Справа № 381/5305/24 Суддя першої інстанції: Осаулова Н.А.
16 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Штульман І.В.,
суддів - Мельничука В.П., Черпака Ю.К.,
при секретарі - Рожок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
13 листопада 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся в Фастівський міськрайонний суд Київської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив скасувати постанову від 04 листопада 2024 року №2062 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу про адміністративне правопорушення України (далі - КУпАП) у виді штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень та закрити провадження у справі.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2024 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким його адміністративний позов задовольнити повністю. Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що повісткою від 18 жовтня 2024 року №13в/20241018/11 його, - ОСОБА_1 , зобов'язано з'явитись в ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних о 16 годині 04 листопада 2024 року, а притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією (далі - ВЛК). Також апелянт звертає увагу, що протоколом від 04 листопада 2024 року про адміністративне правопорушення факт порушення ним правил військового обліку встановлено об 11 год 20 хв., тобто значно раніше ніж йому необхідно було з'явитися в ІНФОРМАЦІЯ_1 за повісткою для уточнення облікових даних.
У встановлений судом строк відзиву відповідача на апеляційну скаргу позивача не надійшло.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 квітня 2025 року о 15 годині.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, клопотання про відкладення розгляду справи не направляли, що в силу положень частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
За змістом частини п'ятої статті 286 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
За приписами частини другої статті 309 КАС України виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк - до 16 квітня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частини другої статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2024 року - скасуванню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, повісткою від 18 жовтня 2024 року №13в/20241018/11 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 Андрій Вінник викликав військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає у місті Фастів, прибути 04 листопада 2024 року о 16:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних (а.с.11).
Відповідно до акту про вручення картки обстеження та медичного огляду (при відмові від підпису), який було складено вранці 04 листопада 2024 року (до 11 години 20 хвилин) військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вручено карту обстеження і повістку зі строком прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 того ж дня о 16 годині для визначення призначення на особливий період.
04 листопада 2024 року головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_1 Звягінцевою О.В. відносно ОСОБА_1 складено протокол №2062 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП і роз'яснено, що розгляд справи про адміністративного правопорушення відбудеться в той же день об 11 годині 20 хвилин, а фактично відразу.
У вказаному протоколі зазначено, що "04 листопада 2024 року об 11 год. 20 хв. у ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено порушення гр. ОСОБА_1 правил військового обліку, встановлених частинами першою та третьою ст. 22 Закону, а саме: відмова від проходження мед. огляду та лікування в закладах охорони здоров'я згідно рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 дане правопорушення вчинено в особливий період, відповідальність передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП." (а.с.27). Громадянину ОСОБА_1 відповідачем повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 04 листопада 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11 год 20 хв., тобто значно раніше, ніж позивачу необхідно було прибути до відповідача.
Постановою від 04 листопада 2024 року №2062 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником Вінником Андрієм Леонідовичем , позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Вважаючи протиправною постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 листопада 2024 року №2602, ОСОБА_1 звернувся в Фастівський міськрайонний суд Київської області з цим позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, Фастівський міськрайонний суд Київської області 03 грудня 2024 року дійшов висновку про те, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, відмовився від проходження медичного огляду за направленням районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в особливий період, чим порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду не може погодитися з огляду на таке.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина друга статті 210-1 КУпАП).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя статті 201-1 КУпАП).
Отже, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є адміністративним правопорушенням, за яке передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжений.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Отже, в Україні з 24 лютого 2022 року діє особливий період.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Статтею 3 Закону №2232-ХІІ встановлено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов'язані зокрема:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
За приписами абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до пункту 3 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008), громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Пунктом 3.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення №402) визначено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період (далі - Порядок №560).
Відповідно до абзацу третього пункту 69 Порядку №560 проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
За приписами пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку №560 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
З наведеного вбачається, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку №560. Крім того, при врученні направлення особі під підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації.
Крім того, відповідно пункту 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються, зокрема, до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
- взяття на військовий облік;
- проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
- уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
- призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Як вбачається з матеріалів справи, повісткою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника Вінніка Андрія від 18 жовтня 2024 року №13в/20241018/11 позивача ОСОБА_1 викликано прибути на 04 листопада 2024 року о 16 годині до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних.
Водночас, 04 листопада 2024 року об 11 год. 20 хв. посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол та постанову №2062 про визнання винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Разом з тим, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази формування та вручення позивачу повістки про виклик до ТЦК та СП для проходження військово-лікарської комісії та направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку №560, оскільки ОСОБА_1 викликаний відповідачем на 16 годину 04 листопада 2024 року для уточнення облікових даних і прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 саме для цього. Відповідно до пункту 69 Порядку №560 особи, що прибули для уточнення своїх облікових даних на медичний огляд не направляються.
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 було порушено процедуру проходження ОСОБА_1 медичного огляду, а відтак постанова від 04 листопада 2024 року №2062, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-1 КУпАП, є протиправною та підлягає скасуванню.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2024 року ухвалене при неповному з'ясуванні судом обставин справи, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а вказане рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи пункту 1 частини першої статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до квитанцій від 12 листопада 2024 року та від 14 січня 2025 року ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1516,10 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Крім того, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відтак, з урахуванням того, що позовні вимоги задоволені повністю, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 підлягають присудженню витрати, пов'язані із сплатою судового збору, у розмірі 1516,10 грн за подання позовної заяви (605,60 грн) та апеляційної скарги (910,50 грн) пропорційно до задоволених позовних вимог (100%).
Керуючись статтями 223, 229, 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2024 року у справі №381/5305/24 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 04 листопада 2024 року №2062 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником Вінніком Андрієм Леонідовичем , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Справу про адміністративне правопорушення за фактом притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1516,10 грн (тисячу п'ятсот шістнадцять гривень десять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до частини третьої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді В.П. Мельничук
Ю.К. Черпак
Повне судове рішення виготовлено « 16» квітня 2025 року.