Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 квітня 2025 р. № 520/117/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
І. Зміст і підстави позовних вимог.
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України(далі -відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168) у розмірі до 100 000 грн за період із травня по вересень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі 100 000 грн за період із травня по вересень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з травня по вересень 2022 року позивачем виконувались заходи з національної безпеки та оборони , позивач перебував у районах, де тривають бойові дії на території Харківської області. Проте, позивачу в період за період із травня по вересень 2022 року взагалі не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода, передбачена встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», тим самим порушено права і інтереси позивача.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.
24.12.2024 судом отримано клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 10.12.2024.
31.03.2025 судом отримано клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи повторно документів на виконання вимог ухвали суду від 28.03.2025.
Позивач на виконання вимог ухвали від 28.03.2025 суд про витребувавання доказів відомостей та відповідних документів (довідки, накази, витяги з журналів бойових дій тощо) щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 в бойових діях або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в період із травня по вересень 2022 року, в тому числі відомості щодо того, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконував ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі впродовж спірного періоду до суду не надав.
III. Процесуальні дії у справі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 у розмірі до 100 000 грн за період із травня по вересень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі 100 000 грн за період із травня по вересень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 грудня 2023 року скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та ухвалив нове, яким в позові відмовив.
Постановою Верховного Суду від 07.11.2024 касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича задоволено частково. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року скасовано, а справу № 520/117/23 направлено на новий судовий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Зазначену справу відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями передано в провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В.
Ухвалою від 02.12.2024 суд прийняв до розгляду справу; призначив справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою від 10.12.2024 суд витребував у Військової частини НОМЕР_1 інформацію щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн за період із травня по вересень 2022 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Ухвалою від 28.03.2025 суд витребував у ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 відомості та відповідні документи (довідки, накази, витяги з журналів бойових дій тощо) щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 в бойових діях або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в період із травня по вересень 2022 року, в тому числі відомості щодо того, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконував ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі впродовж спірного періоду.
Оскільки 06.12.2024, 13.12.2024 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 26.12.2024 по 17.01.2025 суддя перебувала на лікарняному, у період з 10.02.2025 по 14.02.2025 суддя була слухачкою семінару, який проводився Національною школою суддів України, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відпустки, лікування та навчання.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у складі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що підтверджується копією військового квитка.
В інтересах позивача до відповідача направлено адвокатський запит із проханням надати наступну інформацію та документи: 1) Надати обґрунтовану відповідь про підстави і причини не нарахування та не виплати за період з 01.05.2022 р. по 30,09.2022 р. включно, щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн., передбаченої Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022р., військовослужбовцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, під час його безпосередньої участі у бойових діях. 1.1) У разі не нарахування та не виплати у зв'язку із здійсненням дисциплінарного провадження (службового розслідування тощо) відносно військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого останнього позбавлено окремих видів грошового забезпечення, надати копії наявних документів (наказів, актів, висновків тощо) цього провадження (розслідування). 1.2.) Надати довідку командира військової частини про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в бойових діях із зазначенням періодів такої безпосередньої участі; 1.3.) У разі, якщо дисциплінарне провадження (службове розслідування тощо), на момент отримання запиту, не закінчено, надати первісні документи, що підтверджують факт безпосередньої участі військовослужбовця ОСОБА_1 , 1994 р.н., в бойових діях із зазначенням періодів такої безпосередньої участі; 2) Надати деталізовану інформацію про фактичні нарахування грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду, військовослужбовцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час виконання військового обов'язку в період з 01.05.2022 р. по 30.09.2022 р. включно.
Листом відповідача від 20.10.2022 надано відповідь, в якій зазначено: "На Ваш адвокатський запит стосовно інформації та документів, які підтверджують факт безпосередньої участі сержанта ОСОБА_1 за період з 01.05.2022 року по 30.09.2022 року повідомляємо, що надати такі документи та інформацію неможливо у зв'язку із їх відсутністю, оскільки цей військовослужбовець безпосередню участь в бойових діях в зазначений Вами період не приймав".
У зв'язку із наведеним, на адресу відповідача направлено ще один адвокатський запит із проханням надати: - документи, які підтверджують проходження служби ОСОБА_1 у Військовій частині НОМЕР_1 ; - документи, які підтверджують переміщення ОСОБА_1 під час проходження ним служби у Військовій частині НОМЕР_1 ; - документи (накази, розпорядження тощо),. на підставі яких протягом травня-вересня 2022 року ОСОБА_1 здійснювалась військова служба (вибуття, прибуття із військової частини тощо) у Військовій частині НОМЕР_1 ; - документи (накази, розпорядження тощо), на підставі яких протягом травня-вересня 2022 року ОСОБА_1 виконувались бойові завдання у зоні бойових дій.
Наведене є підставою звернення до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачу за період із травня по вересень 2022 року додаткової винагороди та зобов'язання виплатити винагороду відповідно до положень постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суспільні відносини з приводу одержання військовослужбовцем органів системи Національної гвардії України винагороди за працю (службу) додатково до ст.43 Конституції України деталізовані приписами ст.21 Закону України від 13.03.2014 №876-VII "Про Національну гвардію України", ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі за текстом - Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ), а також нормами постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 (з 01.01.2008р.) та постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 (з 01.03.2018).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч.4 ст.9 цього Закону).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022,у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався (продовжено дотепер).
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 (далі по тексту - постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022.
Відповідними постановами Кабінету Міністрів України до вказаної постанови №168 від 28.02.2022 були внесені відповідні зміни та доповнення.
Зі змісту постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн. додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 гривень.
Таким чином, з 24.02.2022 у військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира.
Між тим, суд звертає увагу, що сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов'язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов, визначених постановою №168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн.
Порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, відповідно до постанови №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" визначається Інструкцією з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженою наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 (далі по тексту - Інструкція №89).
Відповідно до п.2 Інструкції №89 на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень (у розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах, розмір цієї винагороди збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах.
Згідно з п.3 Інструкції №89 виплата додаткової винагороди здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження військової служби на підставі наказів командирів (начальників) (далі - командири) органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я та установ (далі - військові частини), а командирам військових частин - на підставі наказів командирів вищого рівня.
Відповідно до п.4 Інструкції №89 підготовка проектів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди, покладається на підрозділи, що відповідають за облік особового складу.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються не пізніше 10 числа поточного місяця.
Підставою включення військовослужбовців до наказу про виплату додаткової винагороди є рапорт командира (начальника) підрозділу, що має містити інформацію про військове звання, прізвище ім'я та по-батькові, кількість днів та дати участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця та підстави залучення цих військовослужбовців до бойових дій або заходів із зазначенням реквізитів конкретних документів, що підтверджують участь військовослужбовців у бойових діях або заходах.
Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій підтверджується відповідно до Порядку підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, затвердженого наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 (далі по тексту - Порядок №89).
Відповідно до п.1 Порядку №89 під терміном «безпосередня участь військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів» (далі бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії в районах ведення воєнних (бойових) дій, що визначаються Головнокомандувачем Збройних Сил України; бойових (спеціальних) завдань, згідно з бойовими розпорядженнями, із всебічного забезпечення військових частин (підрозділів) в районі ведення воєнних (бойових) дій; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях України; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів в разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань із знешкодження (знищення) незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), диверсійно-розвідувальних сил та інших збройних формувань агресора (у т.ч. поза межами районів ведення бойових Дій); виконання завдань підрозділами артилерії з вогневого ураження противника; виконання завдань підрозділами протиповітряної оборони з ураження повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій; ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання групами розмінування завдань з розмінування або робіт з улаштування, нарощування, утримання інженерних загороджень на визначених об'єктах, рубежах, районах та позиціях.
Згідно з п.2 Порядку №89 для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або заходах використовуються такі документи: журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або книга служби нарядів та подій, що відбувалися або постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад або довідка командира військової частини про підтвердження безпосередньої участі відряджених (прикомандированих) військовослужбовців у бойових діях або заходах. Рапорт (донесення) командира підрозділу про участь у бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (виконання бойових або спеціальних завдань). До рапорту долучаються списки особового складу (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих (прикомандированих) підрозділів, військовослужбовців), які брали участь у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, періодів участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.
Згідно з п.3 Порядку №89 облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, здійснюється штабами військових частин.
Крім того, відповідно до розпорядження командувача Національної гвардії України від 20.05.2022 №27/11/3-6154, військовослужбовці мають право на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн із розрахунку на місяць, за дні, коли об'єкти, що охороняються піддавались ракетним (авіаційним) та (або) артилерійським ударам противника.
Тобто, підставою для виплати підвищеної додаткової грошової винагороди є документально підтверджений факт здійснення безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за фактичний час виконання ними цих службових обов'язків або коли об'єкти, що охороняються піддавались ракетним (авіаційним) та (або) артилерійським ударам противника.
З положень наведених норм права слідує, що визначення конкретного розміру додаткової винагороди у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у межах до 30000,00 грн або у межах до 100000,00 грн є виключною прерогативою суб'єкта владних повноважень, свобода адміністративного розсуду якого обмежена запровадженим ст.8 Конституцією України принципом верховенства права в частині неприпустимості вчинення свавілля та запровадженою нормами Закону України від 06.09.2012 №5207-VI "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" неприпустимістю дискримінації як неоднакового ставлення до однакових осіб в однакових умовах.
З матеріалів справи вбачається, що довідкою від 12.12.2024 № 1418 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населеннята інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України підтверджено, що позивач у спірний період часу з 04.08.2022 по 05.08.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Інших доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за фактичний час виконання ним цих службових обов'язків або коли об'єкти, що охороняються піддавались ракетним (авіаційним) та (або) артилерійським ударам противника за спірний період, матеріали справи не містять та таких доказів позивачем та відповідачем до суду не надано.
Відповідно до довідки про доходи від 12.12.2024 № 946 позивачу нараховано додаткову винагороду у вересні 2022 року у розмірі 4516,23 грн. Нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 підтверджується наявною у матеріалах справи відомостю зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії тощо).
Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивач набув право на отримання спірної додаткової винагороди за періоди з 04.08.2022 по 05.08.2022, яка була йому нарахована та виплачена з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно участі у здійсненні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій.
Стосовно іншої частини спірного періоду суд зазначає про відсутність підстав для нарахування додаткової грошової допомоги у розмірі 100000 грн, оскільки інформації щодо безпосередньої участі позивача у цей період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та доказів на її підтвердження не надано, за інформацією відповідача документи, які підтверджували участь позивача у зазначених заходах при перебуванні безпосередньо в районі бойових дій відсутні.
Таким чином, будь-яких доказів та документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії в інші періоди, окрім зазначених вище, не надано, з огляду на що суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.04.2025.
Суддя О.В. Пасечнік