Справа № 320/8492/25 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Горобцова Я.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
15 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,
при секретарі: Литвин С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу Комунального підприємства «МИКУЛИЧІ» Немішаївської селищної ради на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову по справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «МИКУЛИЧІ» Немішаївської селищної ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування припису, -
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року відмовлено в забезпеченні позову в даній справі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач, через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про забезпечення позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. На адресу суду апеляційної інстанції, через систему «Електронний суд» від учасників справи надійшли заяви про розгляд апеляційної скарги без їх участі.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, КП «МИКУЛИЧІ» Немішаївської селищної ради 19.02.2025, через систему «Електронний суд», подано заяву про забезпечення позову в даній адміністративній справі шляхом зупинення дії приписів Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 07 лютого 2025 року №10-5-5.4-15/4 та №10-5-5.4-15/5.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що в разі виконання приписів і не застосування тарифів, які були затверджені рішенням від 05.12.2025 року, а застосування тарифів прийнятих ще у 2021 році потягне за собою неспроможність виплати заробітної плати та соціальних відрахувань, сплати податків, воєнного збору, оплату за споживання електроенергії, неможливістю виконання ремонтних та аварійних робіт по усуненню поривів, а також інших витрат.
Відповідно, апелянт вважає, як наслідок, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останнього до ухвалення рішення у справі.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до частин 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 ст. 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що заявником не обґрунтовано наявність жодної із зазначених підстав можливості вжиття заходів забезпечення позову, та не надано доказів, з яких би суд міг пересвідчитись про можливість існування таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, КП «МИКУЛИЧІ» Немішаївської селищної ради звернулося до суду з адміністративним позовом в якому просило:
1) Визнати протиправним дії Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області щодо проведення, з 21.01.2025 року по 03.02.2025 року, позапланових заходів державного контролю КП «МИКУЛИЧІ» Немішаївської селищної ради за тим самим фактом, що був підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), у період з 13.01.2025 року по 24.01.2025 року.
2) Визнати протиправними та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про усунення порушень вимог щодо порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 10-5-5.4-15/4 від 07 лютого 2025 року та Припис Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про усунення порушень вимог щодо порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. № 10-5-5.4-15/5 від 07 лютого 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що КП «МИКУЛИЧІ» Немішаївської селищної ради не доведено та документально не підтверджено обставини, які вказували б на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист її прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Крім того, до заяви не додано належних і допустимих доказів та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У свою чергу, слід зазначити, що ознаки протиправності оскаржуваних приписів Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 07 лютого 2025 року №10-5-5.4-15/4 та №10-5-5.4-15/5 підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.
Тобто, до початку розгляду справи по суті у суду відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність оскаржуваних приписів суб'єкта владних повноважень та порушення прав або інтересів позивача діями вказаних приписів.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що в даному випадку, аргументи скаржника щодо ймовірної протиправності оскаржуваних приписів є, за своєю суттю, підставами для подання позову, надання оцінки яким може здійснюватися виключно у ході судового розгляду справи по суті на підставі з'ясування фактичних обставин справи, оцінки наявних у матеріалах справи доказів.
Між тим, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі щодо порушення прав та інтересів останнього, оскільки вирішення даного питання призведе до фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.
Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань, які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 242, 243, 294, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «МИКУЛИЧІ» Немішаївської селищної ради - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Ю.К. Черпак
Повний текст виготовлено 17.04.2025 року