Справа № 761/9319/25
Провадження № 1-кс/761/6745/2025
15 квітня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого ГСУ СБ України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 22023000000001227 від 08.12.2023,
До суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого ГСУ СБ України, яка полягає у неповерненні майна, вилученого 19.02.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
1.Договір купівлі-продажу садового будинку від 07.02.2007 на 1 арк.;
2.Довідка військово-лікарської комісії ОСОБА_5 від 20.02.2019 на 1 арк.;
3.Договір позики щодо передачі у власність грошових коштів від 08.02.2022 на 1 арк.;
4.Договір іпотеки від 07.02.2008 на 2 арк.;
5.Заява про згоду на тимчасовий виїзд дитини за кордон від 30.04.2024 на 1 арк.;
6.Заява про зміну реєстрації місця проживання ОСОБА_5 від 20.05.2021;
7.Заява про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 від 20.05.2021 року;
8.Довіреність від 05.09.2024;
9.Принтер Epson 4.
Свої вимоги адвокат ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим органу досудового розслідування було вилучено згадані речі, при цьому арешт на дане майно не накладено станом на момент звернення зі скаргою. Разом з тим, як зазначає скаржник, органом досудового розслідування відповідне майно не повернуто, а тому представник власника майна просить зобов'язати слідчого повернути власнику згадане майно.
В судове засідання скаржник не прибув.
Слідчий в судове засідання також не прибув, однак звернувся із письмовими запереченнями щодо задоволення вимог скарги, зазначивши про накладення арешту на частину майна.
Вивчивши матеріали скарги, слід дійти такого висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, ГСУ СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001227 від 08.12.2023.
Далі, як встановлено в суді, 19 лютого 2025 року в ході проведення невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2025, виявлено та вилучено майно, що є предметом даної скарги. Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до протоколу обшуку від 19.02.2025 договір купівлі-продажу садового будинку датований «07.02.2008», а не «07.02.2007».
При цьому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2025 року накладено арешт на таке майно:
1.Довідка військово-лікарської комісії ОСОБА_5 від 20.02.2019 на 1 арк.;
2.Заява про зміну реєстрації місця проживання ОСОБА_5 від 20.05.2021;
3.Заява про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 від 20.05.2021 року;
4.Довіреність від 05.09.2024;
5.Принтер Epson 4.
Крім того, даною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні інших вимог клопотання (щодо арешту іншого майна).
Стаття 169 КПК України містить положення щодо порядку припинення тимчасового вилучення майна. Так, таке майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, якою передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено, та у випадку, передбаченому ч. 6 ст. 173 КПК України - коли не пізніше 72 годин з дня надходження до суду клопотання слідчим суддею, судом не винесено ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна. 4) у разі скасування арешту (таке майно повертається особі, у якої його було вилучено).
Крім того, п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України передбачено змагальність сторін у кримінальному провадженні та свобода у поданні ними до суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
Отже, оскільки ухвалою слідчого судді від 02 квітня 2025 року відмовлено у накладенні арешту на частину майна (договір купівлі-продажу садового будинку від 07.02.2008 на 1 арк.; договір позики щодо передачі у власність грошових коштів від 08.02.2022 на 1 арк.; договір іпотеки від 07.02.2008 на 2 арк.; заява про згоду на тимчасовий виїзд дитини за кордон від 30.04.2024 на 1 арк.), в даному конкретному випадку слід дійти висновку про безпідставність утримання органом досудового розслідування такого майна.
Водночас, що ж стосується іншої частини майна, то слідчий суддя звертає увагу, що на дане майно у передбачений КПК України спосіб накладено арешт, а тому в цій частині скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 167-169,171,173,303-307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого ГУНП у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 22023000000001227 від 08.12.2023 - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого ГСУ СБ України, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001227 від 08.12.2023, повернути майно, вилучене 19.02.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-Договір купівлі-продажу садового будинку від 07.02.2008 на 1 арк.;
-Договір позики щодо передачі у власність грошових коштів від 08.02.2022 на 1 арк.;
-Договір іпотеки від 07.02.2008 на 2 арк.;
-Заява про згоду на тимчасовий виїзд дитини за кордон від 30.04.2024 на 1 арк.
У задоволенні інших вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1