18 квітня 2025 року справа №640/12379/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медітек Фарм" до Антимонопольного комітету України, треті особи: Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівський обласний клінічний перинатальний центр", Товариство з обмеженою відповідальністю "Зайдекс УА" про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медітек Фарм" до Антимонопольного комітету України, третя особа - Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради "Львівський обласний клінічний перинатальний центр", Товариство з обмеженою відповідальністю "Зайдекс УА" про визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №76536-р/пк-пз від 12.04.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2021 (суддя Мамедова Ю.Т.) відкрито провадження в адміністративній справі №640/12379/21 розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Також, вказаною ухвалою залучено до участі в адміністративній справі №640/12379/21 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зайдекс УА" (04213, м. Київ, вул. Прирічна, 27Є, код ЄДРПОУ: 41335022), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2022 № 294, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, адміністративну справу № 640/12379/21, згідно протоколу повторного автоматичного розподілу від 03.05.2022 повторно розподіллено на суддю Погрібніченка І.М.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2022 прийнято адміністративну справу №640/12379/21 до провадження судді Погрібніченка І.М. та вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний судміста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/12379/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
На підставі ухвали суду від 02.09.2024 дану справу прийнято до провадження судді Щавінського В.Р. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при розгляді скарги про порушення законодавства у сфері публічних закупівель відповідачем сформовано хибний та неправовірний висновок щодо відсутності правових підстав для застосування переговорної процедури під час публічної закупівлі UA-2021-03-10-003449-a. Відтак, на переконання, ТОВ "Медітек Фарм" оскаржуване рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель підлягає скасуванню.
Від Антимонопольного комітету України до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому висловлено позицію щодо відсутності підстав для його задоволення. Вказано, що з урахуванням матеріалів, а також інформації скаржника, наведеної у скарзі, та пояснень, колегією було встановлено, що замовник не обґрунтував та документально не підтвердив наявність підстав застосування переговорної процедури. Таким чином, Колегія відповідача встановила, що замовником не було доведено можливість здійснення поставки у рамках публічної закупівлі UA-2021-03-10-003449-a виключно певним суб?єктом господарювання.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАЙДЕКС УА" через електронну систему закупівель до органу оскарження подана скарга від 17 березня 2021 №UA-2021-03-10-003449-а.с1 щодо порушення КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПЕРИНАТАЛЬНИЙ ЦЕНТР порядку проведення процедури закупівлі за предметом "Куросурф, МНН: Фосфолінідна фракція, яка виділена з легенів свині", оголошення про проведення якої оприлоднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2021-03-10-003449-а.
Скаржник повідомляв про порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі та просив, зокрема, зобов?язати замовника скасувати повідомлення про намір укласти договір та відмінити процедуру закупівлі. Рішенням Колегії від 19.03.2021 №5449-р/пк-лз Скарга прийнята до розгляду.
У ході розгляду скарги, інформації, одержаної за скаргою, та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, встановлено наступне.
Відповідно до оголошення №UA-2021-03-10-003449-а, оприлюдисного на веб-порталі Уповноваженого органу замовником оголошено проведення переговорної процедури закупівлі.
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу, 11.03.2021 оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІТЕК ФАРМ".
Скаржник зазначав, що згідно з інформацією з відкритого реєстру лікарських засобів, існують два препарати різних виробників з МНІ "Natural phospholipids", а саме - "Куросурф", яке виготовляється компанією К?єзі Фармацеутиці С.п.А. (виробництво і bulk, пакування, контроль та випуск серії), Італія К?сзі Фармас оцікелз Імох (випуск серії), Австрія Філіа Фармацеулиці С.п.Л., Італія Г./. Фарма ГмбХ (вторинне пакування), Австрія та СУРФАКТАНТ-МБ виробницва компанії Б ЛЕНОЧЕМІКАЛС ІНК, Канала. Обидва препарати мають одну й ту ж саму міжнародну непатентовану назву - "Natural phospholipids", ATC код (Anatomical Therapeutic Chemical (ATC) classification - анатомо-терапевтично-хімічна класифікація) - R07AA02, а також одну діючу речовину - фосфоліпіди. Отже, дані препарати є еквівалентами по відношенню один до одного.
З урахуванням матеріалів, а також інформації скаржника, наведеної у скарзі, та пояснень, Колегією встановлено, що замовник не обґрунтував та документально не підтвердив наявність підстав застосування переговорної процедури з наведених вище підстав.
Таким чином, Колегія встановила, що замовником не було доведено можливість здійснення поставки виключно певним суб?єктом господарювання.
На підставі наведеного, в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, Колегія прийняла рішення від 12.04.2021 №7636-р/пк-13, яким було зобов?язано КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПЕРИНАТАЛЬНИЙ ЦЕНТР відмінити процедуру закупівлі - "Куросурф, МНН: Фосфоліцідна фракція, яка виділена з легенів свині", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповповаженого органу за NєUA-2021-03-10-003449-a.
Не погоджуючись із означеним рішенням відповідача, ТОВ «Медітек Фарм» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі».
За змістом частини третьої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Відповідно до приписів частин 9-11 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях (частина десята статті 18 Закону «Про публічні закупівлі»).
Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; підстави та обґрунтування прийняття рішення; у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження містить таку інформацію: найменування органу оскарження; короткий зміст скарги; мотивувальну частину рішення; резолютивну частину рішення; строк оскарження рішення (частина одинадцята статті 18 Закону «Про публічні закупівлі»).
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону «Про публічні закупівлі»).
Суд зазначає, що мотивом прийняття оскаржуваного рішення слугувало безпідставне прийняття замовником рішення про здійснення закупівлі шляхом застосування переговорної процедури закупівлі з підстав передбачених частиною другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі».
Статтею 13 Закону №922-VIII, визначено, що закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.
Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель.
Статтею 20 Закону №922-VIII, передбачено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій. Строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше, ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель. У разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше, ніж 30 днів з дня його оприлюднення.
Статтею 40 Закону №922-VIII, унормовано, що переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі (частина перша).
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:
1) якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;
2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб'єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання; укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу; відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником; існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності; укладення договору з постачальником "останньої надії" на постачання електричної енергії або природного газу;
3) якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі:
виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера;
надання у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам;
розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера;
оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;
здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у Законі України "Про оборонні закупівлі";
4) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов'язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю;
5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера;
6) закупівлі товарів за процедурою відновлення платоспроможності боржника згідно із законодавством;
7) закупівлі юридичних послуг, пов'язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб'єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах (частина друга).
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю (частина четверта).
У ході судового розгляду, судом встановлено, що мотивуванням здійснення переговорної процедури закупівлі №UA-2021-03-10-003449-а є:
«Замовник зазначав, щодо застосування переговорної процедури закупівлі згідно ч.2, п.2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" "відсутність конкуренції з технічних причин" є те, що на сьогоднішній день лікарський засіб КУРОСУРФ®? фосфолінідна фракція виділена з легенів свині (порактант альфа) виробляється єдиним виробником К?сзі Фармацеутиці С.п.А., Італія/Chiesi Farmaceutici S.p.A., Italy./ К?єзі Фармас?ютікелз ГмбХ, Австрія/Chiesi Pharmaccuticals GmbH, Austria. Таким чином, на відповідному ринку постачання товару здійснюється від єдиного Виробника. Враховуючи те, що на території України КУРОСУРФ®? є єдиним лікарським засобом, який повністю відповідає технічним вимогам Замовника, а також відсутність мінімум двох виробників, Замовник торгів немає підстав для проведення відкритих торгів.».
Вказане мотивування замовника публічної процедури закупівлі №UA-2021-03-10-003449-а суд вважає недостатньо обґрунтованим для застосування виняткової процедури - проведення переговорів.
Першочергово, суд звертає увагу на ту обставину, що суб'єкти господарських відносин: виробник та постачальник, не є тотожними. При цьому, у рамках даної процедури закупівлі замовник мав намір укладати договір саме із постачальником. Тому, факт виробництва препарату КУРОСУРФ®? лише одним виробником не може свідчити про відсутність конкуренції постачальників такого препарату.
Між тим, як встановлено судом та не заперечувалось позивачем, препарат з торгівельним найменуванням "Куросурф" ввозився на територію України кількома підприємствами, зокрема: ТОВ "МЕДІТЕК ФАРМ", ТОВ "БаДМ", що підтверджується двома висновками про якість ввезеного в Україну лікарського засобу.
Натомість, у позовній заяві ТОВ "Медітек Фарм" стверджує, що є єдиним постачальником, який міг поставити лікарський засіб згідно вимог предмету закупівлі.
Суд критично сприймає таку позицію позивача, оскільки спроможність учасником закупівлі виконання вимог предмету закупівлі, у тому числі кількість товару та строки поставки, вирішує замовник закупівлі у ході отримання тендерних пропозицій.
Суд вважає, що встановлені вище фактичні обставини справи є достатніми для висновку про законність та правову обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача. Водночас, суд не надає правової оцінки доводам позивача щодо еквівалентності лікарських засобів Куросурф та Сурфактант-МБ з огляду на їх діючу речовину, оскільки такий висновок вимагає володіння спеціальними знаннями.
Разом з цим, важливим для врахування є те, що позивачем у даному адміністративному спорі виступає - товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІТЕК ФАРМ", яке не є ані Замовником, ані суб?єктом оскарження, крім того, рішення Комісії від 12.04.2021 №7636-р/пк-пз не стосується ані пропозиції позивача, ані будь-якого рішення, прийнятого замовником щодо позивача.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рішення від №76536-р/пк-пз від 12.04.2021є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам Закону України «Про публічні закупівлі», що вказує на безпідставність позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.