Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
18 квітня 2025 р. № 520/8719/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Московського відділу ДРАЦС у місті Харкові про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану щодо ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Відповідача внести зміни до актового запису про народження № 5865 від 09.10.1932, складеного міським відділом ЗАГС по місту Харкову на ОСОБА_2 , а саме: замінити прізвище дитини з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », змінити прізвище батька дитини « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », змінити прізвище матері дитини « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).
На підставі підпункту 15.4 пункту 15 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
При цьому в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Матеріалами справи встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 підписана його представником - адвокатом Певною Оленою Віталіївною.
На підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача до позовної заяви додано копію ордера від 12.03.2025 серії АА № 1493616, виданого адвокатом Певною Оленою Віталіївною на підставі договору про надання правничої допомоги № 7 від 13.09.2024. В ордері зазначено, що адвокат надає правничу допомогу ОСОБА_1 в Московському районному суді м. Харкова.
У даному ордері у зазначеній графі не вказано "Харківський окружний адміністративний суд" як орган, у якому надається правова допомога на підставі цього ордеру, тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги ОСОБА_1 у Харківському окружному адміністративному суді.
Іншого ордеру на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Певною О.В. до матеріалів справи не додано.
Водночас, суд зазначає, що такий реквізит ордеру на надання правової допомоги як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом - є обов'язковим, а враховуючи зміст поняття "назва органу…", в ордері має бути зазначена конкретна назва такого органу, зокрема, у даному випадку "Харківський окружний адміністративний суд".
Вказане обумовлено й тим, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, такий ордер не є належним документом, який може підтвердити повноваження адвоката Певної Олени Віталіївни на підписання та подання цієї позовної заяви саме до Харківського окружного адміністративного суду та саме в інтересах ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України.
Викладене свідчить про те, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_1 на надання повноважень адвокату Певній О.В. щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до Харківського окружного адміністративного суду. Отже, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
Наведений вище висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.04.2020 по справі № 640/687/19.
Крім іншого, суд вважає за необхідне підкреслити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення ордеру унеможливлює встановити волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Певній О.В. щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до Харківського окружного адміністративного суду, адже в матеріалах справи відсутній ордер, який підтверджує правомочності адвоката.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Враховуючи, що позовну заяву підписано і подано до Харківського окружного адміністративного суду особою, яка не надала відповідних повноважень, суд приходить до висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України підстав для повернення цієї позовної заяви.
Відповідно до частин 6 та 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН