справа № 361/3572/14-ц
провадження № 6/361/151/24
12.02.2025
Іменем України
12 лютого 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Акціонерного товариства “Сенс Банк», заінтересовані особи: Акціонерне товариство “Укрсоцбанк», Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони,
У січні 2024 року Акціонерне товариство “Сенс Банк» (далі - АТ “Сенс Банк» або Банк) звернулося до суду із заявою, у якій просить замінити стягувача Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк» (далі - ПАТ “Укрсоцбанк») на його правонаступника АТ “Сенс Банк» у виконавчих листах, виданих Броварським міськрайонним судом Київської області у цивільній справі № 361/3572/14-ц за позовом ПАТ “Укрсоцбанк» (яке змінило назву на АТ “Укрсоцбанк») до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ “Альфа-Банк» і єдиним акціонером АТ “Укрсоцбанк» було затверджено рішення про реорганізацію останнього шляхом приєднання його до АТ “Альфа-Банк».
Відповідно до рішення єдиного акціонера АТ “Укрсоцбанк» за № 5/2019 від 15 жовтня 2019 року затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ “Укрсоцбанк», що зазначені у цьому передавальному акті, виникає в АТ “Альфа-Банк» із 15 жовтня 2019 року. Протоколом за № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ “Альфа-Банк» від 15 жовтня 2019 року вирішено затвердити передавальний акт, тому з 15 жовтня 2019 року АТ “Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуло усіх прав за переданими йому активами, а 30 листопада 2022 року АТ “Альфа-Банк» змінив найменування на АТ “Сенс Банк» та набув всіх прав та обов'язків АТ “Укрсоцбанк», зокрема, первісного стягувача у вказаних вище виконавчих листах, виданих у цивільній справі № 361/3572/14-ц.
Представник заявника АТ “Альфа-Банк» Стеценко М.В. у судове засідання не з'явився, у поданій до суду заяві про заміну сторони, просив суд розглянути заяву за його відсутності та вимоги заяви задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися судом належним чином, про причини неявки суд вони повідомили.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 23 червня 2014 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 361/3572/14-ц, яким із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ “Укрсоцбанк» стягнуто заборгованість за договором кредиту № 52 від 15 лютого 2006 року в розмірі 7595 доларів США 32 цента, що згідно із курсом НБУ становить 85243 грн. 77 коп.; стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ “Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 852 грн. 44 коп.
30 березня 2018 року зазначене вище заочне рішення суду набрало законної сили.
04 липня 2014 року стягувачу у цій справі ПАТ “Укрсоцбанк» на виконання вказаного рішення судом видано виконавчі листи.
10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ “Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ “Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію останнього шляхом його приєднання до АТ “Альфа-Банк».
15 жовтня 2019 року рішенням єдиного акціонера АТ “Укрсоцбанк» за № 5/2019 затверджено передавальний акт та визначено, що з 15 жовтня 2019 року правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ “Укрсоцбанк», зазначених у передавальному акті, виникає в АТ “Альфа-Банк».
Виходячи з наведеного, судом встановлено, що з 15 жовтня 2019 року АТ “Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуло усіх прав за переданими йому активами.
Із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 03 грудня 2019 року здійснено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи АТ “Укрсоцбанк», запис № 10681120104002827.
Відповідно до копії виписки Витягу з державного реєстру банків від 02 грудня 2022 року вбачається, що АТ “Альфа-Банк» змінило найменування на АТ “Сенс Банк».
Таким чином, АТ “Сенс Банк» набуло прав кредитора за кредитними договором № 52 від 15 лютого 2006 року, укладеним між АТ “Укрсоцбанк» і ОСОБА_1 , на підставі якого рішенням суду від 23 червня 2014 року з останньої і ОСОБА_2 стягнуто заборгованість.
Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України обов'язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.
У ч. 1 ст. 1291 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЦПК України обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень.
У ч. ч. 1, 2 ст. 15 цього ж Закону встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2022 року у справі № 242/2770/18 висловив правову позицію та зазначив, що виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, та її заміна новим кредитором (правонаступником).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що заява АТ “Сенс Банк» про заміну стягувача у виконавчих листах, виданих Броварським міськрайонним судом Київської області у цивільній справі за позовом АТ “Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 18, 259, 260, 442, 446 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк» на його правонаступника Акціонерне товариство “Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) у виконавчих листах, виданих Броварським міськрайонним судом Київської області у цивільній справі № 361/3572/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Дутчак І. М.