17 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 201/10285/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.10.2024 року в адміністративній справі №201/10285/24 (головуючий суддя першої інстанції - Наумова О.С.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №1125 від 25.07.2024 року, якою було притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ч.5 ст.166-6 КУпАП.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Постанову № 1125 від 25.07.2024 року в.о. начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Наталією Федаш, винесену по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 166-6 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2550,00 грн. -скасовано.
Провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 166-6 КУпАП закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2024 року головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Яном Подольським складено протокол № 1038 про адміністративне правопорушення, яким встановлено, що при проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ «Сокклінік» за період з 12.10.2023 року по 11.07.2024 року головою комісії з припинення ТОВ «Сокклінік» Пільхом А.В. вчинене порушення п.п. 16.1.2., п.п.16.1.5, п.п.16.1.7, п.п.16.1.9, п.п.16.1.12, п.16.1 ст.16, п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.44.1 ст.44, п.85.2 ст. 85 ПК України, а саме, ненадання в повному обсязі документів (первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності та інших документів, що пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) для проведення позапланової перевірки, чим порушено ч. 5 ст. 166-6 КУпАП (а.с. 11 т. 1).
25.07.2024 року в.о. начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Наталією Федаш винесено постанову № 1125 про накладення адміністративного стягнення, якою голову комісії з припинення ТОВ «Сокклінік» Пільх А.В. за наслідками порушення п.п.16.1.2., п.п.16.1.5, п.п.16.1.7, п.п.16.1.9, п.п.16.1.12, п.16.1 ст.16, п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України, а саме - ненадання контролюючому органу в повному обсязі документів (регістрів бухгалтерського обліку) для проведення позапланової перевірки, що зафіксовано актом від 11.07.2024 року № 1389/04-36-07-07/45318045 «Про ненадання документів для перевірки платником податків у повному обсязі у визначений у запиті строк», притягнуто адміністративної відповідальності у вигляд штрафу в розмірі 2550,00 грн. (а.с. 10 т. 1).
Не погоджуючись із вказаними рішенням податкового органу про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не доведено та не надано жодних належних і допустимих доказів, які підтверджують порушення позивачем встановлених податковим законодавством норм.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частиною 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
Відповідно до матеріалів справи, 03.07.2024 року головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Яном Подольським направлено на адресу ТОВ «Сокклінік» запит №1 про надання документів, у яких інспектор просив надати у термін до 10 год. 00 хв. 04.07.2024 року документи за період 12.10.2023 року - 03.07.2024 року за кожен рік окремо, а саме: установчі документи підприємства (статут, наказ про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства, ліцензії (в разі наявності), накази на прийняття (звільнення) працівників, штатний розпис та інше); банківські виписки по наступним рахункам, але не виключно: № НОМЕР_1 та UA963052990000026047050528349, що відкриті в AT К'Б «ПриватБанк»; платіжні доручення; договори, додатки до договорів, специфікації, тощо; відомості про об'єкти нерухомого майна та земельні ділянки; регістри бухгалтерського обліку в розрізі субрахунків, а саме: загальна оборотно-сальдова відомість, аналіз рахунків 70, 71, 79, оборотно-сальдові відомості по рахункам 901, 902, 903, 92, 93, 94, 97, журнали-ордери (обороти) по рахункам 10, 20, 28, 30, 31, 36, 37, 40, 63, 68, 70, 71, 73, 90, 91,92, 93, 94,97. Також надати журнали-ордери по іншим не вказаним рахункам, на яких відображаються постачальники, покупці (замовники) та інші контрагенти, отримувані (надавачі) фінансової допомоги; накладні, акти виконаних робіт, наданих послуг, рахунки, тощо; інвентаризаційні описи та інші документи щодо проведення інвентаризацій; акти звірок, первинні документи, які підтверджують дебіторську та кредиторську заборгованість; інші первинні документи, які безпосередньо стосуються предмету перевірки (а.с. 14 т. 1).
10.07.2024 року головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Яном Подольським був направлений на адресу ТОВ «Сокклінік» запит № 2 про надання документів, у яких інспектор вказував, що до перевірки не надано дані бухгалтерського обліку доходів та витрат, тобто неможливо встановити або спростувати наявність дебіторської або кредиторської заборгованості за надані або отримані товари/послуги. Не надані документи щодо ведення обліку розрахунків з покупцями товарів/послуг. Таким чином, не зрозуміло звідки покупець знав, яку саме суму він повинен сплатити за отриману послугу, та як ТОВ «Сокклінік» без ведення бухгалтерського обліку дізналось, що покупець або постачальник повністю розрахувався за товари/послуги. В банківських виписках зафіксовані факти видачі готівки через касу банку з призначенням платежу «видача 5169**** **** 3680 {=DNG0}}», проте документи передбачені постановою КМУ від 29.12.2017 № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» щодо зазначеної операції не надано. Також не надано інформацію щодо оприбуткування придбаних за готівку товарів/послуг.
Також в запиті вказано, що відповідно до п.4 ст.2 постанови КМУ від 29.12.2017 № 148, суб'єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з дня внесення відомостей до ліцензійного реєстру щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії. Згідно наданих до перевірки банківських виписок початок діяльності що підлягає ліцензуванню припадає на 02.12.2023, проте рішення про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики затверджене наказом МОЗ України від 20.12.2023, тобто через 19 днів після фактичного початку діяльності що підлягає ліцензувань, чим порушено п. 4 ст.2 постанови КМУ № 148. Тому просив надати первинні документи, обґрунтовані та суттєві пояснення у письмовому вигляді, які можуть спростовували встановлені проведеною документальною перевіркою порушення (а.с. 239 т. 1).
На вказані запити, листом від 11.07.2024 року ліквідатором ТОВ «Сокклінік» Пільхом А.В. надана відповідь, якою повідомлено, що ТОВ «СОККЛІНІК» є юридичною особою - суб'єктом господарювання приватного права, у якого протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та є платником єдиного податку Третьої групи, що дозволяє застосовувати спрощену систему оподаткування та бухгалтерського обліку. В штатному розписі підприємства була відсутня посада бухгалтера.
На запит № 1 під час перевірки було надано: установчі документи підприємства ТОВ «Сокклінік», ліцензії, накази; банківські виписки ТОВ «Сокклінік» по рахункам № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що відкриті в AT КБ «ПриватБанк». Щодо нерухомого майна ТОВ «Сокклінік», то у підприємства відсутні у власності об'єкти нерухомого майна, в користуванні підприємства знаходилось нежитлове приміщення № 3 в будинку 20 по вул. В.Вернадського, 20 в м. Дніпро, яке передане в користування підприємства його засновником ОСОБА_2 на підставі договору позички. Договори з постачальниками ТОВ «Сокклінік», акти виконаних робіт, надання послуг, рахунки. Акти звірок ТОВ «Сокклінік», первинні документи, які підтверджують дебіторську та кредиторську заборгованість.
На запит № 2 надано копію договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 26/12/23 від 26.12.2023, що обумовлює зняття готівкових коштів через касу банку з рахунку ТОВ «Сокклінік» (а.с. 240-243 т. 1).
Вказану відповідь також направлено на електрону пошту ГУ ДПС у Дніпропетровській області (а.с. 244 т. 1).
Відповідно до ч. 5 ст. 166-6 КУпАП неподання, несвоєчасне подання або подання не в повному обсязі на вимогу податкових органів або Пенсійного фонду України для проведення позапланових перевірок первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності та інших документів, що пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, інших сум, що пов'язані із такими зобов'язаннями, дотриманням вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на зазначені органи та фонди, несвоєчасне, неповне або з порушенням встановленого порядку проведення на вимогу податкового органу інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів під час припинення юридичної особи - тягне за собою накладання стягнення на ліквідатора від ста до ста п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. (п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України).
Аналіз наведених норм свідчить про наявність у платника податків обов'язку з надання відповідних документів для проведення перевірок за запитами контролюючих органів, та, відповідне право контролюючих органів притягнути платника податків до відповідальності за невиконання такого обов'язку.
Як свідчать матеріали справи на запити контролюючого органу позивачем надавалися відповідні документи, які маються у наявності та повідомлено, що товариство перебувало на спрощеній системі оподаткування, в штатному розписі була відсутня посада бухгалтера. Також надані пояснення щодо відсутності ліцензії. З наведеного слідує, що позивачем виконана вимога контролюючого органу з надання документів і надані письмові пояснення, копії документів, які були наявні у товариства.
Статтею 251 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що податковий орган не позбавлений права на накладення стягнення у разі вчинення особою адміністративного правопорушення, проте, таке право не позбавляє його обов'язку з'ясувати усі обставини та довести наявність у діях позивача вини.
При цьому, відповідачем не доведено, що надані позивачем документи є недостатніми для проведення перевірки його господарської діяльності.
Згідно висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, який висвітлений в постанові від 09.10.2019 по справі №337/3816/16-а, склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона. Адміністративне правопорушення може мати місце лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.
За змістом статей 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Враховуючи приписи 7, 9, 245, 251, 280 КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду справи, зокрема щодо правомірності рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути перевірено чи були вчинені відповідні дії, що стали підставою для прийняття такого рішення, та чи є підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності є важливою складовою дотримання прав особи, яка притягається до відповідальності, а тому також має бути враховано.
Натомість, ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надавалася належна оцінка повідомленим позивачем обставинам, не встановлювався склад адміністративного правопорушення, не надана оцінка поясненням позивача, а висновки зроблені лише по факту ненадання позивачем де-яких документів для перевірки, що суперечить імперативним приписам КУпАП.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність податковим органом наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, визначеного ст. 166-6 КУпАП.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2024 року в адміністративній справі №201/10285/24 залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2024 року в адміністративній справі №201/10285/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак