18 квітня 2025 р. № 400/4101/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача1. Міністерства оборони України, просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, 2. Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач-1) та Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-2 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Міністерство оборони України зарахувати штаб-сержанту ЗСУ ОСОБА_1 у календарну вислугу років проходження військової служби у ЗСУ за період з 31.07.1997 року по 13.07.2006 року;
- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Міністерство оборони України зарахувати штаб-сержанту ЗСУ ОСОБА_1 у календарну вислугу років проходження військової служби у ЗСУ за період з 12.05.2022 року по 14.08.2022 року із розрахунку один місяць служби за три місяці (у т.ч. на підставі документів які долучено до запиту);
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити на підставі нової вислуги років перерахунок та виплату заробітної плати штаб-сержанта ЗСУ ОСОБА_1 з 12.05.2022 року з урахуванням виплачених сум заробітної плати;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити за кожне отримане поранення виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності штаб-сержанту ЗСУ ОСОБА_1 з 12.05.2022 року по день подачі запиту у розмірі встановленої чинним законодавством урахуванням виплачених сум заробітної плати;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити виплату компенсації у розмірі встановленої чинним законодавством за щорічну невикористану відпустку в 2022 році штаб-сержанта ЗСУ ОСОБА_1 у розмірі встановленому після перерахунку заробітної плати;
- зобов'язати Міністерство оборони України виплатити штаб-сержанту ЗСУ ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2022 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Ухвалою від 21.04.2023 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
Ухвалою від 17.05.2023 року суд залучив в якості відповідача Військову чвстину НОМЕР_1
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не здійснив зарахування у календарну вислугу років проходження служби з 31.07.1997 року по 13.07.2006 року, та за період з 12.05.2022 року по 14.08.2022 року із розрахунку один місяць служби за три, також відповідачем не здійснено за кожне отримане поранення виплату однооразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності.
Невиплата компенсації за щорічну невикористану відпустку в 2022 році у розмірі встановленому після перерахунку заробітної плати, а також не виплата допомоги на оздоровлення за 2022 рік відповідно до Постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Просить позов задовольнити.
Відповідач відзив на адміністративний позов надав. просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 96 від 06.04.2023 року вважається такий, що вчинив дезертирство йому припинено всі виплати та позивач знятий з усіх видів забезпечення, тому ніяких виплат йому не полагається. Зарахування ОСОБА_1 у календарну вислугу років проходження військової служби з 31.07.1997 року по 13.07.2006 року на основі наданих копій неможливо, у зв'язку з тим, що надані копії є нечитабельні, не завірені належним чином та не можуть бути підставою для обчислення вислуги років.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
Витягом з наказу № 271 від 14.05.2022 року позивача призначено на посаду командира 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальойону Військової частини НОМЕР_1 , та зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення з 13.05.2022 року.
14.08.2022 року виконуючи бойове завдання в Донецькій області, позивач отримав мінновибухову травму, закриту черепно- мозкову травму, струс головного мозку та інше.
Після отриманих травм позивач через свого представника звернувся до відповідача з листом зробити перерахунок та виплату заробітної плати з 12.05.2022 по день видачі запиту, за кожне поранення з частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності виплати одноразової грошової допомоги, компенсації за щорічну невикористану відпустку в 2022 році та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік відповідно., зарахувати позивачу у календарну вислугу років проходження військової служби в ЗСУ з 31.07.1997 по 13.07.2006 та зарахувати у календарну вислугу років проходження військової служби і ЗСУ з 12.05.2022 по 14.08.2022 із розрахунку один місяць служби за три місяці.
У зв'язку з неотриманням відповіді від відповідача та не здійснення відповідних дій відповідачем стосовно позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відносно зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 у календарну вислугу років проходження військової служби у ЗСУ за період з 31.07.1997 року по 13.07.2006 року.
Суд повідомляє наступне, ч. 1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається: день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Суд бере до уваги, що 19.04.2023 року відповідачем була надана відповідь позивачу в якій вказав що зарахування у календарну вислугу років проходження військової служби з 31.07.1997 по 13.07.2006 року на основі наданих копій неможливо, так як надані копії є нечитабельні, не завірені належним чином та не можуть бути підставою для обчислення
вислуги років. Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цієї вимоги, позивач може звернутися до відповідача та надати належним чином завірені та читаємі копії документів необхідних для зарахування у календарну вислугу років проходження військової служби з 31.07.1997 по 13.07.2006 року.
Відносно визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та зобов'язання зарахувати позивачу у календарну вислугу років проходження військової служби у ЗСУ за період з 12.05.2022 по 14.08.2022 із розрахунку один місяць служби за три місяці суд зазначає наступне, Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року, затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб (далі - Порядок № 393).
Зарахування у вислугу років із розрахунку один місяць служби за три місяці було передбачено пунктом 3 Порядку № 393, проте відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» від 21.04.2022 (далі - Закон № 2217- IX), 07.05.2022 року втратив чинній Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон №2268-VIII), а операція Об'єднаних сил припинила своє існування у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України.
Відповідно до абзацу 15 підпункту 1 пункту 2 розділу І Закону № 2217-ІХ, збройна агресія російської федерації з 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.
Суд враховує що, відповідно до Порядку № 393 та чинного законодавства України, не визначено порядок обчислення окремих періодів військової служби у пільговому обчислені військовослужбовцям Збройних Сил України в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Посилання позивача на абзац 1 підпункт «а» пункту 3 Порядку № 393, в якому зазначено що, до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці участь у бойових діях у воєнний час, є хибним.
Аналізуючи наведену норму, можна прийти до висновку, що за своєю конструкцією остання передбачає призначення пенсій за вислугу років.
Тому дана вимога не підлягає задоволенню.
Відносно зобов'язання відповідача здійснити на підставі нової вислуги років перерахунок та виплату заробітної плати позивачу з урахуванням усіх видів надбавок з 12.05.2022 по день подачі запиту з урахуванням виплачених сум заробітної плати, суд зазначає, наступне.
Згідно з витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2022 № 271, позивача призначено на посаду командира 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , та зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Наказом визначено виплачувати останньому щомісячну премію, надбавку за особливості проходження служби з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу деяких інших осіб».
Наказом МОУ від 07.06.2018 року № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок).
Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і «Про донорство крові та її компонентів» та постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 11.08.1995 року № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», від 22.12.1995 року № 1037 «Про надбавки до посадових окладів осіб, зайнятих на шифрувальній роботі», від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. Враховуючи викладене дана вимога не підлягає задоволенню.
Відносно зобов'язання відповідача здійснити за кожне отримане поранення виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 12.05.2022 року по день подачі запиту у розмірі встановленої чинним законодавством урахуванням виплачених сум заробітної плати, суд зазначає, наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 затверджено Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Стаття 21-4 Закону у відповідності до пункту 7 (Порядку № 975) у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від:
70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво). захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення Інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов'язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
Згідно пункту 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання Інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; завірену копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи. яка потребує додаткового захисту), з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності);документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подає уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Судом встановлено, що позивач до командування військової частини НОМЕР_1 з відповідною заявою (рапортом) не звертався, також ним не було надано вище зазначені документи визначені Порядком № 975. Тому суд приходить до висновку, що викладена позовна вимога не підлягає задоволенню.
Відносно зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити виплату компенсації у розмірі встановленої чинним законодавством за щорічну невикористану відпустку в 2022 році позивачу, встановленому після перерахунку заробітної плати.
Абзацом 3 пункту 14 статті 101 Закону України «Про захист військовослужбовців та членів їх сімей», у військовослужбовцями щорічної основної або додаткової відпустки, їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення з військової служби.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.05.2022 року № 271, позивача призначено на посаду командира 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , та зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.Яким визначено виплачувати щомісячну премію, надбавку за особливості проходження служби з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу деяких інших осіб». Виплата компенсації за невикористану щорічну основну відпустку здійснюється відповідно до ст. 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», та виплачується при звільненні військовослужбовця зі служби.
Відносно зобов'язання відповідача виплатити позивачу допомогу на оздоровлення за 2022 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» суд зазначає наступне:
Відповідно до розділу XXIII Порядку № 260 виплата грошової допомоги для оздоровлення передбачена військовослужбовцям, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, в розмірі місячного грошового забезпечення, один раз на рік.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Суд бере до уваги, те що позивач відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 96 від 06.04.2023 року вважається таким, що вчинив дезертирство та останьому припинено виплати та знято з усіх видів забезпечення.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) та Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Міністерства оборони України зарахувати штаб-сержанту ЗСУ ОСОБА_1 у календарну вислугу років проходження військової служби у ЗСУ за період з 31.07.1997 року по 13.07.2006 року; визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Міністерство оборони України зарахувати штаб-сержанту ЗСУ ОСОБА_1 у календарну вислугу років проходження військової служби у ЗСУ за період з 12.05.2022 року по 14.08.2022 року із розрахунку один місяць служби за три місяці (у т.ч. на підставі документів які долучено до запиту); зобов'язання Міністерства оборони України здійснити на підставі нової вислуги років перерахунок та виплату заробітної плати штаб-сержанта ЗСУ ОСОБА_1 з 12.05.2022 року з урахуванням виплачених сум заробітної плати; зобов'язання Міністерства оборони України здійснити за кожне отримане поранення виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності штаб-сержанту ЗСУ ОСОБА_1 з 12.05.2022 року по день подачі запиту у розмірі встановленої чинним законодавством урахуванням виплачених сум заробітної плати; зобов'язання Міністерства оборони України здійснити виплату компенсації у розмірі встановленої чинним законодавством за щорічну невикористану відпустку в 2022 році штаб-сержанта ЗСУ ОСОБА_1 у розмірі встановленому після перерахунку заробітної плати; зобов'язання Міністерства оборони України виплатити штаб-сержанту ЗСУ ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2022 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.04.2025 року.
Суддя О.В. Малих