про закриття провадження у справі
18 квітня 2025 року 320/55510/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Курищук Мирослави Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Курищук Мирослави Миколаївни, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Курищук М.М. від 24.06.2024 №73799826 про відмову в проведенні реєстраційних дій;
- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Курищук М.М. на підставі і у відповідності до рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 квітня 2024р. в цивільній справі №810/2313/16 скасувати рішення від 16.12.2015 індексний номер 27154226 державного реєстратора Охріменка В.В. щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 .
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/55510/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання:
- клопотання про залучення до участі у справі третьої особи;
- копію позовної заяви з доданими документами, засвідченими належним чином, для третьої особи.
На виконання вимог ухвали суду від 06.12.2024 позивачем 24.12.2024 подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Так, відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 статті 4 КАС України).
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №802/1792/17-а.
З матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2024 Ірпінським міським судом Київської області ухвалено рішення в цивільній справі №810/2313/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного управління юстиції у Київській області Охріменка В.В, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Максюти Дмитра Вікторовича, Реєстраційної служби Ірпінського міськрайонного управління юстиції Київської області, Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Головне територіальне управління юстиції в Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.
Даним рішенням позов ОСОБА_1 було задоволено частково, а саме:
1) Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного управління юстиції в Київській області Охріменко Вадима Вікторовича від 16.12.2015 індексний номер 27154226 про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 .
2) Визнано незаконними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Максюти Дмитра Вікторовича щодо внесення запису про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В інших позовних вимогах (тобто в частині позовних вимог щодо зобов'язання Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області скасувати запис про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 ) судом було відмовлено з підстав передчасності таких вимог, оскільки чинним законодавством прямо передбачені дії посадових осіб реєстраційної служби у випадку скасування судом певних рішень про державну реєстрацію прав та їх обмежень.
Вказане вище судове рішення набрало законної сили 27.05.2024.
Зважаючи на це, позивачка звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Курищук Мирослави Миколаївни, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, Київська область із заявою від 24.06.2024 за реєстраційним номером 61675165 щодо скасування на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 квітня 2024 в цивільній справі №810/2313/16 рішення державного реєстратора з індексним номером 27154226.
24.06.2024 державним реєстратором винесено рішення №73799826 про відмову в проведенні реєстраційних дій.
В даному рішенні реєстратором вказано, що згідно даних ДРРП відкрито розділ та зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на житловий будинок з адресою АДРЕСА_2 на підставі рішення з індексним номером 27154226 від 16.12.2015 року. 12.09.2016 року приватним нотаріусом було прийняте рішення з індексним номером 31337152 про перехід права власності до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу P№866 від 05.09.2016 року. Скасувати рішення державного реєстратора з індексним номером 27154226 можливо лише після скасування усіх рішень що до права власності, або записів про право власності. При скасуванні рішення на підставі якого було відкрито розділ про право власності в реєстрі з'являється повідомлення про не можливість технічно виконати дію «Дії, що проведені на підставі рішення ще не скасовані. Рішення не може бути скасоване».
З наведеного слідує висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання права власності на нерухоме майно за позивачкою, скасування права власності відносно третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
На підставі ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
В даному випадку, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивачки, приватного права на спірне нерухоме майно.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває (втрачає) речове право на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб'єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 21 листопада 2018 року у справі №813/1362/16, від 28 листопада 2018 року у справі №825/642/18, від 29 січня 2019 року у справі №803/1589/17, а також у постанові від 29 травня 2019 року №826/9341/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.
Згідно з ч. 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд, урахувавши суть спірних правовідносин та їх суб'єктний склад, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на предмет позову та норми ст. 239 КАС України, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу про право на звернення до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 19, 132, 139, 238, 239, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі №320/55510/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Курищук Мирослави Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - закрити.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду загальним місцевим судом в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Парненко В.С.