Справа № 580/6764/24 Суддя (судді) першої інстанції: Рідзель О.А.
17 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області", Головного сервісного центру МВС про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У липні 2024 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області", Головного сервісного центру МВС, в якому просив:
- визнати протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Черкаській області" щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України документів та висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Черкаській області" підготувати та направити до Міністерства внутрішніх справ України документи разом із висновком щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивач зазначає, що можливість повернення відповідачем документів про призначення одноразової грошової допомоги не передбачена Порядком та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Також позивач покликається на правову позицію, викладену в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 320/42736/23.
Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційного скарги.
Відповідач вважає, що підстави для виплати одноразової грошової допомоги у випадку позивача відсутні, через сплив дворічного строку між первинним та повторним встановлення групи інвалідності, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі № 711/1837/18.
Спростовуючи твердження позивача про відсутність повноважень повернути документи без прийняття відповідного рішення, Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" зазначає, що є органом з оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив службу в органах МВС України та 29 грудня 2003 року був звільнений зі служби у відставку Збройних Сил України згідно наказу від 29 грудня 2003 року № 141о/с на підставі пункту 64 "П" (за віком) (а. с. 20).
Висновком за результатами службового розслідування від 13 грудня 2003 року встановлено, що 26 серпня 1992 року позивачу, який перебував на посаді працівника карного розшуку Жашківського РВ УМВС завдано тілесних ушкоджень. Нещасний випадок, який стався з позивачем мав місце під час проходження ним служби в ОВС та пов'язаний з виконанням службових обов'язків (а. с. 17).
Свідоцтвом про хворобу від 12 грудня 2003 року № 745 вказано, що захворювання позивача пов'язані з проходженням служби в ОВС (а. с. 15).
Відповідно до довідки ПАТ НАСК "Оранта" від 17 квітня 2024 року № 02-05/33, позивач 19 серпня 2004 року отримав страхову виплату за державним особистим страхуванням в сумі 2 000 грн за 15% втрати працездатності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків та за втрату працездатності 10% у зв'язку з захворюванням пов'язаним з проходженням служби в МВС (а. с. 21).
08 вересня 2021 року згідно довідки до акта МСЕК серія 12ААА № 354519 при повторному огляді позивачу з 16 серпня 2021 року встановлено II групу інвалідності безтерміново. В якості причин інвалідності зазначено, що травма пов'язана з виконанням службових обов'язків (а. с. 19).
17 квітня 2024 року позивач звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Черкаській області" з проханням виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в ОВС.
Листом Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" від 23 квітня 2024 року № 33/44/1-707 повідомлено позивача, що відсутні підстави для направлення заяви та наданих документів до відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Підставою вказано, що встановлення 2 групи інвалідності відбулось у 2021 році, тобто понад 2 роки з дати встановлення втрати працездатності (а. с. 22-24).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся 09 вересня 2021 року, а первинно втрату працездатності 15% позивачу встановлено у 2004 році, тобто між цими подіями минуло понад два роки, то позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
На виконання частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - Закон № 565-XII) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
02 липня 2015 року прийнято Закон України № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
На виконання пункту 2 розділу II "Прикінцевих положень" Закону України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
Відповідно до пункту1 Порядку № 850 даний порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Пункт 2 Порядку № 850 встановлює, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
На виконання пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Як вбачається з вказаних норм, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 565-XII та виплата такої здійснюється відповідно до Порядку № 850.
Так, на виконання пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
З аналізу вказаних норм вбачається, що після надходження заяви (рапорту) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності з додатковими документами керівником органу внутрішніх справ, в якому проходив (проходить) службу працівник міліції, у п'ятнадцятиденний строк з моменту надходження такої заяви направляється до МВС висновок щодо виплати грошової допомоги.
Окрім того, розгляд заяви та доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).
Отже обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
Як встановлено вище, рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідачем не приймалось, відповідач не направив подані документи до МВС України, висновку про наявність підстав чи безпідставність виплати спірної допомоги не складав, натомість проінформував позивача листом про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги.
Викладене, на думку колегії суддів, свідчить про недотримання відповідачем встановленого законодавством порядку вирішення спірного питання.
Як наслідок, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача суперечать приписам пункту 9 Порядку № 850.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 760/18634/16-а, від 30 червня 2021 року у справі № 822/2942/17, від 08 червня 2021 року у справі № 743/902/17, від 31 березня 2020 року у справі № 824/1046/17-а, від 20 лютого 2019 року у справі № 822/1883/18.
Як вже було неодноразово підкреслено вище, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватися саме прийняттям відповідного рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Враховуючи встановлені обставини та висновки Верховного Суду у подібній категорії спорів, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що недотримання відповідачем Порядку № 850 порушує його право на вирішення питання отримання ним одноразової грошової допомоги.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи пункту 1 частини першої статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 242 - 244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Черкаській області" щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України документів та висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
Зобов'язати Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Черкаській області" підготувати та направити до Міністерства внутрішніх справ України документи разом із висновком щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені статтями 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку