про повернення позовної заяви
18 квітня 2025 року м. Київ № 320/19425/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом Головного управління ДПС у м.Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЕЛТІ СЕРВІС»
Лавриненко-Попової Рити Павлівни
про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м.Києві в порядку статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявник просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду, керівника Товариства «РІЕЛТІ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39968130) Лавриненко - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України, до погашення податкового боргу, загальним розміром - 13 326 556,51 гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025 року 14 год 29 хв, заяву №320/19425/25 розподілено судді Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 адміністративний позов Головного управління ДПС у м.Києві залишено без руху, роз'яснено спосіб виконання вимог ухвали шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій із зазначенням причини поважності пропуску строку звернення до суду та наданням належних доказів.
Так, в обґрунтування клопотання про усунення недоліків позовної заяви представником позивача вказано, що контролюючим органом здійснено звернення до Київського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України, в спеціальному порядку відповідно до ст. 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно, у даному випадку має застосовуватись позовна давність за частиною 2 статті 122 КАС України, а тому тримісячний строк звернення не пропущений.
Ознайомившись із поданою заявою, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, з огляду на таке.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України (у редакції Закону України від 30.11.2021 №1914-IX, який набрав чинності з 01.01.2022) у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Згідно пункту 7 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 30.11.2021 №1914-IX, який набрав чинності з 01.01.2022) провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Відповідно до п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 30.11.2021 №1914-IX, який набрав чинності з 01.01.2022), у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Відтак, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Встановлені обставини справи свідчать, що у зв'язку з виникненням податкового боргу контролюючим органом за місцем обліку було сформовано податкову вимогу форми Ю №104022-17 від 26.03.2019 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом та вручено 12.04.19 року.
Отже, виходячи з вищенаведеного, визначені приписами п. 87.13 ст. 87 ПК та ст. 289-2 КАС України формальні підстави для звернення до суду з позовом про застосування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника, а саме: наявність боргу понад 1 мільйон, несплата боргу протягом 240 днів з моменту вручення вимоги виникли ще в 2019 році, рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року по справі №320/40964/24, набрало законної сили 02.01.2025. Водночас, право у податкового органу на звернення із позовом в порядку статті 289-2 КАС України та відповідно до п.87.13 ст. 87 ПК України виникло з 01.01.2022 року, з дати набуття чинності Законом України від 30.11.2021 року №1914-IX.
Позивач звернувся до суду з адміністративний позовом у даній справі 17.04.2025 року, водночас мав право та формальні підстави для подання такого позову з 01.01.2022 року.
При цьому суд зазначає, що пункт 7 частини 1 статті 283 КАС України встановлює, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника у праві виїзду за межі України.
Отже, норми пункту 7 частини 1 статті 283 КАС України передбачають право податкового органу звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, яке кореспондує з приписами п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України.
Усі наведені норми введено у дію згідно Закону України від 30.11.2021р. № 1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", яким до Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України внесено відповідні зміни та вони регулюють однопредметні правовідносини.
В свою чергу статтею 283 КАС України, якою встановлено особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів, зокрема частиною другою, визначено, що заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
Вказана норма частини 2 статті 283 КАС України є спеціальною нормою порівняно зі статтею 122 КАС.
Суд звертає увагу на те, що норма ст.289-2 КАС України, як і норма пункту 7 частини 1 статті 283 КАС України, визначають єдину підставу для звернення до суду податкового органу, яка визначена пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України.
Як встановлено судом, підставою для звернення позивачем до суду є наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЕЛТІ СЕРВІС», керівником якого є ОСОБА_2 , податкового боргу, що перевищує 1000000,00грн, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У межах цієї справи податкова вимога від 26.03.2019 № 104022-17 була вручена уповноваженій особі товариства за довіреністю 12.04.2019 року.
Оскільки позивачу було відомо про наявність податкового боргу у відповідача понад 1000000 грн ще у 2019 році, а 240 календарних днів після набрання законної сили відповідними змінами до КАС України для його сплати завершилися ще у 2022 році, звернення до суду із цією позовною заявою 17.04.2025 відбулося з істотним порушенням строку, визначеного абз. 2 частини 2 статті 122 КАС України.
Судом, для забезпечення дотримання вимог КАС України залишено відповідну позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків цієї позовної заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску тривалістю до 11:00 год 18.05.2025.
Контролюючим органом на виконання вимог вказаної ухвали подано заяву про усунення недоліків, однак таке не містить доводів щодо наявності поважних причин для пропуску строку звернення до суду із цим позовом та доказів на підтвердження відповідних обставин.
Зокрема, у такій заяві позивач взагалі не вказує на пропуск строку звернення до суду та не ставить на вирішення суду питання про його поновлення.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
Беручи до уваги те, що податковим органом пропущено строк звернення до суду, що надають йому право звернутися до адміністративного суду з заявленими вимогами, та в поданій на виконання ухвали про залишення заяви без руху, заяві відсутні доводи на спростування вказаного висновку, суд доходить висновку, що контролюючим органом у встановлений строк не виконано вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху, у зв'язку з чим така заява підлягає поверненню заявнику.
Також, повертаючи дану позовну заяву судом враховано, що у відповідності до частини 7 статті 169 КАС України, у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.
При цьому, суд зазначає, що відкриття провадження у справі за заявою, поданою із пропуском строку, встановленого податковому органу на її подання, лише з підстав визначених частиною 7 статті 169 КАС України, суперечитиме завданням та основним засадам адміністративного судочинства.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву Головного управління ДПС у м.Києві в порядку статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявник просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду, керівника Товариства «РІЕЛТІ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39968130) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України, до погашення податкового боргу, загальним розміром - 13 326 556,51 гривень - повернути позивачеві.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених статтею 289-2 КАС України, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Колеснікова І.С.