Справа № 620/926/25 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Лукашова О.Б.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
15 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,
при секретарі: Литвин С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Семенівської міської ради Чернігівської області, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 просив суд:
1. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 07.11.2024 №41 про відмову ОСОБА_1 у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 та рішення Виконавчого комітету Семенівської міської ради Чернігівської області від 08.11.2024 №392 про затвердження рішення комісії щодо відмови у компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна гр. ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.12.2023 №3B-21.12.2023- 72059 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти рішення з урахуванням права власності ОСОБА_1 на знищені житловий будинок та господарські споруди.
Відмовляючи у відкритті провадження в даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини стосуються речового права (інтересу) - грошової компенсації пошкодженого нерухомого майна, яке пошкоджено внаслідок бойових дій, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Ураховуючи викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що спір у цій справі є приватноправовим, а тому належить розгляду за правилами цивільного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду, виходячи з наступного.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, ш;о передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Частиною 2 статті 1 Закону України від 07.02.2002 № 3018-III «Про судоустрій України» встановлено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства.
Спеціалізації судів як один із принципів, на якому будується судоустрій в Україні, передбачена й у статті 17 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності з 30.09.2016. Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення (частина перша статті 18 цього ж Закону).
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо розгляду справи судом, встановленим законом, стосується також дотримання правил предметної юрисдикції.
Критеріями розмежування предметної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що актом комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 23.06.2023 підтверджено, що 21.06.2023 житловий будинок та господарські споруди, які належать позивачу, зруйновано через потрапляння боєприпасів, їх уламків, внаслідок бойових дій.
У подальшому позивач подав повідомлення про пошкоджене нерухоме майно, де зазначено: «Житловий будинок та всі господарські будівлі зруйновано. Зовнішні стіни, фасад зруйновано, дах - зруйновано, внутрішні стіни зруйновано, підлоги - зруйновано, інженерні мережі та обладнання зруйновано, вся техніка та меблі згоріли».
Також, ОСОБА_1 було подано заяву на отримання компенсації на відновлення окремих категорій зруйнованих об'єктів нерухомого майна.
Проте, як зазначається у відомостях про результат розгляду заяви, «місцева рада відхилила заяву про виплату за зруйноване майно. Причина відхилення: виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна».
На адвокатський запит представника позивача Семенівська міська рада Чернігівської області повідомила, що ОСОБА_1 було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на момент його знищення 21.06.2023 року. Відповідно до витягу з реєстру речових прав №358765002 від 18.12.2023, первинна реєстрація на будинок здійснена 12.12.2023 року. Фактично, заявник звернувся із заявою на отримання компенсації за об'єкт, право власності на який зареєстровано після його знищення.
Рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 07.11.2024 №41 відмовлено ОСОБА_1 у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 та рішення виконавчого комітету Семенівської міської ради Чернігівської області від 08.11.2024 №392 про затвердження рішення комісії щодо відмови у компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна гр. ОСОБА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Семенівської міської ради Чернігівської області №392 від 08.11.2024 року відмовлено ОСОБА_1 у виплаті компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Тобто, в даному випадку оскаржуваними є рішення суб'єктів владних повноважень, якими відмовлено ОСОБА_1 у виплаті компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Як вже вище зазначалося судом, у даному випадку, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини стосуються речового права (інтересу) - грошової компенсації пошкодженого нерухомого майна, яке пошкоджено внаслідок бойових дій, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин, а тому даний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.
Частинами 1-2 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Близькою до змісту наведеної норми є норма частини першої статті 19 ЦПК, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Що ж до адміністративного судочинства, то його завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (частина 1 статті 2 КАС).
Предметна юрисдикція адміністративних судів визначена п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції, в редакції чинній станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб'єктний склад (один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень), але й їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення.
При цьому управлінські функції суб'єкт владних повноважень виконує (не виконує) у правовідносинах, у яких виник спір, а прийняте суб'єктом владних повноважень рішення, вчинені дії або бездіяльність безпосередньо стосуються правового статусу (прав, свобод, законних інтересів, обов'язків особи, яка звертається до суду.
Зміст публічних правовідносин передбачає наявність відносин влади і підпорядкування, що відрізняє його від приватних правовідносин, у яких відносини ґрунтуються на юридичній рівності сторін, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Якщо одна сторона у межах спірних правовідносин не здійснює владних управлінських функцій щодо іншої сторони, яка є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС ознак справи адміністративної юрисдикції.
Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у від 20.06.2024 року по справі № 2-а-460/08/2704.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Дослідивши предмет спору та доводи позовної заяви, зміст оскаржуваних рішень та мотиви апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку, під час винесення оскаржуваних рішень, і Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, і Виконавчий комітет Семенівської міської ради Чернігівської області, які є відповідачами по справі, здійснюють владні управлінських функцій по відношенню до ОСОБА_1 , який є позивачем по справі, а тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративної юрисдикції.
Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до відповідного суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній адміністративній справі, а тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
У зв'язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, відповідно оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 170, 242, 287, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Семенівської міської ради, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Ю.К. Черпак
Повний текст виготовлено 17.04.2025 року