П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/36355/24
Головуючий першої інстанції Хурса О.О.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 17.02.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо прийняття рішення про його звільнення за пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю батька із числа осіб з інвалідністю II групи; зобов'язання прийняти рішення про його звільнення з військової служби на підставі пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю батька із числа осіб з інвалідністю II групи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 відкрито провадження у справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.13 ст.171 КАС України, а саме у зв'язку з поданням особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 залишено позов без розгляду на підставі ч.15 ст.171 КАС України, оскільки на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, а саме не подано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт зазначає про отримання відповіді на рапорт щодо звільнення зі служби 26.10.2024, а тому позивачем в межах місячного строку звернення до суду подано даний позов, - 25.11.2024.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.13-15 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач в порушення норм процесуального закону та вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху не надав до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору в даному випадку є бездіяльність щодо прийняття рішення про звільнення позивача за пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю батька із числа осіб з інвалідністю II групи; зобов'язання прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби на підставі пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю батька із числа осіб з інвалідністю II групи.
Згідно із ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби в запас Збройних Сил України на підставі абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Листом НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 21.09.2024 №08/7944-24-Вих повідомлено про відмову ОСОБА_1 у звільненні з військової служби та залишення рапорту від 26.07.2024 без реалізації.
При цьому, матеріали справи не містять достеменних доказів про дату повідомлення позивача про відмову йому у звільненні з військової служби та залишення рапорту про звільнення без реалізації.
Водночас, колегія суддя зауважує, що в даному випадку оскаржувана бездіяльність щодо прийняття рішення про звільнення позивача за наявності підстав для звільнення з військової служби за пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є безперервно триваючою у часі, а тому застосування строку звернення до суду судом першої інстанції є передчасним.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про залишення позову без розгляду на підставі ч.15 ст.171 КАС України.
На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання невірно застосував норми процесуального закону, ухвала суду першої інстанції в порядку ст.320 КАС України підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року про залишення позову без розгляду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв