24 грудня 2007 р.
№ 2-2/1837-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., -головуючого,
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»
на рішення
господарського суду АР Крим від 11.07.2007 року
у справі господарського суду
АР Крим
за позовом
Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»
до
Територіального медичного об'єднання № 1»
про
стягнення 411716,39 грн.,
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита та надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до вимог п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита належними доказами сплати державного мита є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, або останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в доход бюджету ________крб. (дата)», скріпленим першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
В порушення згаданої Інструкції додане до касаційної скарги платіжне доручення № 901 від 05.10.2007 року не містить згаданих написів.
Враховуючи наведене, додане до касаційної скарги платіжне доручення № 901 від 05.10.2007 року не може вважатись належним доказом сплати державного мита у встановлено порядку та розміру
За таких обставин касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів час тини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку з доде ржанням стислих строків для виправлення.
Крім того, судова колегія зауважує на тому, що при повторному поданні касаційної скарги касатору слід уточнити предмет оскарження з огляду на те, що рішення господарського суду АР Крим від 11.07.2007 року було залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.09.2007 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111, п. 4 ст. 1113, 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» на рішення господарського суду АР Крим від 11.07.2007 у справі № 2-2/1837-2007 повернути скаржнику.
Головуючий Н. Кочерова
Судді В. Рибак
М. Черкащенко