Справа № 620/12350/24 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
16 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови, -
ТОВ «Автотранс» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати незаконною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 074663 від 03.07.2024.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «Автотранс» звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 08.05.2024 на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок з 06.05.2024 по 12.05.2024, направлення на рейдову перевірку від 03.05.2024 № НР001250 відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області проведено рейдову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме транспортного засобу марки БАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , за результатами якої був складений акт № 056638 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано, що при перевезені пасажирів по маршруту «Чернігів-Ушня» згідно трафарета у водія на момент проведення перевірки відсутні документи, визначені статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду. Водій транспортного засобу був ознайомлений з вказаним актом, від підпису відмовився (а.с.47-48).
Листом № 41192/43/24-24 від 13.05.2024 відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області було повідомлено позивача про розгляд 29.05.2024 справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 51), однак за заявою позивача розгляд справи було перенесено на 03.07.2024 (а.с. 52).
Листом № 50042/43/24-24 від 11.06.2024 відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області було повідомлено позивача про розгляд 03.07.2024 справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 52 зворот).
Начальником відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області 03.07.2024 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 074663, якою стягнуто з позивача штраф у сумі 17 000, 00 грн. (а.с. 53 зворот).
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивачем подано скаргу (а.с. 12 зворот-13), однак листом від 22.07.2024 №7735/3.1/15 відповідачем оскаржувану постанову залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 14-15).
Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що правові підстави для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №074663 від 03.07.2024 відсутні.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що 08.05.2024 в автобусі, який виконував міжміський автобусний пасажирських маршрут «Чернігів-Ушня» були в наявності всі перелічені документи: схема маршруту, розклад руху та таблиці вартості проїзду. Інспектори, які проводили рейдову перевірку зробили припущення про відсутність перелічених документів на підставі того, що до названих документів був долучений титульний лист паспорту маршруту «Чернігів-Ушня», в якому зазначений 2013 рік. Інспектори припустили, що паспорт маршруту «Чернігів-Ушня» та документи, які в ньому є простроченими у зв'язку з тим, що на їх думку, паспорт міжміського автобусного маршруту регулярних перевезень «Чернігів-Ушня» має термін дії 5 років, після чого такий паспорт втрачає свою чинність. Такий висновок не відповідає чинному законодавству і є незаконним, а тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 074663 від 03.07.2024 є незаконною та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до абзаців другого, десятого пункту 15 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюється перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку.
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункт 14 Порядку № 1567).
Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пункт 21 Порядку № 1567 передбачає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду. Даний перелік документів не є вичерпним.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Згідно пунктів 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) N 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) N 3821/85 та (ЄС) N 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) N 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух". Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Абзацами 2-3 частини другої статті 40 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що водій автобуса зобов'язаний: виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса; мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, під час перевірки водієм ОСОБА_1 перевіряючій особі були надані посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень на маршрут «Чернігів-Ушня» з явними виправленнями в даті погодження зазначеного документу органами поліції та організатором перевезень, що втратив чинність задовго до перевірки.
Так, на підставі наданих документів та пояснень водія було встановлено, що транспортний засіб належить ТОВ «Автотранс» і використовується ним, однак документів, зокрема, затвердженого паспорту маршруту автомобільним перевізником водія не було забезпечено.
З наданого водієм паспорту маршруту вбачається, що на його титульній сторінці є явні виправлення в даті погодження, зокрема, «2013 рік» виправлено на « 2018 рік», що також підтвердили працівники поліції, які були присутні під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та розглянули на місці вчинення адміністративного правопорушення справу про адміністративне правопорушення і наклали на водія адміністративне стягнення за здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування з порушенням визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції паспорту маршруту, так як він взагалі відсутній у водія.
На запит відповідача Управління патрульної поліції в Чернігівській області листом від 23.10.2024 №10669вх/41/22/01-2024 повідомило, що у відповідності до даних Інформаційного порталу Національної поліції 08.05.2024 у селі Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області відносно водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст.140 КУпАП за надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутом «Чернігів-Ушня» без погодженої схеми та розкладу руху, чим порушив вимоги ст.ст. 39, 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 134-136).
Таким чином, старшим державним інспектором було встановлено, що у позивача, відсутні необхідні документи для здійснення перевезення пасажирів по маршруту «Чернігів-Ушня», а саме: схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, у зв'язку з чим державним інспектором було складено акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.05.2024 року №056638.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року №176 затверджено Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (далі- Правила №176).
Другий розділ зазначених Правил №176 містить вимоги щодо перевезення пасажирів автобусами.
Відповідно до пункту 13 розділу II перевезення пасажирів автобусами залежно від режиму їх організації можуть бути: регулярними, регулярними спеціальними та нерегулярними. Умови регулярних та регулярних спеціальних перевезень зазначаються у паспорті маршруту.
Регулярні перевезення організовують відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (організатори регулярних перевезень) згідно з програмами розвитку автомобільного транспорту на відповідній території з метою задоволення потреби населення у перевезеннях з урахуванням пропозицій громадян, підприємств, установ, організацій і автомобільних перевізників.
Договір про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (або дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування), строк дії якого закінчується у період дії воєнного стану в Україні, вважається таким, дію якого продовжено на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.
Продовження строку дії договору про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області, можливе за згодою сторін та за умови підтвердження автомобільним перевізником спроможності виконувати зобов'язання відповідно до укладеного з ним договору.
Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 №278 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за №408/17703 (надалі - Порядок №278), встановлює вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку №278 схема автобусного маршруту - нанесена на карту автомобільних доріг відповідної місцевості або на її фрагмент чи на план міста або на його фрагмент лінія шляху проходження маршруту.
Згідно з пунктом 1.3 Порядку №278 автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку №278 паспорт маршруту, окрім іншого, включає: схему маршруту; графік режиму праці та відпочинку водіїв; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень) та копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів.
Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України (пункт 1.4 Порядку №278).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ забезпечення організації пасажирських перевезень покладається: на міських, приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади, - на виконавчий орган ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади; на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.
Крім того, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування зобов'язані, зокрема, проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та забезпечувати укладення договору на автобусних маршрутах загального користування з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу, а також забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору (статті 43 Закону №2344-ІІІ).
Згідно з п. 35 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176, перевізник самостійно забезпечує у повному обсязі перевезення пасажирів відповідно до умов договору про організацію перевезень або дозволу, в тому числі резервними автобусами, на випадок виходу автобуса з ладу чи збільшення пасажиропотоку, відповідно перевізник, з яким укладений організатором перевезень договір на перевезення пасажирів не може передавати виконання перевезень по автобусним маршрутам загального користування іншим особам.
Частиною 11 статті 44 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільний перевізник - переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення.
Отже, використовувати маршрут може лише той перевізник, який виграв конкурс та уклав договір з органом виконавчої влади або місцевого самоврядування. Надалі саме він своїми силами повинен забезпечувати перевезення.
Згідно з розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 29.07.2021 №807 про переможців конкурсів, на автобусному маршруті «Чернігів-Ушня» (рейси 2923к/2924к, 2927к/2928к) переможцем визначено ТОВ «Автотранс».
Згідно з договором №355-07-21/287 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі територїї Чернігівської області, від 02.08.2021 (далі - договір) Чернігівська обласна державна адміністрація (далі - організатор) та ТОВ «Автотранс» далі - перевізник), уклали цей договір про те, що організатор надає перевізникові право на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що не виходить за межі території Чернігівської області «Чернігів-Ушня».
Відповідно до пункту 2.9. договору перевізник зобов'язаний мати затверджений належним чином паспорт маршруту. На діючий маршрут надати організатору один примірник затвердженого паспорту маршруту протягом 30 днів з моменту укладання договору.
Відповідно до пункту 2.10. договору перевізник зобов'язаний перед поїздкою ознайомити водія, що здійснює перевезення за маршрутом, з паспортом маршруту, забезпечити водія схемою маршруту, копією затвердженого організатором розкладу руху, таблицею вартості проїзду, книгою обліку розрахункових операцій, копією цього договору, засвідчену перевізником та реєстраційними документами на транспортний засіб, іншими документами, передбаченими законодавством України.
Отже, протягом 30 днів після укладення договору позивач мав надати організатору затверджений паспорт маршруту, погоджений з уповноваженим підрозділом Національної поліції.
Також, як вбачається з матеріалів справи, на запит відповідача Департамент енергоефективності, транспорту, зв'язку та житлово-комунального господарства листом від 17.10.2024 № 04-11/2613 повідомив, що відповідно до статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема Чернігівська обласна державна адміністрація є організатором пасажирських перевезень на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території області. На підставі викладеного 02.08.2021 між Чернігівською обласною державною адміністрацією та ТОВ «Автотранс» був укладений договір №355-07-21/287 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Чернігівської області «Чернігів-Ушня» (рейси 2923к/2924к, 2927к/2928к). До цього часу перевізником який обслуговував даний маршрут, також був ТОВ "Автотранс", відповідно до розпорядження обласної державно адміністрації № 293 від 31.05.2016. В свою чергу, повідомляє, що відповідно до п 2.9 договору, перевізник зобов'язаний мати затверджений належним чином паспорт маршруту. На діючий маршрут надати організатору один примірник затвердженого паспорта маршруту протягом 30 днів з моменту укладання договору. Перевізником не було надано примірника паспорту. Також вказує, що п.5.1 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 № 278 передбачено, що паспорт маршруту регулярних перевезень перевізника, який за результатами конкурсу не отримав права на обслуговування маршруту або з яким розірвано договір про організацію перевезень чи анульовано дозвіл на перевезення пасажирів, є нечинним. Одночасно зазначає, що схема маршруту загального користування є невід'ємною частиною паспорта маршруту.
Таким чином, використання, про що стверджує апелянт, паспорту маршруту з явними виправленнями в даті погодження, за 2013 чи 2018 роки є протиправним, адже, конкурс на обслуговування маршруту з подальшим укладенням договору, було проведено в 2021 році.
Враховуючи те, що всі документи, зокрема, схема маршруту, розклад руху та таблиця вартості проїзду є складовими паспорту маршруту, відсутність затвердженого паспорту виключає можливість забезпечення водія всіма переліченими документами.
З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 з актом ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився, про що свідчить запис старшого державного інспектора в акті.
Будь-яких заперечень у відповідній графі акту, щодо невірного визначення перевізника, наявності діючих документів станом на 08.05.2024 або виду пасажирських перевезень водій не зазначив.
За приписами статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.
Наведене свідчить, що одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки.
Наказом Міністерства інфраструктури України № 590 від 09.08.2022 затверджений Порядок застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2022р. за № 1053/38389).
Згідно пункту 5 вищевказаного Порядку портативний відеореєстратор вмикається посадовою особою Укртрансбезпеки та повинен перебувати в режимі відеозйомки з аудіо супроводженням під час здійснення відповідних заходів, визначених пунктом 3 розділу I цього Порядку, крім випадків, пов'язаних з виникненням у посадової особи Укртрансбезпеки приватного становища (відвідування вбиральні, кімнати відпочинку, перерви для приймання їжі тощо).
Посадова особа Укртрансбезпеки зобов'язана вмикати портативний відеореєстратор під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі): зупинення транспортного засобу, процесів виявлення та фіксування порушень, спілкування з фізичними особами.
Колегія суддів звертає увагу, що відеозаписи проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) від 08.05.2024 підтверджують факт відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону 2344-III.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що службовими особами Укртрансбезпеки правомірно було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом № 056638 від 08.05.2024.
Положеннями Порядку № 1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з посиланням на порушену норму.
Таким чином, наявний в матеріалах справи акт є належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", що є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Наданий акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 056638 від 08.05.2024 відповідає формі додатку № 3 Порядку № 1567.
Крім того, форма акту передбачає графу «Пояснення водія про причини порушень», в якій водій мав право висловити свою згоду або незгоду із вчиненими діями посадових осіб відповідача, зазначивши можливі порушення з боку відповідача, вказати на відсутність певних документів тощо.
Однак, матеріалами справи підтверджено, що водій будь-яких скарг, претензій або інших пояснень стосовно проведення рейдової перевірки не вказав.
Відповідно до пунктів 26-27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Колегія суддів звертає увагу, що документів на спростування фактів, викладених в акті перевірки, ТОВ «Автотранс» не надало.
Щодо наданої ТОВ «Автотранс» копії паспорту від 13.06.2013 №481 автобусного маршруту регулярних перевезень, міжміського сполучення, який працює в звичайному режимі руху, «Чернігів-Ушня» (а.с.147), то вона не береться колегією суддів до уваги, оскільки викладена інформація у відповідній копії паспорту спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом, на якому копія паспорту мала інший вигляд та виправлення в даті.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що відповідачем правомірно було винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 074663 від 03.07.2024.
При цьому, вказані вище та всі інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранс» залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 18.04.2025.