, що приватний бізнес закривається та залишає межі країни, не може ставитись в провину засудженому, при тому, що ні прокурором, ні уповноваженими особами органу пробації не спростований той факт, що засуджений працює.
Колегія суддів погоджується з тим, що протягом відбування покарання з випробуванням ОСОБА_6 притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення восьми адміністративних правопорушень, а саме: 30 квітня 2024 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП з призначенням штрафу в розмірі 3400 грн.; 06 вересня 2024 року за ч. 1 ст. 121 КУпАП з призначенням штрафу в розмірі 340 грн.; 15 вересня 2024 року за ч. 6 ст. 121 КУпАП з призначенням штрафу в розмірі 850 грн. та за ч. 5 ст. 121 КУпАП з призначенням штрафу в розмірі 510 грн.; постановою Прилуцького міськрайонного суду від 21.10.2024 року притягнутий до відповідальності за вчинення 06 вересня 2024 року адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП з призначенням штрафу в розмірі 40 800гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу; постановою Прилуцького міськрайонного суду від 30.10.2024 притягнутий до відповідальності за вчинення 02 вересня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто за вчинення домашнього насильства по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_10 , з накладенням стягнення у вигляді 170 грн. штрафу.
02 грудня 2024 року та 20 грудня 2024 року у зв'язку з притягненням до адміністративної відповідальності з ОСОБА_6 були поведені індивідуальні профілактичні бесіди.
Разом з тим, аналіз змісту вчинених ОСОБА_6 адміністративних правопорушень свідчить про те, що основна їх частина пов'язана із порушеннями Правил дорожнього руху, і одне правопорушення пов'язане із вчиненням домашнього насильства. При цьому, всі вони вчинені в короткий проміжок часу, однак під час відібрання пояснень у засудженого працівник органу пробації не з'ясовував причини його різкої зміни в поведінці, не провів жодної виховної бесіди з приводу недопущення порушення Правил дорожнього руху, шкідливості вживання алкоголю, необхідності дотримання здорової психологічної обстановки в родині тощо.
У судовому засіданні ОСОБА_6 розкаявся у вчиненні адміністративних правопорушень, вказував на те, що у подальшому не допускатиме протиправної поведінки та не вчинятиме ні злочинів, ні порушень.
Проведення шаблонних та однотипних бесід та винесення попереджень після допущених адміністративних правопорушень, колегія суддів вважає неефективними методами, які вказують на бездіяльність органу пробації, який уповноважений не тільки на те, щоб робити запити та збирати інформацію про допущені порушення, а навпаки має діяти на попередження вчиненню порушень, чого в даному конкретному випадку не спостерігається.
З урахуванням встановленої інформації, проаналізувавши поведінку засудженого протягом усього строку відбування ним покарання, яка до осені 2024 року була майже бездоганною, з огляду на його каяття у вчиненому під час судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_6 усвідомив протиправність своєї поведінки, намагається стати на шлях виправлення, при тому, що вже тривалий час він не допускає жодних порушень ні умов відбування покарання з випробуванням, ні покладених на нього судом обов'язків.
Жодних інших матеріалів, окрім про які вже вказано вище, які б негативно характеризували особу засудженого, матеріали особової справи не містять. При цьому, матеріали особової справи не свідчать про те, що уповноважена особа органу з питань пробації, окрім того, щоб збирати інформацію про притягнення засудженого до адміністративної відповідальності, проводила з ОСОБА_6 належну роботу, скеровану на те, щоб особа стала на шлях виправлення.
З огляду на те, що наявні у матеріалах справи документи свідчать лише про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, з урахуванням того, що для реєстрації він не прибув з поважних на те причин, за відсутності інших даних, які б свідчили про його небажання стати на шлях виправлення, а також вкрай негативних характеризуючих даних, даних про вчинення інших правопорушень, які б об'єктивно вказували на те, що він має намір продовжити свою злочинну діяльність, колегія суддів вважає, що питання про скасування іспитового строку та направлення засудженого в місця позбавлення волі для відбування призначеного вироком суду покарання, є необгрунтованим.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 537- 539 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 лютого 2025 року про відмову у скасуванні звільнення від покарання засудженому ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала набуває законної сили після проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13