14 квітня 2025 року справа № 160/29984/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Сафронова С.В., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року по справі № 160/29984/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, за допомогою засобів системи “Електронний суд» подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ознайомившись з апеляційною скаргою, вважаю, що вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Судом встановлено, що повний текст рішення суду першої інстанції складений 27.01.2024.
Разом з тим, апеляційну скаргу подано відповідачем 04.04.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст.295 КАС України.
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року, посилаючись на введення воєнного стану в Україні та залученням особового складу військової частини до виконання бойових та спеціальних завдань, зокрема взяттям помічником командира бригади з правової роботи - начальником юридичної служби управління військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_2 та офіцером юридичної служби управління військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_3 безпосередньої участі у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у складі тактичної групи “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-тактичного угрупування “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » у Харківській області, з метою виконання службових (бойових, спеціальних завдань) з 25.01.2024.
Дослідивши доводи клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Суд зауважує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб та в подальшому продовжено. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану».
При цьому, саме по собі введення воєнного стану в Україні, не свідчить про пропуск строку з поважної причини, оскільки відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Суд зазначає, що питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Щодо доводів апелянта про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги у зв'язку з взяттям помічником командира бригади з правової роботи - начальником юридичної служби управління військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_2 та офіцером юридичної служби управління військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_3 безпосередньої участі у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у складі тактичної групи “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-тактичного угрупування “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » у Харківській області, з метою виконання службових (бойових, спеціальних завдань) з 25.01.2024, то суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки скаржник є державним органом та має в своєму штаті більше ніж одного працівника, що має право представляти його інтереси.
При цьому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суд наголошує, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Відтак, причини пропуску строку, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі є неповажними для умов поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -
Визнати причини пропуску строку, вказані Військової частини НОМЕР_1 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року по справі № 160/29984/24 - залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя Сафронова С.В.