08 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/9764/24 пров. № А/857/26744/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Матковської З.М., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Волчанського А.І.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (головуючий суддя: Гулик А.Г., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного судового рішення - 03.10.2024) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -
встановив:
ОСОБА_1 , 08.05.2024 звернувся з позовом до суду в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці Державної митної служби України № 54-дс від 03 квітня 2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці Державної митної служби України № 486-о від 09 квітня 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 », яким вирішено: припинити державну службу та звільнити 09 квітня 2024 року ОСОБА_1 державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року; припинити дію Контракту про проходження державної служби від 01 липня 2022 року № 114/2022;
- поновити ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з 10 квітня 2024 року;
- стягнути з Львівської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Обґрунтовує позов тим, що оскаржувані накази є протиправними, оскільки зміст висновку службового розслідування та подання за результатами розгляду дисциплінарної справи ґрунтуються лише на інформації, здобутій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, і відповідач не довів наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, позивач покликається на те, що зміст висновку службового розслідування та подання дисциплінарної комісії фактично тотожний змісту поданню Львівської обласної прокуратури та повідомленню про зміну раніше повідомленої підозри. Вказує, що висновок службового розслідування та матеріали дисциплінарного провадження не містять самостійно доведених фактів, які б підтверджували вчинення позивачем порушення пп. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII. Зазначає, що висновки службового розслідування та дисциплінарного провадження фактично тотожні змісту повідомлення про підозру, а матеріали службового розслідування та дисциплінарного провадження не містять будь-яких доказів вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення.
Відповідачем, 17.12.2024 подано відзив на апеляційну скаргу, а 03.02.2025 додаткові пояснення, в яких просив апеляційну скаргу відхилити.
Позивач, 17.03.2025 подано додаткові пояснення, в яких просив апеляційну скаргу задовольнити.
Представник позивача Валько Р.Я., в судових засіданнях 21.01.2025, 18.03.2025, 20.03.2025 апеляційну скаргу просив задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Представник відповідача, Бурбило Г.Б. у судових засіданнях 21.01.2025, 18.03.2025, 20.03.2025 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач та його представник у судове засідання 08.04.2025 не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, їх участь в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін у судових засіданнях 21.01.2025, 18.03.2025, 20.03.2025, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2022 між ОСОБА_1 та Львівською митницею укладено контракт про проходження державної служби № 114/2022.
Відповідно до наказу № 792-о від 01.07.2022 «Про переведення працівників» ОСОБА_1 переведено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці.
Львівська митниця 01.03.2024 отримала подання Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» від 28.02.2024 № 31/2-230вих-24 (вх. Львівської митниці від 01.03.2024 № 21509/8.7-09).
У ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні № 42023140000000267 від 31.10.2023, ОСОБА_1 03.08.2023 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 1 статті 368 і частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.
Наказом Львівської митниці від 04.03.2024 № 58 «Про проведення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ОСОБА_1 , за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, відповідно до положень пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 (в редакції Постанов КМ № 691 від 13.09.2017, № 246 від 07.03.2023).
Для проведення службового розслідування наказом Львівської митниці від 04.03.2024 № 58 створено комісію з проведення службового розслідування.
У ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 12.11.2023 та 04.02.2024, перебуваючи на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська - Гребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Рата, вул. Гребінська, 28, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 400 Євро.
На підставі зібраних в ході здійснення дисциплінарного провадження документів, матеріалів та пояснень, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, які мають вирішальне значення для розгляду дисциплінарної справи, Дисциплінарна комісія відповідача дійшла висновку, що ОСОБА_1 згідно з фактами, зазначеними у поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» від 28.02.2024 № 31/2-230вих-24 (вх. Львівської митниці від 01.03.2024 № 21509/8.7-09) та матеріалів, зібраних в ході проведення службового розслідування, при виконанні посадових обов'язків у робочі дні 12.11.2023 та 04.02.2024, не дотримався вимог статті 68 Конституції України, пункту 1 частини 1 статті 62 Закону України «Про державну службу», частини 1 статті 22, частини 1 статті 38, частини 1 статті 39 Закону України «Про запобігання корупції»; пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, від 28.04.2021 № 72-21, від 13.03.2023 № 37-23; пунктів 3.1.1, 343 пункту 3.1, пункту 3.5, пункту 3.6, пункту 3.7 розділу 3, пункту 5.1, пункту 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»; вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, Контракту № 114/2022 про проходження державної служби від 01.07.2022.
Під час здійснення дисциплінарного провадження встановлено, що причинами і умовами, що призвели до вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення, є невиконання безпосередньо ним зазначених положень законодавства та неналежний контроль за його діями з боку безпосереднього керівника.
Зазначене в доповідній записці начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Юрія Пшеничного від 05.02.2024 № 7.4-25/4287 та встановлене в ході службового розслідування недотримання ОСОБА_1 вимог статті 68 Конституції України, пункту 1 частини 1 статті 62 Закону України «Про державну службу», частини 1 статті 22, частини 1 статті 38, частини 1 статті 39 Закону України «Про запобігання корупції»; пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, від 28.04.2021 № 72-21, від 13.03.2023 №37-23; пунктів 3.1.1, 3.4.3 пункту 3.1, пункту 3.5, пункту 3.6, пункту 3.7 розділу 3, пункту 5.1, пункту 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»; вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, Контракту № 114/2022 про проходження державної служби від 01.07.2022, чим вчинено проступок проти інтересів державної служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, а отже, порушив Присягу державного службовця, правила етичної поведінки державних службовців, вчинив дії, що шкодять авторитету державної служби та вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу».
Враховуючи вказане, дисциплінарна комісія Львівської митниці дійшла висновку, що ОСОБА_1 згідно з фактами, зазначеними у поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» від 28.02.2024 № 31/2- 230вих-24 (вх. Львівської митниці від 01.03.2024 №21509/8.7-09) та матеріалів, зібраних в ході проведення службового розслідування при виконанні посадових обов'язків у робочі дні 12.11.2023 та 04.02.2024 вчинив проступок проти інтересів державної служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, а отже, порушив Присягу державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців, вчинив дії, що шкодять авторитету державної служби та вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу».
Наказом Львівської митниці № 54-дс від 03.04.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення» до ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» застосоване дисциплінарне стягнення - звільнення з посади державної служби.
Наказом Львівської митниці № 486-о від 09.04.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та 09.04.2024 звільнено ОСОБА_1 з займаної посади державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а також припинено дію Контракту про проходження державної служби від 01.07.2022 № 114/2022 у зв'язку із звільненням.
Вважаючи наказ Львівської митниці Державної митної служби України № 54-дс від 03.04.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення» та наказ Львівської митниці Державної митної служби України № 486-о від 09.04.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач будучи службовою особою та представником влади, умисно, діючи в інтересах третьої особи, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, 12.11.2023 та 04.02.2024 одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 400 Євро за забезпечення безперешкодного ввезення товарів широкого вжитку, продуктів харчування та одягу, через митний кордон України рухаючись смугою руху «зелений коридор» в напрямку «в'їзд в Україну», шляхом незастосування усіх можливих форм митного контролю передбачених статтями 334-338 Митного кодексу України щодо переміщуваних товарів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин першої, третьої статті 569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (тут і надалі Закон № 889-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Пунктами 1, 2, 9 частини 1 статті 18 Закону № 889-VIII встановлено, що державний службовець зобов'язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Службова дисципліна забезпечується шляхом, зокрема дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку (пункт 1 частини 1 статті 61 Закону № 889-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 61 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина 1 статті 65 Закону № 889-VIII).
Пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарними проступками є: порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; дії, що шкодять авторитету державної служби; використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
Одним із видів дисциплінарного стягнення, який застосовується до державних службовців, є звільнення з посади державної служби.
Згідно з частиною 5 статті 66 Закону № 889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону.
Пункт 4 частини 1 статті 83 Закону № 889-VIII серед підстав для припинення державної служби виділяє її припинення за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що згідно з висновком дисциплінарної комісії Львівської митниці ОСОБА_1 порушив Присягу державного службовця, правила етичної поведінки державних службовців, вчинив дії, що шкодять авторитету державної служби та вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону№ 889-VIII.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до положень частини 2 статті 569 Митного кодексу України, в редакції чинній на час укладення з позивачем контракту про проходження державної служби, особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.
Додержання присяги є обов'язком державного службовця, що слідує із сукупності обов'язків державного службовця, передбачених статтями 8, 62 Закону № 889-VIII. Дотримання державним службовцем своїх обов'язків є необхідною умовою довіри з боку суспільства до державних інституцій від імені яких діють державні службовці.
У постановах від 14.04.2020 у справі № 815/6549/16, від 27.04.2020 у справі № 826/10854/17, від 26.05.2022 у справі № 420/6190/20 та інших Верховний Суд, підтримуючу усталену позицію Суду щодо аналізу змісту Присяги державного службовця, наголосив, що Присяга має природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового зобов'язання державного службовця. З аналізу тексту Присяги слідує, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим порушення Присяги необхідно розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга державного службовця передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять, а передумовою такого звільнення державного службовця мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.
Верховний Суд неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржник не оскаржує підстави та порядок проведення службового розслідування, однак вказує на відсутність доказів у матеріалах службового розслідування та дисциплінарного провадження, які б підтверджували факт вчинення позивачем порушення вимог пунктів 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону№ 889-VIII.
Однак, такі покликання позивача суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки в оскаржуваному наказі зазначено, що на підставі зібраних у ході здійснення дисциплінарного провадження документів, матеріалів, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, які мають вирішальне значення для розгляду дисциплінарної справи, комісія дійшла висновку про те, що позивач згідно з фактами, зазначеними у поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» від 15.08.2023 № 31/2-230вих-24 (вх. Львівської митниці від 01.03.2024 № 21509/8.7-09), у робочі зміни 12.11.2023 та 04.02.2024, перебуваючи на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська - Гребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Рата, вул. Гребінська, 28, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 400 Євро. Вказані кошти позивач отримав за забезпечення безперешкодного ввезення товарів широкого вжитку, продуктів харчування та одягу, через митний кордон України рухаючись смугою руху «зелений коридор» в напрямку «в'їзд в Україну», шляхом незастосування усіх можливих форм митного контролю передбачених ст. ст. 334-338 Митного кодексу України щодо переміщуваних товарів.
Тобто, позивач не дотримався вимог, передбачених статтею 68 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 62 Закону України «Про державну службу», частини першої статті 22, частини першої статті 38, частин першої статті 39 Закону України «Про запобігання корупції»; пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агенством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, від 28.04.2021 № 72-21, від 13.03.2023 № 3723; підпунктів 3.1.1, 3.13 пунктів 3.1, 3.5, 3.6, 3.7 розділу 3, пункту 5.1, 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»; вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, Контракту № 114/2022 про проходження державної служби від 01.07.2022.
Також, дисциплінарна комісія врахувала, що обставини, які стали підставою для проведення службового розслідування набули розголосу у засобах масової інформації (https://suspilne.media/677258-na-lvivsini-na-habari-zatrimali-anspektora-mitnici/), зокрема, про затримання працівника митниці на хабарі, що оцінено комісією як вчинення позивачем дій, що призвели до дискредитації в очах суспільства працівників митниці, завдання шкоди авторитету державної служби, що є дисциплінарним проступком, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що зі змісту оскарженого наказу видно, що в ньому наявний стислий виклад фактичних даних на підставі яких, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, Дисциплінарна комісія приймала відповідне рішення, оформлене у формі подання дисциплінарної комісії, яке є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Крім цього, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час проведення службового розслідування встановлено, що позивач був належним чином, під особистий підпис, ознайомлений з вимогами Закону України «Про державну службу», Закону України «Про запобігання корупції», Загальними правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого мамоврядування від 05.08.2016 № 158, від 28.04.2021 № 72-21, від 13.03.2023 № 37-23, наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України».
Щодо покликання позивача на судову практику Верховного Суду, зокрема постанову від 14.12.2023 у справі № 480/9492/20, то ця судова практика не є релевантною до розглядуваних спірних правовідносин, оскільки як вбачається зі змісту постанови суду касаційної інстанції, предметом дослідження у цій справі було дотримання процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника органу Національної поліції, натомість у справі № 380/9764/24 предметом дослідження є наявність/відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника митного органу, що регулюється різними нормативно-правовими актами.
Щодо покликання позивача, що його не було повідомлено про дату, час і місце проведення засідання дисциплінарної комісії за місцем проживання, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, оскільки секретарем Дисциплінарної комісії ОСОБА_3 під особистий підпис надано службову записку (повідомлення) № 09/09/10237 від 19.03.2024, яким позивача було повідомлено за місцем роботи, про те, що засідання Дисциплінарної комісії відбудеться 25.03.2024 о 10:10 год за адресою; м. Львів, вул. Костюшка, 1 (конференц-зал), що не суперечить Порядку № 1039. Вказаним повідомленням, позивачу запропоновано надати письмові пояснення щодо обставин, які слугували підставою для порушення дисциплінарного провадження, а також повідомлено про право, відповідно до ст. 76 Закону України «Про державну службу України», на ознайомлення із матеріалами дисциплінарного провадження.
Щодо покликання позивача, що під час проведення службового розслідування не забезпечено надання начальником відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ОСОБА_4 , як безпосереднім керівником ОСОБА_1 , характеристики позивача, а також пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, то суд апеляційної інстанції такі відхиляє, оскільки на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності позивача, ОСОБА_4 звільнено із займаної посади, що підтверджується наказом від 21.03.2024 № 386-о.
Отже, встановлені дисциплінарним провадженням обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення Присяги державного службовця підтверджуються доказами, що є в матеріалах справи, і є достатніми для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.
Враховуючи вищенаведене, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в межах здійсненого дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, висновки подання відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватися при прийнятті вмотивованого рішення. В діях позивача, на переконання суду апеляційної інстанції, наявний беззаперечний склад дисциплінарного проступку порушення Присяги, а вид дисциплінарного стягнення відповідач обрав обґрунтовано, з врахуванням обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Крім цього, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваних наказів, відсутні підстави для задоволення інших позовних вимог, щодо поновлення на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, оскільки такі є похідними від правомірного винесення цих наказів.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 380/9764/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді З. М. Матковська
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 17.04.25