18 квітня 2025 року справа №320/39112/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління соціальної та ветеранської політики Обухівської районної військової адміністрації Київської області (правильне найменування - Управління соціальної та ветеранської політики Обухівської районної державної адміністрації Київської області) (Управління, Управління соціальної та ветеранської політики, УСВП). Позовна заява зареєстрована 17.08.2024, автоматизований розподіл проведено 19.08.2024; позовна заява направлена засобами поштового зв'язку.
Просив суд:
- визнати протиправними дії Управління від 07.05.2024 №01.02/42 щодо відмови у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення;
- зобов'язати відповідача надати позивачу статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати посвідчення встановленого зразка
Ухвалою суду від 28.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням ним обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС отримав другу групу інвалідності. Вказав, що правомірно розраховував на встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, звернувшись до Управління із відповідною заявою, однак отримав відмову. Наголошував на безпідставності і необґрунтованості такої відмови, просив задовольнити позов.
Відповідач відзиву на позовну заяву, як і будь-яких доказів на підтвердження правомірності відповідної відмови не подав. Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена в електронний кабінет Управління 28.08.2024 о 18:10.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянином України та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідчення серії НОМЕР_1 , виданим 23.02.2024 (категорія 1).
Згідно з експертним висновком міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 13.12.2023, захворювання позивача пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У відповідності до довідки до акта огляду МСЕК серії AB №1107911 від 23.01.2024, позивачу встановлено другу групу інвалідності з 12.01.2024 довічно, причина інвалідності - захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З 11.03.1982 по 03.03.1990 ОСОБА_1 працював на посаді моториста-кермового (кермувальника) у Київському суднобудівно-судноремонтному заводі, що підтверджується засвідченою копією трудової книжки серії НОМЕР_2 .
Позивач зазначив, що 19 липня, 24 липня, 27 липня, 28 липня 1986 року, перебуваючи на посаді моториста кермувальника теплоходу «Нахімов», працював у зоні відчуження у населеному пункті Чорнобиль. На підтвердження цього надав довідку №400 від 23.05.2011, видану Публічним акціонерним товариством «Судноплавна компанія «Укррічфлот».
Крім того, на засвідчення перебування у зоні відчуження у населеному пункті Чорнобиль 17 серпня, 18 серпня, 01 вересня, 02 вересня, 01 жовтня, 02 жовтня 1987 року, під час зайняття посади моториста кермувальника теплоходу «Тернопіль», до суду надані завірені копії табелів обліку робочого часу членів екіпажу «Тернопіль» за серпень, вересень, жовтень 1987 року, у яких міститься інформація і щодо ОСОБА_1 про роботу у зоні АЕС.
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни і видачі відповідного посвідчення.
У листі-відповіді від 07.05.2024 №01-02/42 Управління соціальної та ветеранської політики повідомило, що як вбачається із наданих на розгляд документів, заявнику встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; однак не надано документів, які підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань Цивільної оборони. Через названу обставину констатовано, що в Управління відсутні правові підстави для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Звернули увагу, що особам, залученим до складу формувань Цивільної оборони відповідний статус встановлюється на підставі документів, які повинні містити інформацію про розпорядчий документ по лінії Цивільної оборони про залучення підприємств, установ (наказ чи розпорядження) до вказаного формування та розпорядчий документ по підприємству, установі про залучення осіб до складу зазначеного формування, усі відомості про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також довідки МСЕК про групу інвалідності та причину захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
З'ясовано і те, що ОСОБА_1 звертався до Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації з метою отримання довідки чи іншого документу про залучення його до складу формувань Цивільної оборони Чорнобильської міжгосподарської будівельної організації.
У відповіді Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації від 26.03.2024 №11 зазначено, що розпорядження начальника Цивільної оборони Київської області з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, видані починаючи з 26 квітня 1986 року, зберігалися під грифом «обмеження доступу», та враховуючи воєнний стан, введений Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, керуючись Порядком забезпечення евакуації, зберігання та знищення документів в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2019 №3194/5, розпорядження начальника цивільної оборони Київської області були знищенні відповідно до вимог законодавства. Також вказали, що Закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не визначає переліку доказів, на підставі яких може бути встановлений факт залучення особи до складу формувань Цивільної оборони.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначаються Законом України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Закон № 3551-XII).
Як закріплено у статті 4 цього Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
У статті 7 Закону №3551-XII міститься перелік осіб, які належать до інвалідів війни.
Так, за нормами пункту 9 частини 2 цієї статті до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Статтею 10 Закону України від 28.09.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців *, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначається Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (Положення №302).
Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації (пункт 2 Положення №302).
За нормами пункту 3 вказаного Положення особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни».
Як закріплено у абзаці 2 пункту 7 Положення № 302 «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого», «Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України» видаються структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики (далі - місцеві структурні підрозділи з питань ветеранської політики), за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) особи.
За приписами пункту 10 Положення № 302 «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Відповідно до вимог нормативно-правових актів з Цивільної оборони, які були чинними на момент аварії на Чорнобильській катастрофі, зокрема, Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР від 18.03.1976 № 201-78, наказів заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 № 90 (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та від 29.06.1976 № 92 (настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (Сільському на сільськогосподарському об'єкті народного господарства), розпорядження ЦО СРСР від 26.04.1986, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.04.1986 № 01, від 30.04.1986 № 02, від 04.05.1986 № 16, від 19.05.1986 № 52 та інші), цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, які мають дітей до 8 років.
На підставі аналізу наведених правових норм і з'ясованих у справі обставин, суд приходить до таких висновків.
Закон № 3551-XII не містить вимог, які визначають порядок та форму залучення осіб до складу формувань Цивільної оборони.
У той же час, особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, належать до інвалідів війни. Якщо особа була залучена до складу формувань Цивільної оборони та стала інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, така особа належить до числа інвалідів війни та має право на отримання відповідного посвідчення.
Формування Цивільної оборони, у тому числі і невоєнізовані, створювалися саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварії, катастроф і стихійних лих.
Отже, громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на ЧАЕС та її наслідків) залучалися до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.
При цьому, жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить вимоги щодо обов'язковості видання розпорядчого документу про залучення кожної конкретної особи до дій у складі формувань цивільної оборони.
Таким чином, факт залучення громадян до складу формувань цивільної оборони не потрібно встановлювати, оскільки відповідно до норм законодавства, що діяло на момент аварії на Чорнобильській АЕС на всіх без виключення підприємствах, установах та організаціях, до складу цивільної оборони в обов'язковому порядку зараховувалось все працездатне населення.
Крім того, у відповідності до Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни підставою для отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни є наявність у особи довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, а уповноваженою особою щодо видачі останнього є органи праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина. Тобто, вимога по наданню будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, окрім перерахованих, не передбачена.
Як вже зазначалося, позивач став особою з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується наявними у справі доказами (посвідченням серії НОМЕР_1 від 23.02.2024); згідно з даними довідки до акта огляду МСЕК серії AB №1107911 від 23.01.2024 ОСОБА_2 з 12.01.2024 встановлено другу групу інвалідності довічно у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із впливом аварії на Чорнобильській АЕС; факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджується примірником трудової книжки серії НОМЕР_2 , засвідченими копіями табелів обліку робочого часу і довідкою Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія Укррічфлот» №400 від 23.05.2011.
За наведеного, суд приходить до висновку, що позивач приймав участь у складі формувань цивільної оборони з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в липні 1986 року та у серпні, вересні, жовтні 1987 року, та є інвалідом другої групи довічно, хвороба пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У зв'язку із цим, дії Управління соціального захисту населення у цьому випадку щодо відмови у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є протиправними.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Із урахуванням викладеного, суд констатує обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення.
Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задовольнити.
Визнати дії Управління соціальної та ветеранської політики Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни - протиправними.
Зобов'язати Управління соціальної та ветеранської політики Обухівської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ: 03193695; місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 24) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) статус особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі пункту 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.