18 квітня 2025 року
Київ
справа № 440/398/21
адміністративне провадження № К/990/12020/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі №440/398/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
21.03.2025 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), подана через підсистему «Електронний суд» 20.03.2025.
Верховний Суд ухвалою від 01.04.2025 зазначену касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали: подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало, зокрема те, що касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для цього, а клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення неможливо було вирішити зміст через відсутність у ньому посилання на причини, які позбавляли можливості своєчасно звернутися із належним чином оформленою касаційною скаргою.
14.04.2025 на виконання вимог ухвали суду від ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» надійшла, зокрема, заява про поновлення строку, у якій скаржник просить поновити йому пропущений строк для подання касаційної скарги і відкрити касаційне провадження у справі. ГУ ДПС звертає увагу на обставину введення воєнного стану в Україні, яка є надзвичайною, невідворотною та об'єктивною, а тому є поважною причиною для поновлення строку. Просить врахувати велику кількість судових справ, які підлягали оскарженню до судів апеляційної і касаційної інстанцій, у зв'язку з чим ГУ ДПС в максимально короткі строки здійснювало судове оскарження в порядку черговості. Звертає увагу на судову практику і практику Європейського суду з прав людини, а також на необхідність уникнення надмірного формалізму. Не забезпечення
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме собою посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень, які мали місце у період з 12.12.2024 (дата виготовлення повного тексту постанови апеляційного суду) і до 20.03.2025 (дата подання касаційної скарги втретє) ГУ ДПС не зазначило. Посилання на масові повітряні тривоги та обстріли, а також Доручення «Про заходи щодо дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку» колегія суддів оцінює критично, адже ГУ ДПС діє як суб'єкт владних повноважень, який неодноразово подавав касаційну скаргу у цій справі, яка, однак, була повернута судом через невідповідність її вимогам КАС України. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на можливість приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, як наслідок, пропуск строку ГУ ДПС не надало.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 28.02.2023 у справі № 760/4516/20, від 31.08.2023 у справі №460/15983/21 зазначав, що опубліковані 02.03.2022 Радою суддів України рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, серед яких рекомендовано виважено підходити до процесуальних питань, мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із іншими обставинами та доказами, які свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, у тому числі в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
За усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Тобто, внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, попередні касаційні скарги були повернуті, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Крім того, приведене на виконання вимог ухвали суду від 01.04.2025 уточнене обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень є ідентичним його попередній редакції.
Крім того, у даному випадку, реалізація права на повторне звернення з касаційною скаргою відбулась більше ніж через місяць з дня отримання копії ухвали про повернення попередньо поданої касаційної скарги, що не можна вважати повторним зверненням без зайвих зволікань, тим більше, що недоліки, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги ГУ ДПС не усунуті.
Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб суб'єкта владних повноважень є суб'єктивною причиною пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, відповідно, не може бути підставою для його поновлення.
Приведена скаржником практика Верховного Суду, а також Європейського суду з прав людини не впливає на вищенаведений висновок, оскільки питання про поновлення строку на касаційне оскарження вирішується в кожному конкретному випадку з огляду на доводи, які зазначаються у заяві про поновлення строку. В даному випадку, скаржник не навів обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для належного оформлення касаційної скарги у строк, встановлений КАС України, або у більш стислий строк після повернення попередньої касаційної скарги.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі №440/398/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк