18 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/3914/24 пров. № А/857/24244/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Носа С.П.;
суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі № 460/3914/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Вараського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
суддя у І інстанції Дудар О.М.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Рівне,
дата складення повного тексту рішення 27 серпня 2024 року,
11 квітня 2024 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася у Рівненський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Вараського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (далі - відповідач, Вараський відділ УДМСУ в Рівненській області), в якому просила визнати протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі ОСОБА_2 , у зв'язку з досягненням 16- річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. Зобов'язати Вараський відділ Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області оформити та видати ОСОБА_2 у зв'язку з досягненням 16- річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Вараського відділу Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задоволено повністю.
Визнано протиправною відмову Вараського відділу Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області як структурного підрозділу Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.
Зобов'язано Вараський відділ Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області як структурний підрозділ Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодилося Упавління ДМС України в Рівненській області та оскаржило його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що суд першої інстанції при ухвалені рішення не в повному обсязі з'ясував обставини справи, внаслідок чого судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає про безпідставність покликання позивача на її небажання присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі, як на правомірну підставу відмови в отриманні паспорта у вигляді ID-картки, оскільки даний номер є незмінним та вже присвоєний при оформленні позивачеві паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не враховано судом першої інстанції, з огляду на що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №806/3265/17. Крім того, позивачем не наведено обґрунтованих підстав вважати, що персональні дані щодо нього обробляються з порушенням законодавства України.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 27.08.2024 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Володимирецького району управління юстиції Рівненської області.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується зазначеним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
На заяву ОСОБА_2 відповідач листом від 22.03.2024 повідомив позивача про те, що оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки можливе на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання управління державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду із цим позовом.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі Закон №5492-VI), Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №5492-VI, документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.
За приписами ч.3 ст.13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Згідно з частинами 1, 2 ст.21 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.4 ст.21 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
Відповідно до пунктів 1, 2, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі Положення №2503-ХІІ), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Згідно з пунктами 12, 13 Положення №2503-ХІІ, видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.
Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
25 березня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» (далі Постанова №302).
26 жовтня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №745, якою внесено відповідні зміни до Постанови №302. Вказана постанова набрала чинності з 1 листопада 2016 року, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою №302.
Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302 також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 внесено зміни до пункту 3 Постанови №302 (далі - Постанова №398), згідно з якими Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2019 №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови №302, Постанови №398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Згідно з п.1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови №302, Постанови №398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п.2 Тимчасового порядку №456, паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», дію якого відновлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року №415 «Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. №185».
Пунктом 3 Тимчасового порядку №456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
За приписами п.п. 4, 5 Тимчасового порядку №456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.
З матеріалів справи видно, що предметом спору є видача позивачу паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку.
Позивач вважає відмову відповідача у видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки протиправною, оскільки така відмова порушує його конституційні права та спричиняє шкоду його приватному життю.
Разом з тим, у розглядуваних правовідносинах суд встановив, що на момент звернення позивача до відповідача з вимогою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ, ОСОБА_2 у встановленому порядку було оформлено паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , який був оформлений за допомогою засобів ЄДДР та на підставі особисто поданої заяви-анкети за № 7814027 від 22.06.2022, у якій позивач надав згоду на обробку персональних даних (відцифрування зображення обличчя, відбитків пальців рук та зразку підпису), тобто відповідно до заяви-анкети, поданої 22.06.2022 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру у зв'язку з оформленням паспорта громадянина України у формі ID-картки, позивачу було присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Колегія суддів вважає, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №806/3265/17 до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, оскільки такі стосуються інших правовідносин, а саме: при їх прийнятті суд захистив право позивача на виготовлення паспорта у традиційній формі книжечки зразка 1994 року (внутрішній паспорт громадянина України) з огляду на його релігійні переконання для особи, яка ніколи не зверталася за оформленням біометричних документів.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст.10 Закону №5492-VI, у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
З урахуванням встановленого, на переконання суду апеляційної інстанції, безпідставними є покликання позивача на його небажання присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі як на правомірну підставу відмови в отриманні паспорта у вигляді ID-картки, оскільки даний номер є незмінним та вже присвоєний позивачу при оформленні паспорта громадянина України у формі ID-картки.
Встановлені у вказаній справі фактичні обставини підтверджують те, що використання позивачем паспорта громадянина України у формі ID-картки, при виготовленні якого позивач надав згоду на обробку персональних даних з присвоєнням унікального номеру запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, і такі обставини свідчать, що отримання паспорта громадянина України у вигляді картки жодним чином не порушує права позивача та не є втручанням у її приватне і сімейне життя.
Також колегія суддів зауважує, що матеріали справи не місять доказів приналежності позивача до певної релігійної організації, переконання якої заперечують згоду на обробку персональних даних з присвоєнням унікального номеру запису в Реєстрі.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує відсутність у даному конкретному випадку підстав для задоволення цього позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують помилкові висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з неповним з'ясуванням обставин у вказаній справі, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до приписів статті 317 КАС України рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року в адміністративній справі №460/3914/24 скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Вараського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук