03 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/20470/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 року (головуючий суддя Єфанова О.В.)
в адміністративній справі №160/20470/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 29.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті, та залишилася недоодержаною у зв'язку з смертю ОСОБА_2 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі №160/17398/22 та залишилася недоодержаною ОСОБА_2 , у зв'язку з його смертю.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачка була дружиною померлого пенсіонера, який перебував на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. ОСОБА_2 на виконання рішень суду, що набрали законної сили від 06.12.2022 у справі №160/17398/22, проведено перерахунок пенсії. Сума перерахованої пенсії складає 334317,04 грн. Позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила здійснити виплату суми пенсії її чоловіка, проте їй було відмовлено. Позивач вважає, що відмова відповідача у невиплаті сум пенсії, що підлягали виплаті померлому чоловіку, але були неодержані ним у зв'язку із його смертю є протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимушена звернутись до суду з даним позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 , позивач із відповідною заявою та пакетом документів для отримання недоотриманої пенсії до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не зверталась.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачкою подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Вказує, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 дружина померлого пенсіонера ОСОБА_2 та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.
На підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 року №160/17398/22 ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 20.08.2021 року № 33/24/С-4347 з 01.12.2021 року.
На підставі вищевказаного рішення, сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 становить 334317,04 грн.
26.02.2024 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з питанням виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , яка була перерахована на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 року № 160/17398/22 з 01.12.2021 року, розмір якої складає 334317,04 грн.
01.07.2024 року Позивач отримала листа з відділу розгляду звернень Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 26.03.2024 року №18282-9857/К-01/8-0400/24, в якому зазначено, що:
- відповідно до статті 61 Закону України № 2262 суми пенсій, що підлягали виплаті пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті мають право на одержання цих сум І в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Позивачка вважає протиправними дії відповідача щодо відмови виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті, та залишилася недоодержаною у зв'язку з смертю ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.
Статтею 8 Закону №2262-XII передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Статтею 61 Закону №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6-ти місяців після смерті пенсіонера.
Отже, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При цьому, такі суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Водночас, якщо вказані суми не були одержані протягом 6 місяців після смерті пенсіонера, то такі суми переходять у склад спадкового майна померлого пенсіонера.
Правові положення щодо виплат сум пенсії, які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю також передбачені також статтею 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно вказаної норми сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині 2 статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом 6-ти місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Таким чином, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, після сплину 6-ти місячного стоку зі смерті пенсіонера, будуть входити до складу спадщини, тому ці суми спадкоємці отримають в разі прийняття спадщини.
Згідно з пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Отже, згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера.
При цьому дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права.
У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад.
Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Отже, визначальним у даному випадку, є строк звернення члена сім'ї із заявою до ГУ ПФУ про виплату нарахованої але не виплаченої за життя померлого пенсіонера пенсії.
При цьому, такий строк законодавцем визначається як "не пізніше 6-ти місяців" з моменту смерті пенсіонера.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Разом з цим, матеріалами справи підтверджується, що протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 , позивачка із відповідною заявою та пакетом документів для отримання недоотриманої пенсії до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не зверталась.
Вперше позивачка звернулась до пенсійного органу з такою заявою 26.02.2024 року, тобто з пропуском 6-ти місячного строку. Як наслідок, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, після сплину 6-ти місячного стоку зі смерті пенсіонера, увійшли до складу спадщини, тому ці суми спадкоємці зможуть отримати як спадкове майно в разі прийняття ними спадщини.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 03.04.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко