17 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 340/120/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року в адміністративній справі №340/120/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування наказу,-
05 січня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправним і скасувати наказу від 24 жовтня 2023 року №1618 дск, яким накладено дисциплінарне стягнення у виді оголошення суворої догани.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року відмовлено у задавлені повних вимог.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позов.
В обґрунтування вимог скарги зазначено, що помилковими є висновки суду першої інстанції, що позивач використав систему поза межами службової діяльності, чим допустив порушення службової дисципліни. Згідно змісту висновку службового розслідування, дисциплінарна комісія відповідача не зібрала та не перевірила жодного доказу, який би підтвердив вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Так, комісія відповідача, яка має доступ до відомостей усіх інформаційних систем національної поліції, зокрема, щодо дій, які в них вчиняються працівниками поліції, не здійснила перевірку та дослідження алгоритму (послідовність) дій позивача в інформаційних системах поліції 28.08.2023.
Комісія відповідача не перевіряла: послідовність (ланцюг) дій 28.08.2023 в інформаційних системах національної поліції стосовно аналізу абонентських номерів щодо кримінальних проваджень №12023121060001201, №12023121060001085; які телефонні номери і абоненти досліджувалися, та чи могло це дослідження викликати в позивача необхідність здійснити перевірку інформації щодо приналежності абонентського номеру його власнику - ОСОБА_2 .
На думку скаржника, у даному випадку комісія відповідача дійшла висновку про неправомірне використання інформаційних систем поліції - без жодного дослідження відомостей (доказів) про дії в цих системах.
Крім того, є безпідставним висновок суду першої інстанції, що комісія відповідача під час службового розслідування повторила алгоритм дій позивача під час виконання робочого завдання. Відомості про перевірку та дослідження від комісії відповідача матеріали справи та висновок службового розслідування не містять. Суд хибно врахував показання свідка ОСОБА_3 , який був головою комісії, що здійснювала службове розслідування відносно позивача.
Також, скаржник звертає увагу, що саме за ініціативою суду першої інстанції під час судового розгляду ОСОБА_3 здійснений пошук в інформаційних системах поліції, за результатами якого відповідач надав суду довідку.
Доказів того, що ОСОБА_3 та/або інші члени комісії відповідача проводили будь-які пошуки в інформаційних системах поліції під час службового розслідування матеріали справи не містять.
Отже, довідка про результати пошуку в інформаційних системах (від ОСОБА_3 ) створена відповідачем лише під час судового розгляду, а тому ця довідка не була покладена в основу спірного наказу (на час його прийняття вона не існувала).
З цих підстав, довідка про результати пошуку в інформаційних системах (від ОСОБА_3 ), яка створена відповідачем під час судового розгляду, не є належним та допустимим доказом вчинення дисциплінарного проступку, а суд першої інстанції врахувавши цю довідку відповідача допустив порушення норм процесуального права.
Також скаржник зазначив, що суд не врахував його пояснення стосовно тяжкості проступку, відсутності заподіяної шкоди, попередньої поведінки та ставлення до службових обов'язків, відсутності непогашених дисциплінарних стягнень, відсутності особистої безвідповідальності, відсутності низьких ділових та моральних якостей та неналежного ставлення до службових обов'язків, у зв'язку з чим, обране відповідачем стягнення очевидно не відповідає принципу співмірності та є надмірним.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях Позивача наявний склад дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог підпункту 2 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580- VIII, п. 2 р. II Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676.
Відповідно до п.2 Розділу II . Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676 система ІПНП призначена зокрема для здійснення пошукових та аналітичних функцій для використання інформації з інформаційних ресурсів (баз даних) поліції, МВС та інших органів державної влади в межах службової діяльності відповідно до рівня доступу і повноважень за запитом або регламентом.
Позивачем підписано зобов'язання щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних, зокрема відповідно до яких він зобов'язується дотримуватися вимог Законів України «Про Національну поліцію», «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікацію», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», наказу МВС України від 03.08.2017 № 676 «Про затвердження Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України».
Крім того позивач взяв на себе зобов'язання не опрацьовувати інформацію або пошукові запити до інформаційних підсистем системи ІПНП, якщо це не пов'язано з безпосереднім виконанням покладених службових обов'язків у тому числі на прохання сторонніх осіб.
Позивач проінформований, що у разі порушення цього зобов'язання, він буде нести відповідальність передбачену законодавством.
Позивач зобов'язаний діяти зокрема на підставі Законів України «Про Національну поліцію», «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікацію», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», наказу МВС України від 03.08.2017 № 676 «Про затвердження Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» та зокрема підписки зобов'язання, щодо порядку роботи та обробки з інформацією.
Таким чином, в діях позивача вбачається суб'єктивна сторона дисциплінарного проступку та принцип індивідуального застосування дисциплінарного стягнення.
Як наслідок неналежна організація роботи позивача, могла призвести до витоку інформації та порушення чинного законодавства яке гарантує конфіденційність інформації.
Відповідач зазначає, що до позивача застосоване дисциплінарне стягнення під час дії правового режиму «воєнний стан».
Повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання (зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.11.2023 по справі № 420/14443/22).
Також відповідач посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом.
Так, з оскаржуваним наказом позивач ознайомлений 25.10.2023 про, що ним здійснено запис на копії оскаржуваного наказу: «ознайомлений (незгодний)», підпис та зазначена дата - 25.10.2023.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 по справі № 340/9815/23 позов залишено без розгляду.
Ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 по справі № 340/9815/23, оприлюднена - 29.12.2023, позивачем не оскаржувалась та набрала законної сили.
Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 встановлено, що ОСОБА_1 08.10.2024 звертається до суду повторно, оскільки ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного від 22.12.2023 позов залишено без розгляду.
Причиною повторного звернення до суду є розірвання договору про надання юридичних послуг з адвокатом Гуцул М.С, у зв'язку з ненаданням якісних послуг.
Кіровоградський окружний адміністративний суд в ухвалі від 10.01.2024 дійшов висновку, що помилка адвоката ОСОБА_4 в обчисленні строку звернення до суду (неврахування спеціальної норми права, яка діє у період воєнного стану) і неподання заяви про його поновлення в межах першого судового провадження є поважною причину пропущення строку звернення до суду ОСОБА_1 , так як останній довірився знанням професійного адвоката.
ГУНП в Кіровоградській області листом від 23.01.2024 № 62/17- 2024 здійснено запит до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області, щодо надходження скарг від ОСОБА_1 або особи яка діє в його інтересах на дії адвоката ОСОБА_4 .
Листом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 26.01.2024 № 4, ГУНП в Кіровоградській області проінформовано, що відповідно до журналів вхідної кореспонденції, в 2023 та в 2024 роках до КДКА Кіровоградської області від ОСОБА_1 або особи яка діє в його інтересах, будь-яких скарг на дії адвоката ОСОБА_4 - не надходило.
Таким чином, позивач у перше, а також повторно звернувся до суду з пропуском строку звернення, крім того з моменту оприлюднення ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 пройшов строк десять днів, що також вказує на тривалу бездіяльність та не дотримання розумних строків звернення до суду повторно.
Крім того, угода з адвокатом, який супроводжував справу під час первинного звернення до суду, була розірвана після залишення позовної заяви без розгляду, а не під час провадження, що не може свідчити про відсутність надання Позивачу послуг з правничої допомоги під час розгляду справи.
Описані позивачем в мотивувальній частині позову обставини щодо розірвання угоди з адвокатом ОСОБА_4 не підтверджуються будь-яким доказом.
Позивач дізнався про порушення свого права - 25.10.2023, тобто датою з якої починається перебіг строку звернення до суду є наступний день - 26.10.2023. Таким чином, останній день подачі позовної заяви є - 09.11.2023 (четвер), а відповідно, позовна заява подана з порушенням встановленого законодавцем строку.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
19 вересня 2023 року Голова Національної поліції України доручив керівнику Управління провести службову перевірку за фактом пошуку в Системі за пошуковими словами « ОСОБА_5 1978» співробітником Управління оперативно-технічних заходів в складі відповідача (т. 2 а.с.4-5).
З матеріалів справи слідує, що пошук, який здійснював позивач, мав місце 28 серпня 2023 року (т. 2 а.с.5). Позивач не заперечував цього факту.
28 вересня 2023 року керівник Управління видав наказ №1461 дск про призначення службового розслідування і створення дисциплінарної комісії (т. 2 а.с.8-9).
ОСОБА_1 пояснив, що 28 серпня 2023 року здійснив обробку інформації про зв'язок за двома кримінальними провадженнями (крадіжки). З масиву телефонних з'єднань відібрав номери телефонів жителів одного з районів Дніпропетровської області (умова завдань). Відібравши номери телефонів, відпрацював їх зв'язки за відомостями внутрішніх інформаційних баз. Під час відпрацювання встановив, що у вибірці номер телефону, який у зв'язках значиться як « ОСОБА_6 », « ОСОБА_7 », « ОСОБА_2 ». З метою недопущення включення ймовірного номеру телефона Президента України до подальшого аналізу оперативними працівниками здійснив пошук в Системі за анкетними даними і роком народження ОСОБА_2 , щоб дізнатися його номер телефону. Пошук не дав результату (том 2 а.с.22, 24-25).
У судовому засіданні позивач підтвердив, що під час службового розслідування йому надали можливість відтворити виконання завдання і зазначити номер телефону, який увійшов в оперативну вибірку та за відомостями внутрішньої інформаційної бази підписаний співзвучно прізвищу Президента України. Повторно виконуючи завдання, не встановив номеру телефону, що значився як номер телефону абонента « ОСОБА_6 », « ОСОБА_7 », « ОСОБА_2 ».
Відповідно до показів свідка ОСОБА_3 (голова дисциплінарної комісії) наданих суду першої інстанції, дисциплінарна комісія досліджувала завдання, яке виконував позивач, і довідку, що склав. Серед усіх номерів телефонів, що увійшли до довідки, не встановили такого, який значився у зв'язках, як номер абонента телефону « ОСОБА_6 », « ОСОБА_7 », « ОСОБА_2 ». (т. 1 а.с.125).
Під час судового розгляду на вимогу суду свідок зробив повторний пошук, який теж не підтвердив пояснення ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою від 29 серпня 2023 року (т. 2 а.с.32-39). До довідки включено 71 номер телефону, 23 з яких неідентифіковані (т. 2 а.с.34).
24 жовтня 2023 року керівник Управління прийняв наказ №1618 дск про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани (грубе порушення службової дисципліни) (Том 2 а.с.28).
Наказ прийнято на підставі висновку службового розслідування від 24 жовтня 2023 року (Том 2 а.с.29-30).
На думку Управління, позивач порушив приписи пунктів 1-2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), підпункт 2 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Статут), пункту 2 розділу 2 Положення про Систему.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України “Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 за №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII).
У відповідності до ч.1 ст.3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з ч.1 ст.64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до пунктів 1 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За ч. 2, 3 ст. 24 Закону №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, можуть підпорядковуватися за рішенням керівника поліції відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 91 Закону №580-VII, особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018р. №2337-VIII, визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Приписами ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Також ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
За правилами ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із ч. 1 - 3 ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У відповідності до ч. 1 - 4, 6, 10 ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі Порядок № 893).
Відповідно до пунктів 1-3 розділу V Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктами 2, 3 розділу IV Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до положень пунктів 13-14 розділу V Порядку № 893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.
Усні пояснення можуть фіксуватися особою, яка проводить службове розслідування, у тому числі за допомогою технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, засобів фото- і відеозапису з подальшим накладанням на файл електронного цифрового підпису.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
При цьому, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Воєнний стан наразі триває.
Стаття 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає порядок проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Так вказаною нормою передбачено, зокрема, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії .
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.
Стаття 27 Дисциплінарного статуту визначає порядок відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану.
За положенням вказаної норми, зокрема, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв'язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Отже, суд враховує, що у період воєнного стану службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Під час якого уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку № 893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно з п. 1 розділу VІІ Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
При цьому, стаття 29 Дисциплінарного статуту визначає особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, стаття 30 особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Так, приписами вказаних норм визначено, зокрема, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
У разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07.03.2019 у справі за №819/736/18, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Вчинення позивачем дій, за які передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Притягнення до різних видів юридичної відповідальності передбачає виконання/дотримання відмінних і самостійних (окремих) процедур, які передують ухваленню рішення що накладення певного виду стягнення. Зокрема, питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Отже, за вимогами вищезазначених норм, при проведенні службового розслідування посадові особи повинні дотримуватися вимог законодавства, а висновки службового розслідування мають ґрунтуватись на фактичних обставинах, підтверджуватись належними доказами та не можуть ґрунтуватись на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що висновок службового розслідування лише фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Висновок службового розслідування, не породжує певних правових наслідків, його результати не мають обов'язкового характеру для позивача, а є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб'єктом відповідного рішення. Висновок службового розслідування не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії. Він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не має обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого він винесений.
Повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Судом в межах розгляду цієї справи надана правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Колегія суддів наголошує, що вимогами законодавства визначено обов'язок поліцейських неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, курсанта, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Невиконання чи неналежне виконання дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
Обов'язок поліцейського (курсанта) полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни.
Так, за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі № 824/1015/16-а, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги поліцейського. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язання поліцейського. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, що і було встановлено у цій справі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 травня 2022 року у справі № 480/4079/18, від 22 вересня 2022 року у справі №420/4977/20.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач дійшов висновку про наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог підпункту 2 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УПІ, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580- VIII, п. 2 р. II Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» затвердженого наказом МВС України від 03.08.2017 № 676.
Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало те, що позивач у період з 14.03.2022 по 20.04.2022 здійснював пошукові запити до інформаційних підсистем ІПНП, які не були пов'язані з безпосереднім виконанням покладених на нього службових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, використовував цю інформацію з системи ІПНП з метою, яку не змін пояснити членам дисциплінарної комісії, не надав відповідних підтверджень щодо легітимної мети здійснення запитів до системи ІПНП. Крім того, службовим розслідуванням встановлено, що позивач встановив на свій службовий комп'ютер програмне забезпечення для віддаленого доступу до робочого столу комп'ютера і входу до системи ІПНП, та у період з 14.03.2022 по 20.04.2022, не перебуваючи на робочому місці, здійснював запити до зазначеної системи для отримання інформації, яка не стосувалась його службових обов 'язків.). Так, службовим розслідуванням встановлено, що 28.08.2023 об 11:27 ОСОБА_1 зробив запит до ІПНП за параметрами « ОСОБА_2 1978 р.н.»
Суттєвим є те, що позивач заперечує вчинення ним дисциплінарного проступку, а отже відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач має довести правомірність та обґрунтованість свого рішення.
Відповідно до ч. 1-4 статі 25 Закону №580-VIII, поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених законом.
Поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: 1) формує реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України; 2) користується реєстрами та базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади; 3) здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу; 4) здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями; 5) надає до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі та в обсягах даних, зазначених у статтях 7, 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", відомості, необхідні для забезпечення ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Поліція може створювати власні реєстри та бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу, а також бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону, та інформаційно-аналітичні системи (у тому числі міжвідомчі), необхідні для виконання покладених на неї повноважень.
Діяльність поліції, пов'язана із захистом і обробкою персональних даних, здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України "Про захист персональних даних", іншими законами України.
Відповідно до статі 27 Закону №580-VIII, поліція має безпосередній оперативний (у тому числі автоматизований) доступ до інформації та інформаційних ресурсів інших органів державної влади за обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
Інформація про доступ до реєстру та бази (банку) даних повинна фіксуватися та зберігатися в автоматизованій системі обробки даних, включно з інформацією про особу, яка отримала доступ, та про обсяг даних, доступ до яких було отримано.
Кожна дія особи щодо отримання інформації з інформаційних ресурсів, передбачених статтями 25-27 цього Закону, фіксується у спеціальному електронному архіві інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якої отримано відомості.
В електронному архіві фіксуються прізвище, ім'я, по батькові, посада та номер спеціального жетона (в разі наявності), вид отриманої інформації, реєстр, з якого отримувалася інформація, час отримання інформації та інші дані, необхідні для ідентифікації особи, яка отримувала інформацію з інформаційних ресурсів, реєстрів та баз (банків) даних.
Положення статі 27 Закону №580-VIII визначають відповідальність за протиправне використання інформаційних ресурсів.
Так, поліція вживає всіх заходів для недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов'язаних з обробкою інформації.
Поліцейські та особи, які відповідно до цього Закону мають доступ до інформаційних ресурсів єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та інших інформаційно-комунікаційних систем (інформаційних ресурсів), несуть персональну дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинені ними діяння, що призвели до порушень прав і свобод людини, пов'язаних з обробкою інформації.
Міністерство внутрішніх справ України у межах компетенції здійснює контроль за дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів під час формування та користування поліцейськими інформаційними реєстрами та базами (банками) даних у порядку, визначеному у статтях 26, 27 цього Закону.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 03.08.2017 № 676 затверджено Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України».
За п.1 Розділу I Положення, це Положення визначає основні завдання, призначення, суб'єктів та структуру інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», а також умови її функціонування.
Відповідно до п.2 Розділу II Положення, система ІПНП призначена зокрема для здійснення пошукових та аналітичних функцій для використання інформації з інформаційних ресурсів (баз даних) поліції, МВС та інших органів державної влади в межах службової діяльності відповідно до рівня доступу і повноважень за запитом або регламентом;
Згідно з п.1-2, 4-5 Розділу ІV Положення, власником системи ІПНП є Національна поліція України.
Власник системи ІПНП вживає заходів із організації матеріально-технічного та кадрового забезпечення, що необхідні для ефективного функціонування системи.
Адміністратором системи ІПНП є уповноважений структурний підрозділ апарату центрального органу управління Національної поліції України.
Ідентифікація користувача та підтвердження цілісності даних, що обробляються в системі ІПНП, забезпечуються застосуванням електронного підпису або інших програмно-технічних засобів авторизації користувачів та забезпечення цілісності даних.
Кожна дія користувача щодо отримання інформації з інформаційних ресурсів системи ІПНП фіксується у спеціальному електронному архіві.
Згідно з п.5, 7-9 Розділу V Положення, автоматизовані робочі місця користувачів системи ІПНП - робочі місця, обладнані програмно-технічними засобами, у тому числі планшетними комп'ютерами, що підключені до електронної комунікаційної мережі доступу системи ІПНП і призначені для забезпечення користувачам можливості обробляти інформацію відповідно до наданих прав.
Комплексна система захисту інформації з підтвердженою відповідністю - взаємопов'язана сукупність організаційних та інженерно-технічних заходів, засобів і методів захисту інформації.
Завданням комплексної системи захисту інформації є забезпечення конфіденційності (у разі обробки інформації з обмеженим доступом), цілісності, доступності інформації в системі ІПНП шляхом здійснення заходів, спрямованих на захист інформації від несанкціонованих дій (у тому числі з використанням комп'ютерних вірусів), які можуть призвести до її випадкової або умисної модифікації чи знищення.
Контроль за дотриманням вимог законодавства України в сфері захисту інформації під час використання ІПНП здійснює керівник підрозділу, де експлуатується центральний програмно-технічний комплекс системи.
Аналіз вищезазначених норм свідчить, що інформаційна системи здійснює ідентифікація користувача. Кожна дія особи щодо отримання інформації з інформаційних ресурсів, , фіксується у спеціальному електронному архіві інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якої отримано відомості. Кожна дія користувача щодо отримання інформації з інформаційних ресурсів системи ІПНП фіксується у спеціальному електронному архіві. В електронному архіві фіксуються прізвище, ім'я, по батькові, посада та номер спеціального жетона (в разі наявності), вид отриманої інформації, реєстр, з якого отримувалася інформація, час отримання інформації та інші дані, необхідні для ідентифікації особи, яка отримувала інформацію з інформаційних ресурсів, реєстрів та баз (банків) даних.
Колегія суддів зазначає, що позивач, як працівник поліції, зобов'язаний діяти на підставі Законів України, наказу МВС України від 03.08.2017 № 676. Отже, позивач зобов'язується не опрацьовувати інформацію або пошукові запити до інформаційних підсистем системи ІПНП, якщо це не пов'язано з безпосереднім виконанням покладених службових обов'язків у тому числі на прохання сторонніх осіб.
Матеріалами службового розслідування, наявними в матеріалах справи, підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що дисциплінарна комісія відповідача не зібрала та не перевірила жодного доказу, який би підтвердив вчинення позивачем дисциплінарного проступку, оскільки за приписами законодавства кожна дія користувача щодо отримання інформації з інформаційних ресурсів системи ІПНП фіксується у спеціальному електронному архіві доступ до якого має відповідач.
Щодо посилання скаржника на безпідставність висновку суду стосовно того, що комісія відповідача під час службового розслідування повторила алгоритм дій позивача під час виконання робочого завдання, колегія суддів зазначає, що зазначене спростовується матеріалами службового розслідування. Також, зазначене підтверджується діями ОСОБА_3 під час розгляду справи, який на вимоги суду здійснив пошук в інформаційних системах поліції, за результатами якого відповідач надав суду довідку.
Отже, наказ про застосування дисциплінарного стягнення до позивача, прийнятий за висновками службового розслідування, матеріали якого є такими, що беззаперечно свідчать про наявність у позивача вини у вчиненні проступку, за яке він притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Щодо посилання скаржника на непропорційне застосування дисциплінарного стягнення, колегія суддів зазначає наступне.
Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, що і було встановлено у цій справі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 травня 2022 року у справі № 480/4079/18, від 22 вересня 2022 року у справі №420/4977/20.
У контексті обставин цієї справи, суд ураховує, що обраний вид дисциплінарного стягнення не є найсуворішим, однак вчинення позивачем проступку суд обґрунтовано оцінив в аспекті співмірності обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення, та врахував не визнання позивачем факту вчинення ним такого проступку.
Таким чином, відповідачем обґрунтовано, правомірно та пропорційно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оскільки під час проведення службового розслідування інформація щодо можливих порушень службової дисципліни знайшла своє підтвердження.
Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає, що .до спірних правовідносин мають застосовуватись приписи статті 31 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності (розділ V «Особливості проведення службового розслідування» в період дії воєнного стану» Дисциплінарного статуту).
Водночас, незважаючи на те, що Дисциплінарним статутом встановлений 15-денний строк звернення до суду, відповідно до положень статті 121 КАС України, суд, який розглядає таке звернення не позбавлений права поновити пропущений строк, за заявою позивача, якщо обґрунтування щодо підстав поновлення строку визнано поважними, що і було зроблено судом першої інстанції. Переконливих доказів щодо відсутності поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду, відповідачем не надано.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для їх задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року в адміністративній справі №340/120/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко