П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24321/24
Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 08.10.2024
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису, -
31.07.2024 товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнати протиправним та скасування припису від 11.07.2024 №05-3-4/37 про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю порушення позивачем абз.4 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в частині проведення нарахувань плати побутовому споживачу за послуги з постачання електричної енергії за період з 01.03.2022 по 11.11.2022 (за період тимчасової окупації території Херсонської міської територіальної громади).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 позов задоволений з підстав того, що постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 набрала чинності 30.12.2023, то й зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли саме з моменту набрання нею чинності 30.12.2023.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвали нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт зазначає, що закони мають зворотну дію в часі у випадках, коли пом'якшують або скасовують відповідальність.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.04.2024 через Урядову гарячу лінію до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області надійшло звернення ОСОБА_1 про порушення під час отримання комунальної послуги з постачання електричної енергії, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
17.06.2024 до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області надійшло погодження від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на проведення позапланової перевірки за вищезазначеним фактом (15.1.2-6/786).
Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 24.06.2024 №Н/313-24 призначено проведення з 04.07.2024 по 11.07.2024 позапланової перевірки додержання ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» вимог законодавства у сфері захисту прав споживача за фактом, викладеним у звернення ОСОБА_1 .
Направленням для проведення заходу державного контролю від 25.06.2024 №96, відповідно до Законів України «Про захист прав споживачів» та наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 24.06.2024 №Н/313-24, доручено провести з 04.07.2024 по 11.07.2024 позапланову перевірку додержання ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» вимог законодавства у сфері захисту прав споживача за фактом, викладеним у зверненні ОСОБА_1 .
У період з 04.07.2024 по 11.07.2024 посадовими особам Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області проведено позаплановий захід державного контролю щодо додержання ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, за результатом якого складено акт від 05-3-6/82.
Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог абз.4 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» під час нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 .
Приписом Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 11.07.2024 №05-3-4/37 зобов'язано ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» привести у відповідність до вимог абз.4 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 46, кв.8.
Не погоджуючись з приписом від 11.07.2024 №05-3-4/37 про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів. позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позову виходячи з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (надалі - Закон №877-V).
Відповідно до абз.2 та 3 ч.1 ст.1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За приписами ч. 1 ст. 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Водночас, 13.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» №303 (надалі - Постанова № 303), що набрала чинності 17.03.2022 року.
Так, згідно п.п. 1, 4-1 Постанови № 303 (у редакції чинній в період проведення спірної перевірки) постановлено: Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Відповідно ч.ч.1-2 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Згідно ч. 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
За приписами другого речення ч.7 статті 6 Закону № 877-V у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч.8 ст. 6 Закону № 877-V).
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення (ч. 9 ст. 6 Закону № 877-V).
Отже, проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в межах спірних правовідносин здійснювалося на підставі положень абз.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно п.4-1 Постанови №303, предметом позапланового заходу є дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до абз.3 ч.3 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.
Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (надалі - Положення №667) Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику, в тому числі, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби.
За змістом абз.абз.1, 2 пп.6 п.4 Положення №667 цей орган відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): зокрема, перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.
Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (п.7 Положення №667).
За наведеним у п.п.2, 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначенням житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
А за визначенням понять, наведених у ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Аналіз вищевикладених положень законодавства дає змогу дійти висновку, що Держпродспоживслужба, та її територіальні органи уповноважені на захист прав споживачів та здійснення відповідно до закону державного нагляду (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг. Саме така перевірка і була проведена відповідачем в межах спірних правовідносин.
Враховуючи вище викладене, а також те, що за наведеним у законі визначенням виконавець комунальної послуги належить до суб'єктів господарювання, що надають комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, суд дійшов висновку, що на спірні правовідносини поширює свою дію Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у тому числі, в частині способу здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів у вигляді позапланового заходу контролю (перевірок), порядку та підстав їх призначення, проведення й оформлення результатів.
Правовідносини, які виникли між споживачем та електропостачальною організацією врегульовано Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII , Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (надалі - Правила №312), Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 311.
За нормами ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу електричної енергії.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно п. 2 ч. 2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу електричної енергії є енергопостачальник або інший суб'єкт, визначений законом.
За змістом п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
У відповідності до вимог глави 3.2 розділу ІІІ та глави 3.3 розділу ІІІ Правил №312 постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до ПРРЕЕ) який є публічним договором та укладається в установленому ПРРЕЕ порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» та споживачем було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за особовим рахунком №47009909 (до якого споживач приєднався шляхом сплати рахунка за спожиту електричну енергію, споживання електричної енергії та підписання відповідного договору) у розумінні приписів Закону №2019-VIII та Правил (додаток 3).
За вказаним договором, зокрема, енергопостачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачеві електричну енергію відповідної якості, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни передбачені цим Договором.
Пунктом 4.12. розділу IV ІІІ Правил №312 унормовано, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Знімання показань приладів обліку проводиться споживачем щомісяця. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Спірним питанням в даній справі є нарахування плати за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 46, кв.8 за період тимчасової окупації території Херсонської міської територіальної громади. включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309, тобто, з 01.03.2022 по 11.11.2022.
При цьому, факт тимчасової окупації території Херсонської міської територіальної громади, включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309, у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 не є спірним.
В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (надалі - Постанова №206), пунктом 1 якої (у редакції, що діяла у період з 01.03.2022 по 11.11.2022) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
У пункті 2 Постанови №206 вказано, що вона набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» доповнено абз. 4 Постанови № 206 згідно якої, встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.
В пункті 2 рішення від 09.02.1999 № 1-7/99 Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
В рішенні від 05.04.2021 № 3-рп/2001 у п.4 Конституційний Суд України вказав, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Суд зауважує, що в рамках функціонування правової системи України недопустимим є поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях; відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розумного обґрунтування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 набрала чинності 30.12.2023.
Разом з тим, в постанові Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 (набрала чинності 30.12.2023) зазначено, що: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24.02.2022 за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території».
Отже, хоча і на момент окупації у період з 01.03.2022 по 11.11.2022, зміни, що були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405, не діяли, однак до спірних правовідносин необхідно застосовувати постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022р. №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1405, як такої, в якій зазначено, що нарахування плати за житлово-комунальні послуги забороняється після 24.02.2022 за відповідний період окупації, оскільки вказана постанова діяла на момент проведення перевірки відповідачем та підлягала пріоритетному застосуванню.
Таким чином суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що позов є безпідставним.
Оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області задовольнити, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв