Справа № 120/8946/24
18 квітня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ключкович В.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В. від участі у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Сьомого апеляційного адміністративного суду та зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, ухвалити нове судове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Також, в прохальній частині апеляційної скарги апелянт заявляє про відвід усьому складові Шостого апеляційного адміністративного суду та просить його апеляційну скаргу розглядати в іншому апеляційному адміністративному судді.
Заява про відвід мотивована тим, що у апелянта є сумніви щодо неупередженості або об'єктивності суддів Шостого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2024 року справу №120/8946/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_2, суддів - Ганечко О.М., Кузьменка В.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача ОСОБА_2 та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В. визнано необґрунтованою. Передано матеріали по справі №120/8946/24 для визначення судді у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу колегії, що розглядає справу.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 08 квітня 2025 року № 748/0/15-25 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді ОСОБА_2
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2025 року, апеляційна скарга по справі №120/8946/24 передана судді-доповідачу - Чаку Є.В.
17 квітня 2025 року під час опрацювання переданих матеріалів справи №120/8946/24 суддею-доповідачем Чаку Є.В. було встановлено, що дана справа не була передана для визначення судді у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу колегії, що розглядає справу.
За наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями від 17 квітня 2025 року справа № 120/8946/24 була передана судді Ключковичу В.Ю. для вирішення питання про відвід.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, ураховуючи наступне.
Так, підставою для відводу колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача ОСОБА_2 та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В. заявник визначає перебування колегії суддів в дружніх стосунках з головою Шостого апеляційного адміністративного суду, яка, в свою чергу, перебуває в родинних стосунках з керівництвом Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. При цьому суд не переконаний, що у цій справі достатньо ознак, які б давали підстави вважати, що судді ОСОБА_2, Ганечко О.М., Кузьменка В.В. проявляють особисту упередженість.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".
Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, наведені вище доводи про наявність підстав для відводу суддів Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2, Ганечко О.М., Кузьменка В.В. не викликають сумнів у їх неупередженості, а тому за правилами частини четвертої статті 36 КАС України, такі обставини не можуть бути підставою для відводу.
У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 липня 2010 року зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Проаналізувавши викладені у заяві позивача міркування та наведені доводи, суд приходить до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді-доповідача ОСОБА_2 та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В. у цій справі, оскільки заява не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають можливість участі суддів у розгляді цієї справи, відповідно до статей 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді-доповідача ОСОБА_2 та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В. у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів в їх неупередженості, зі змісту доводів заяви про відвід не вбачається.
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, а також те, що відсутні будь-які докази прямої чи опосередкованої заінтересованості судді-доповідача ОСОБА_2 та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В. в результаті розгляду даної справи, обставини, які викликають сумнів у їх неупередженості або об'єктивності, суд уважає заявлений відвід необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Поряд з цим, суд зазначає, що рішенням Вищої ради правосуддя від 08 квітня 2025 року №748/0/15-25 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2, Ганечко О.М. та Кузьменка В.В. від участі у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ю. Ключкович