П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 479/146/25
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Скрипченко В.О., розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2025 року адміністративний позов був задоволений.
05.04.2025 року (згідно штампу на конверті) відповідач подав апеляційну скаргу на вказане рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін 18.03.2025 року. Отримано апелянтом через систему "Електронний суд" 31.03.2025 р., апеляційна скарга подана скаржником 05.04.2025 року.
Також апелянтом було подано клопотання про відстрочення сплати до ухвалення судового рішення у справі, враховуючи майновий стан.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Апелянтом не надано доказів на підтвердження наявності визначених статтею 8 Закону України “Про судовий збір» обставин для звільнення від сплати збору, зокрема скрутного майнового стану.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що звільнення та відстрочення судом від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати до ухвалення судового рішення.
Так, у відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
При цьому, першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України “Про судовий збір», а тому саме правові приписи, закріплені в цьому законі, застосовуються при визначенні об'єктів, за які не справляється судовий збір та осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Проте, відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону України “Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, слід застосовувати норми Закону України “Про судовий збір», як і пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Згідно з правовою позицією, яка міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст. 2-5 Закону України “Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становив 3028 грн.
Так, при поданні даного позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у розмірі 605,60 грн (0,2*3028,00 грн).
Таким чином, апелянту необхідно надати докази сплати судового збору в сумі 908,40 грн (605,60*150%).
Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 908,40 грн., то суддя вважає за необхідним залишити апеляційну скаргу без руху для надання строку для сплати судового збору.
Отже, враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення ст.4 Закону України “Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо) у розмірі 908,40 грн..
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
рахунок отримувача коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101;
код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526;
банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО) - 899998;
рахунок отримувача UA678999980313101206081015758;
код класифікації доходів бюджету 22030101 “Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака: “ 81» (Апеляційні адміністративні суди).
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.169, 296, 298 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати до ухвалення судового рішення у справі або звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2025 року залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко