18 квітня 2025 року № 640/26292/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Міністерства внутрішніх справ України
до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправними та скасування постанов,
I. Зміст позовних вимог
Міністерство внутрішніх справ України звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якому просить суд:
- визнати незаконними дії (бездіяльність) державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерстві юстиції України Берегових В.С. щодо розгляду заяви про закінчення виконавчого провадженні від 19.07.2021 №12/6-4425;
- визнати незаконною та скасувати вимогу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 19.08.2021 по виконавчому провадженню №65959100;
- зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 65959100 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження».
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позову позивач наголошує на наявність у відповідача підстав для закінчення виконавчого провадження провадження № 65959100 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження» у зв'язку з повним виконанням рішення суду, яке стало підставою для відкриття такого виконавчого провадження.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав їх необгрунтованості та просить в їх задоволенні відмовити.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2021 у справі було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/26292/21 до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/26292/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 адміністративну справу №640/26292/21 прийнято до провадження та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
ОСОБА_1 звернувся до МВС України із заявою щодо виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії, яку направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, станом на 01.12.2019, в якій вказати надбавки, що нараховувались та виплачувались до 31.12.2015.
Листом від 18.03.2020 № Ц-3404/22 МВС України повідомило ОСОБА_1 про те, що до Міністерства внутрішніх справ України не надходила інформація, а саме списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку з 05.03.2019. Відтак відсутні підстави для виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення. Вважаючи бездіяльність МВС України щодо відмови у виготовленні нової довідки про грошове забезпечення протиправною, ОСОБА_1 звернувся з відповідним позовом до суду.
Згідно позовної заяви ОСОБА_1 просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у виготовленні нової довідки про грошове забезпечення;
- зобов'язати Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення із всіма наявними раніше виплатами в розмірі 90%, а саме: посадовий оклад 2500 грн; надбавка за стаж служби 50% - 2350 грн; премія 40%; надбавка за виконання особливо важливих завдань 63%; надбавка за специфічні умови продження служби в поліції з 01.01.2016, тобто з дати виникнення права на рахунок.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі -80/5145/20 позов ОСОБА_1 до Департаменту персоналу, організації освітньої наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України, за участі третьої особи, і не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні іповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про знання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо виготовлення ОСОБА_1 нової довідки про грошове забезпечення.
Зобов'язано Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , оформлену відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з 01.01.2016, тобто з дати виникнення права на перерахунок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.
02.07.2021 до відповідача від ОСОБА_1 на примусове виконання разом із відповідною заявою пред'явлено виконавчий лист №380/5145/20, від 21.04.2021 виданий Львівським окружним адміністративним судом.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі №380/5145/20 МВС листом від 23.06.2021 (вих. № 28390/22-2021) направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку №22/6-2809 від 23.06.2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1
02.07.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65959100 (далі - ВП № 65959100, виконавче провадження).
19.07.2021 на адресу ДДВС Міністерства юстиції України направлено заяву про закінчення ВП № 65959100 разом з листом МВС від 23.06.2021 (вих. № 28390/22-2021) та довідкою № 22/6-2809 від 23.06.2021.
Натомість, 19.08.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДДВС Міністерства юстиції України Берегових B.C.. за результатами розгляду заяви МВС про закінчення виконавчого провадження від 19.07.2021 № 12/6-4425, надіслано на адресу МВС вимогу щодо направлення до відповідного органу пенсійного забезпечення уточненої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням висновків мотивувальної частини рішення суду.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Згідно пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У відповідності до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
VI. Оцінка суду
Відповідно до вимог пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі 380/5145/20 позов ОСОБА_1 до Департаменту персоналу, організації освітньої наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України, за участі третьої особи, і не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про знання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо виготовлення ОСОБА_1 нової довідки про грошове забезпечення.
Зобов'язано Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , оформлену відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з 01.01.2016, тобто з дати виникнення права на перерахунок.
Тобто виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , оформленої відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01.01.2016 буде вважатись виконанням третьою особою відповідного рішення суду.
Судом встановлено, що Міністерством внутрішніх справ України на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі 380/5145/20 листом від 23.06.2021 (вих. № 28390/22-2021) направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку №22/6-2809 від 23.06.2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Також 19.07.2021 на адресу ДДВС Міністерства юстиції України направлено заяву про закінчення ВП № 65959100 разом з листом МВС від 23.06.2021 (вих. № 28390/22-2021) та довідкою № 22/6-2809 від 23.06.2021.
За встановлених обставин суд вважає, що Міністерством внутрішніх справ України фактично виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі №380/5145/20.
У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
З наведеного вище вбачається наявність визначених пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для закінчення виконавчого провадження ВП № 65959100.
Таким чином підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання незаконними дій (бездіяльність) державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерстві юстиції України Берегових В.С. щодо розгляду заяви про закінчення виконавчого провадженні від 19.07.2021 №12/6-4425, а також зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 65959100 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження».
З огляду на те, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування вимоги державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. від 19.08.2021 по виконавчому провадженню №65959100 є похідною вимогою від вимоги про зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відтак, суд вбачає наявними підстави для задоволення заявлених позовних вимог, оскільки дії та оскаржуване рішення відповідача не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про виконавче провадження» та, відповідно, є протиправними.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення та дій на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення та дії не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судового збору 6810,00 грн.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 6810,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії (бездіяльність) державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерстві юстиції України Берегових В.С. щодо розгляду заяви про закінчення виконавчого провадженні від 19.07.2021 №12/6-4425.
Визнати протиправною та скасувати вимогу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С.(код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13) від 19.08.2021 по виконавчому провадженню №65959100.
Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С.(код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13) винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 65959100 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь Міністерства внутрішніх справ України (РНОКПП 00032684, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 6810,00 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Леонтович А.М.