18 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/1252/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
ознайомившись з апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1
на рішення: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2023р. у справі №160/1252/23
за позовом: ОСОБА_1
до: Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема механізована бригада « ІНФОРМАЦІЯ_1 »)
про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказу,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2023р. у справі №160/1252/23 адміністративний позов задоволено частково.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 10.04.2025р. за допомогою системи «Електронний суд» подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, також разом з якою подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та заява про відстрочення сплати судового збору, яку було зареєстровано судом апеляційної інстанції 10.04.2025р. і передано судді - доповідачу 11.04.2024р.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначено проте, що через військову агресію на території України, командування військової частини здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, тому відповідач фактично позбавлений був можливості своєчасного звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою, та зазначає про те, що необхідно враховувати введений в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації військовий стан, тому просить поновити строк апеляційного оскарження з огляду на зазначені обставини.
Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2023р. у справі №160/1252/23, колегія суддів, ознайомившись з апеляційною скаргою, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення ухвалено 03.07.2023р. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням наведеного та враховуючи положення ст. 295 КАС України початком перебігу строку апеляційного оскарження є дата складення повного судового рішення - 03.07.2023р., а тридцятим днем цього строку є 01.08.2023р.
Отже, встановлений ст. 295 КАС України строк апеляційного оскарження сплив 01.08.2023р.
Апеляційну скаргу надіслано до суду апеляційної інстанції 10.04.2025р., тобто після спливу більше одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Крім того, на момент подачі апеляційної скарги, оскаржуване рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
Щодо обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження введеним воєнним станом, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». В наступному період дії правого режиму воєнного стану неодноразово продовжувався і таким режим в теперішній час діє до 09.05.2025р.
Частиною 2 ст.9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», передбачено, що в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Отже органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного поновлення скаржнику процесуального строку на звернення до суду з апеляційною скаргою.
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що апеляційна скарга подана після спливу одного року та дев'яти місяців з дня проголошення рішення суду, колегія суддів вважає, що відповідно до ч.2 ст.299 КАС України необхідно відмовити відповідачу у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2023р. у справі №160/1252/23.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 299 КАС України, суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2023р. у справі №160/1252/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема механізована бригада « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказу.
Копію ухвали направити на адресу осіб, які беруть участь у розгляді справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та строки встановлені ст. 329-331 КАС України.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова