18 квітня 2025 року справа №640/15555/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, Національної поліції України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо нездійснення повного розрахунку із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) при звільненні зі служби в поліції в частині невиплати грошової компенсації за невикористанні календарні дні щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за 2019, 2020, 2021 роки;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошової компенсації за невикористанні календарні дні щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за 2019, 2020, 2021 роки.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної чергової основної оплачуваної відпустки, водночас відповідач протиправно виходив з того, що грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується у випадку її невикористання у році звільнення, а компенсація за невикористані відпустки за минулі роки (не в році звільнення) поліцейським при звільненні зі служби в поліції відповідно до приписів Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260), не передбачена.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2022 (суддя Черникова А.О.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022 (суддя Черникова А.О.) зобов'язано Головне управління Національної поліції в Київській області надати довідку про кількість днів невикористаної щорічної основної відпустки позивача за період проходження служби в органах поліції на момент його звільнення; відомості щодо фактичного розрахунку за невикористані позивачем дні щорічної основної відпустки при звільненні за 2019, 2020, 2021 роки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2022 (суддя Черникова А.О.) заяву Головного управління Національної поліції в Київській області про продовження процесуального строку на подання відзиву задоволено: продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву на п'ятнадцять днів з дня отримання даної ухвали.
08.11.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від Головного управління Національної поліції в Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній стверджує, що в межах спірних правовідносин діяв у відповідності до вимог законодавства, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач звертає увагу суду на те, що грошова компенсація за невикористані відпустки за минулі роки (не в році звільнення) поліцейським при звільненні зі служби в поліції відповідно до приписів Закону №580-VIII, Порядку №260 та порядку №1235 не передбачена. Відповідач також звертає увагу, що норми Закону №580-VIII та Порядку №260 є спеціальним законодавством та підлягають застосуванню при вирішенні спорів з приводу порядку та умов грошового забезпечення поліцейських та надання їм відпустки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2022 (суддя Черникова А.О.) залучено до участі у справі № 640/15555/22 в якості другого відповідача Національну поліцію України (код ЄДРПОУ 40108578, 01601, місто Київ, вул. Богомольця, 10).
14.12.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
19.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 26.12.2022 №03-19/5503/22 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/15555/22.
16.05.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 (суддя Шевченко А.В.) адміністративну справу № 640/15555/22 прийнято до провадження судді Шевченко А.В. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
07.03.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із перебуванням судді Шевченко А.В у відпустці, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 прийнято адміністративну справу №640/15555/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Сторони з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не зверталися.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 у період з 01.04.2019 до 10.03.2022 проходив службу на різних посадах в поліції.
Відповідно до витягу з Наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 10.03.2022 № 47 о/с за частиною 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Миротворець» було звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням).
В свою чергу, відповідно до вказаного вище витягу з Наказу вбачається, що кількість невикористаних днів щорічної відпустки у році звільнення становить 5 днів.
В той же час, у відповідності до довідки Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України вбачається, що лейтенантом поліції ОСОБА_1 у період з 01.04.2019 до 10.12.2021 за час перебування на посадах в апараті центрального органу управління поліції, використав частину щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за 2019 рік у кількості 10 діб.
Уважаючи, що відповідачем-1 протиправно не нараховано та не виплачено позивачу компенсацію за невикористану частину відпустки за 2019, 2020, 2021 роки ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж ст. передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 45 Конституції України визначено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно зі ст. 4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (ст. 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (ст.ст. 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (ст. 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (ст. 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (ст. 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 цього Закону); відпустка при народженні дитини (ст. 19-1 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (ст.ст. 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч. 1 ст. 24 Закону №504/96-ВР).
Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 83 КЗпП України.
Закон №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції (ст. 60 Закону №580-VIII).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частинами 1 - 4 ст. 93 Закону №580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої ч. відпустки за кожен повний місяць служби.
Відповідно до ч.ч. 8 - 11 ст. 93 Закону №580-VIII поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої ч. відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої ч. чергової відпустки за час невідпрацьованої ч. календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана ч. відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Частинами 1, 2 ст. 94 Закону №580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Положення Порядку №260 визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО).
Пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абз. 7, 8 п. 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Предметом спору у цій справі є, зокрема, дії (бездіяльність) Головного управління Національної поліції в Київській областіщодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки, що передують року звільнення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у ст. 92 Закону №580-VIII. Її аналіз дозволяє зробити висновок, що поліцейським можуть бути надані такі відпустки: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин 8, 11 ст. 93 Закону №580-VIII, а саме: до поліцейських, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень ч.ч. 2, 3 ст. 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.
З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, суд дійшов висновку, що при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону №504/96-ВР.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №504/96-ВР і ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.01.2021 у справі №160/10875/19.
З матеріалів справи, зокрема, довідки Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України вбачається, що лейтенантом поліції ОСОБА_1 у період з 01.04.2019 до 10.12.2021 за час перебування на посадах в апараті центрального органу управління поліції, використав частину щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за 2019 рік у кількості 10 діб. Однак відповідачем протиправно не виплачено позивачу грошову компенсацію за інші дні невикористаної відпустки за 2019, 2020, 2021роки.
Ураховуючи зазначене, є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Київській області щодо нездійснення повного розрахунку із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) при звільненні зі служби в поліції в частині невиплати грошової компенсації за невикористанні календарні дні щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за 2019, 2020, 2021 роки та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Київській області здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористанні календарні дні щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за 2019, 2020, 2021 роки.
В той же час, суд зазначає, що Національна поліція України не є належним відповідачем щодо заявлених позовних вимог, адже здійснення повного розрахунку при звільненні покладається на орган поліції, який звільняє поліцейського зі служби в поліції. Тому враховуючи залучення Національної поліції України з ініціативою суду ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2022 в якості відповідача суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог до Національної поліції України слід відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ 40108616, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15) щодо нездійснення повного розрахунку із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) при звільненні зі служби в поліції в частині невиплати грошової компенсації за невикористанні календарні дні щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за 2019, 2020, 2021 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області (ЄДРПОУ 40108616, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошової компенсації за невикористанні календарні дні щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за 2019, 2020, 2021 роки.
4. В частині позовних вимог до Національної поліції України відмовити у позові.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.