18 квітня 2025 року № 640/26498/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправною та скасування довідки,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправною та скасування довідки №17/1-6467ра-21 від 17.08.2021 про результати таємної перевірки доброчесності прокурора Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області Маржана Романа Валерійовича.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2021 закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2021 скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 прийнято справу до провадження.
13 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», яким ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не вчиняв дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його доброчесності. На переконання позивача, довідка є протиправною та незаконною, та такою, що прийнята без урахування належних доказів.
Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, зокрема, що на момент подання позивачем анкети доброчесності, він був обізнаний про вчинення ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, однак вніс до анкети недостовірні відомості, а тому вважається таким, що не пройшов таємну перевірку доброчесності, як наслідок, оскаржувана довідка складена на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Крім того, представником відповідача зазначено, що за своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення. Висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
Також, учасниками справи подано письмові пояснення, в яких викладено власні аргументи та пояснення в спростування наведених доводів іншого учасника.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 суд повернувся до розгляду справи у підготовчому провадженні та витребував матеріали службового розслідування відносно позивача.
На виконання вимог ухвали суду Тернопільською обласною прокуратурою надіслано до суду матеріали службового розслідування.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представником відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні повністю.
Представник третьої особи до суду не з'явився, заяв чи клопотань до суду з цього приводу не подано.
За згодою сторін, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На виконання листа керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 28.04.2021 № 17/1/1-44290ВИХ-21, керівником Тернопільської обласної прокуратури у відповідності до наказу від 11.05.2021 № 38 призначено службове розслідування щодо можливої недоброчесності прокурора Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 .
За результатами проведення службового розслідування складено висновок, який 23.07.2021 затверджено керівником Тернопільської окружної прокуратури.
У відповідності до висновку службового розслідування комісією, серед іншого, прийнято рішення про направлення його із матеріалами розслідування до Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, для вивчення в порядку, передбаченому п. 13 розділу ІІ Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України.
За результатами вивчення висновку та матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 прокурором відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури Управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції ОСОБА_2 складено довідку від 17.08.2021 №17/1-6467ра-21 про результати таємної перевірки доброчесності прокурора, яка є Додатком 2 до Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України.
Довідка №17/1-6467ра-21 від 17.08.2021 про результати таємної перевірки доброчесності прокурора погоджена начальником управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Згідно довідки від 17.08.2021 №17/1-6467ра-21 прокурор Чортківської окружної прокуратури Тернопіської області ОСОБА_1 вважається таким, що не пройшов таємну перевірку доброчесності.
Не погоджуючись із вказаною довідкою, вважаючи її протиправною та незаконною і такою, що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права й обов'язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі Закон № 1697-VII).
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов'язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.
Таємну перевірку доброчесності прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних і окружних прокуратур проводять підрозділи внутрішньої безпеки в порядку, затвердженому Генеральним прокурором.
Наказом Генерального прокурора України від 16.06.2016 № 205 затверджено Порядок проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку підставою для проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних і місцевих прокуратур, слідчих прокуратури є вимоги частини п'ятої статті 19 Закону України «Про прокуратуру».
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку встановлено, що кожний прокурор з метою виконання вимог частини п'ятої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» зобов'язаний щороку до 01 лютого подавати до підрозділу внутрішньої безпеки власноруч заповнену анкету доброчесності прокурора за формою, затвердженою наказом Генерального прокурора України від 16 червня 2016 року № 205 (далі - Анкета).
Подання прокурорами Анкет підлягає обліку у реєстрі таємних перевірок доброчесності прокурорів (додаток 1) (п.4 розділу ІІ Порядку).
Неподання, несвоєчасне подання Анкети прокурором без поважних причин або подання Анкети, у якій прокурор не підтверджує визначені нею твердження, свідчить про невиконання ним обов'язку, передбаченого частиною п'ятою статті 19 Закону України «Про прокуратуру», та є підставою для притягнення його до відповідальності відповідно до законів (п.5 розділу ІІ Порядку).
Згідно з пунктом 8 розділу ІІ Порядку у разі одержання інформації, яка може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень, поданих прокурором у Анкеті, та стосується конкретного прокурора і містить фактичні дані, що можуть бути перевірені, підрозділ внутрішньої безпеки у десятиденний строк з дати її отримання повідомляє відповідного керівника прокуратури про необхідність призначення службового розслідування з долученням отриманої інформації.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Порядку службове розслідування під час таємної перевірки доброчесності не призначається у таких випадках:
припинення трудових правовідносин з прокурором;
якщо інформація, зазначена у пункті 8 цього розділу, вже була предметом іншого службового розслідування;
якщо в інформації, зазначеній у пункті 8 цього розділу, повідомляється про дії (бездіяльність) прокурора, з дати вчинення якої минуло понад два роки.
Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Порядку керівник прокуратури зобов'язаний протягом семи робочих днів з дня отримання такого повідомлення в установленому порядку вирішити питання про призначення службового розслідування, про що повідомляє підрозділ внутрішньої безпеки для обліку.
Службові розслідування, призначені з метою перевірки недостовірності (в тому числі неповноти) тверджень, поданих прокурором у Анкеті, проводяться за участю уповноважених осіб (п. 12 розділу ІІ Порядку).
За приписами пункту 13 вказаного Порядку, висновок службового розслідування вивчається підрозділом внутрішньої безпеки протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження його копії. У разі відсутності підстав для скасування висновку уповноваженою особою складається довідка про результати таємної перевірки доброчесності прокурора (додаток 2), яка погоджується з керівником підрозділу внутрішньої безпеки та копія якої долучається до особової справи. В іншому разі підрозділ внутрішньої безпеки в установленому порядку ініціює питання скасування висновку службового розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працює в органах прокуратури з вересня 2009 року, з грудня 2015 року обіймав посаду прокурора Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області, з березня 2021 року - прокурора Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області.
На виконання вимог частини п'ятої статті 19 Закону № 1697-VII та п.1 розділу II Порядку, 19.01.2021 ОСОБА_1 подано анкету доброчесності прокурора.
Наказом керівника Тернопільської обласної прокуратури від 11.05.2021 №38 призначено службове розслідування щодо можливого подання прокурором Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 недостовірних тверджень в анкеті доброчесності прокурора від 19.01.2021.
Підставою для призначення службового розслідування стала інформація Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 28.04.2021 № 17/1/1-44290вих-21.
Зокрема, за інформацією Генеральної інспекції, опрацюванням поданої анкети установлено, що ОСОБА_1 підтверджено, що він не вчиняв дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, не порушував обмежень, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції, сумлінно виконує обов'язки прокурора та неухильно дотримується Присяги працівника прокуратури.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування, Комісією встановлено, що підтверджується матеріалами справи, у серпні 2020 року керівником Генеральної інспекції подано до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів дисциплінарну скаргу стосовно ОСОБА_1 про вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 5, 6 ч.1 ст.43 Закону України «Про прокуратуру», а саме за порушення вимог, передбачених ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», систематичне порушення правил прокурорської етики.
За результатами перевірки вказаної дисциплінарної скарги Кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів прийнято рішення від 05.11.2020 №267дп-20 про закриття дисциплінарного провадження у зв'язку з закінченням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. Водночас, у рішенні підтверджено наявність в діях позивача дисциплінарних проступків, передбачених п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Окрім того, згідно з інформацією Національного агентством запобігання корупції 07.08.2020 складено протоколи про вчинення ОСОБА_1 правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які направлено для розгляду до суду.
Згідно з інформацією, оприлюдненою в Єдиному державному реєстрі судових рішень рішенням Чортківського районного суду від 10.11.2020 у справі №608/1651/20 закрито адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 у зв'язку з рішенням Конституційного Суду України від 27.10.2020 №13-р/2020.
Окрім того, Комісією під час службового розслідування опрацьовано інформацію щодо надходження листів від Національного агентством запобігання корупції, адресованих ОСОБА_1 та встановлено, що Агентство неодноразово зверталось до позивача за отриманням необхідної інформації, але листи залишались ним без відповіді.
На думку Комісії, такі дії прокурора ОСОБА_1 свідчать про усвідомлення протиправності своїх дій та умисне ігнорування законних вимог центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, чим, на переконання Комісії, порушено вимоги статей 5, 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.
Наведені обставини вказують, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, підтвердилися.
При цьому, варто зазначити, що у ході таємної перевірки доброчесності, за результатами якої складено оскаржувану довідку від 17.08.2021, оцінювались дії прокурора ОСОБА_1 саме під час подання ним анкети доброчесності 19.01.2021.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що ним оскаржено рішення кадрової комісії від 05.11.2020 № 267дп-20 в судовому порядку та яке судом визнано протиправним та скасовано, оскільки станом на час подачі анкети доброчесності прокурора вказане рішення кадрової комісії було чинним та не скасованим, а інформація зазначена в рішенні не спростована.
При цьому, позивач не заперечує того, що на момент подання анкети доброчесності, про вказане рішення Кадрової комісії йому було відомо.
Безпідставними є доводи позивача щодо успішного проходження таємної перевірки доброчесності на підставі поданої заяви від 16.01.2020, оскільки подія якої стосувалась службова перевірка відбулась 25.09.2019, а отже повинна бути предметом перевірки лише на підставі раніше поданої заяви.
Зі змісту Анкети доброчесності вбачається, що нею визначено період, за який подаються відповідні відомості, «За час перебування на посаді прокурора», цей період не обмежується конкретним часом вчинення / невчинення дій, твердження щодо яких необхідно підтвердити / не підтвердити.
Враховуючи відсутність будь-яких рішень уповноважених органів, якими констатовано факт вчинення ОСОБА_1 порушень, а також його незгоду з оцінкою вчинених ним дій як порушення, у тому числі висловлену ним під час дисциплінарного провадження, на момент подання анкети від 16.01.2020 неможливо було стверджувати про достовірність / недостовірність того чи іншого твердження. І лише після завершення процедури дисциплінарного провадження з'явились обґрунтовані підстави стверджувати, що він допустив такі порушення, про відсутність яких він потім зазначив в анкеті.
Безпідставними також є доводи позивача щодо необґрунтованого зазначення у довідці про результати перевірки доброчесності від 17.08.2021 відомостей про недостовірність твердження, що він не порушував обмежень, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції.
У тексті рішення Кадрової комісії від 05.11.2020 № 267дп-20 наявні неодноразові посилання на Закон України «Про запобігання корупції», на статтю 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, згідно з якою, прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством. Крім того, у ньому зазначено, що наявність дисциплінарного проступку серед іншого підтверджується: постановою керівника Чортківської місцевої прокуратури про призначення групи прокурорів від 25.09.2019 у кримінальному провадженні, де ОСОБА_1 визначено старшим групи прокурорів; клопотанням старшого слідчого СВ Чортківського ВП, погодженого прокурором Маржаном Р.В. 30.10.2019 про тимчасовий доступ до речей і документів в приміщенні Чортківської міської ради; ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду від 31.10.2019 якою клопотання слідчого погоджене з прокурором ОСОБА_1 щодо проведення тимчасового доступу до речей та документів у приміщенні Чортківської міської ради задоволено.
Також судом не беруть до уваги твердження позивача про те, що Генеральною інспекцією прийнято рішення всупереч рішенню одинадцятої кадрової комісії про проходження ним атестації від 21.12.2020. Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що процедура оцінки відповідності критеріям доброчесності прокурора атестаційних комісій та процедура таємної перевірки доброчесності прокурора, що проводиться підрозділами внутрішньої безпеки, є різними за своєю суттю, метою, методами, наслідками, компетенцією відповідних службових осіб і не залежать одна від одної.
Крім того, позивачем не доведено належними і допустимими доказами того, що проведення Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора відносно нього таємної перевірки доброчесності є переслідуванням його з метою створення для нього негативних наслідків та через те, що він є викривачем.
Суд зазначає, що проходження позивачем таємної перевірки доброчесності та складання ним щорічної анкети доброчесності прокурора є його обов'язком, встановленим чинним законодавством, що стосується усіх прокурорів і не є способом, зокрема, переслідування з метою створення для прокурора негативних наслідків. Втім, позивачем таких обставин не доведено під час розгляду справи.
Системний аналіз зазначених вище правових норм у сукупності з наведеними обставинами справи свідчить, що під час складання довідки від 17.08.2021№17/1-6467ра-21 про результати таємної перевірки доброчесності прокурора Маржана Р.В. прокурор відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури Управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Кравчук В.М. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.
Згідно з пунктом 15 розділу ІІ Порядку якщо за наслідками службового розслідування, призначеного під час таємної перевірки доброчесності, встановлено вчинення прокурором дисциплінарного проступку, він притягається до відповідальності відповідно до вимог законів.
Пунктом 16 розділу ІІ Порядку встановлено, що у разі надходження до підрозділу внутрішньої безпеки додаткової інформації, зазначеної у пункті 8 цього розділу, після завершення службового розслідування стосовно того самого прокурора таємна перевірка доброчесності проводиться у порядку, передбаченому пунктами 8 - 15 цього розділу.
Судом встановлено, що вiдносно позивача дисциплінарна скарга про вчинення ним дисциплінарного проступку до вiдповiдного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за вказаними вищевказаними приписами не направлялась, рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не приймалося.
Докази того, що після завершення службового розслідування стосовно позивача до підрозділу внутрішньої безпеки надходила будь-яка додаткова інформація в матеріалах справи також відсутні.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Факт проведення таємної перевірки доброчесності прокурора не тягне за собою негативних наслідків для позивача, оскільки довідка про результати таємної перевірки доброчесності прокурора має інформаційний характер та складається уповноваженою особою у разі відсутності підстав для скасування висновку службового розслідування проведеного у порядку таємної перевірки доброчесності прокурора. В іншому разі, підрозділ внутрішньої безпеки в установленому порядку має ініціювати питання скасування висновку службового розслідування.
Суд звертає увагу, що оскаржувана довідка не несе для позивача жодних правових наслідків, оскільки не передбачає безумовне притягнення його до дисциплінарної відповідальності чи обмеження реалізації гарантованою Конституцією України права на працю. Довідка про результати таємної перевірки доброчесності прокурора має інформаційний характер та складається уповноваженою особою на підставі висновку службового розслідування проведеного у порядку таємної перевірки доброчесності прокурора, не породжує обов'язкових наслідків та є носієм певної інформації.
Більш того, прийняття в майбутньому на підставі оскаржуваної довідки відповідачем будь-якого рішення, не перешкоджає позивачу його оскаржити в судовому порядку, в ході якого судом буде надана оцінка висновкам викладених в цій довідці. Водночас, вирішення спору на майбутнє суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність складення спірної довідки.
Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною та скасування довідки про результати таємної перевірки доброчесності прокурора, - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.