справа № 461/7700/24
про передачу адміністративної справи з
одного адміністративного суду до іншого
18 квітня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанови та рішень, -
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, у якій згідно з уточненою позовною заявою просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 17.09.2024 ПН МЛВ 002659;
- визнати протиправним та скасувати рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 17.09.2024 № 4601130100016560.
Ухвалою від 27.09.2024 суддя відкрила провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 24.10.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025, адміністративну справу № 461/7700/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та рішень про скасування посвідки на тимчасове проживання та про примусове повернення до країни походження передано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.
10.03.2025 справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.
Внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Кедик М.В.
Ухвалою від 17.03.2025 суддя прийняла до провадження справу № 461/7700/24.
Ухвалою від 07.04.2025 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 18.04.2025 суд продовжив розгляд справи.
Ухвалою від 18.04.2025 суд прийняв до розгляду уточнену позовну заяву.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що суд, який вирішить спір, повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється лише законом.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч. 5 ст. 5 КАС України).
Правила розмежування предметної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ встановлено ст. 20 КАС України.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним підсудні:
адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
Відповідно до частини першої статті 286 КАС адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною першої статті 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну чи їх примусове видворення за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів чи підрозділів, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення та рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.
Отже, враховуючи наведене, даний спір підсудний місцевому загальному суду, як адміністративному, а не окружному адміністративному суду.
Пунктом 3 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 1 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Таким чином, суд вважає, що справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанови та рішень, підлягає передачі на розгляд Галицького районного суду м. Львова.
Керуючись ст.ст. 19, 20, 243, 248, 256, 294, КАС України, суддя -
ухвалив:
справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанови та рішень передати на розгляд Галицького районного суду м. Львова (вул. Чоловського, 2, м. Львів, 79018).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Суддя Кедик М.В.