про повернення позовної заяви
18 квітня 2025 року м. Київ № 320/19395/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись з позовною заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Акціонерного Товариства «УКРВТОРЧОРМЕТ», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження в праві виїзду за межі території України,
Головне управління ДПС у м. Києві 17.04.2025 звернулося до суду з позовом в порядку статті 289-2 КАС України про встановлення тимчасового обмеження в праві виїзду за межі території України керівнику Акціонерного Товариства «УКРВТОРЧОРМЕТ» Неслуженко Любові Миколаївни.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк до 10:00 год. 18.04.2025 для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Головним управлінням ДПС у м. Києві 18.04.2025 о 08:56 год через підсистему «Електронний суд» на виконання ухвали суду від 17.04.2025 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій представник позивача зазначила, що Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду з позовом в порядку ст. 289-2 КАС України, якою не передбачено спеціальних строків звернення до суду із позовною заявою, а, отже, підлягає застосуванню загальний строк звернення до суду, передбачений в п. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, а саме тримісячний строк.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Питання застосування строків звернення до суду в разі звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою в порядку статей 160, 289-2 КАС України щодо застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника в праві виїзду за межі території України було предметом дослідження Верховним Судом при розгляді адміністративної справи №120/2322/24.
Так, Верховний Суд в постанові від 12.09.2024 в справі №120/2322/24 вказав, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку.
Відповідно до частини першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Оскільки, ГУ ДПС у м. Києві подано позовну заяву в порядку статті 289-2 КАС України, строк на звернення до суду визначається статтею 122 КАС України та становить три місяці, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Пунктом 87.13 статті 87 ПК України визначено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовуються у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Статтю 87 ПК України доповнено наведеними вище пунктами 87.13 та 87.14 згідно із Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 01 січня 2022 року (далі - Закон № 1914-IX).
Крім цього, Законом №1914-IX частину першу статті 283 КАС України доповнено пунктом 7, згідно з яким, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Також, цим Законом КАС України доповнено статтею 289-2 «Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України».
Згідно з частиною першою цієї статті у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Отже, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є:
- наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;
- несплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Підставою для звернення позивачем до суду є наявність у Акціонерного Товариства «УКРВТОРЧОРМЕТ», керівником якого є Неслуженко Л.М., податкового боргу, що перевищує 1000000,00 грн, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом установлено, що податкова вимога від 19.06.2019 №277967-17 була направлена на адресу АТ «УКРВТОРЧОРМЕТ» та вручена 01.07.2019.
Відповідно 240 календарних днів для сплати податкового боргу сплинули 26.02.2020.
З позовною заявою контролюючий орган звернувся 17.04.2025, тобто поза межами строку, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.
Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду представником позивача не надано, підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду в поданій 18.04.2025 заяві не зазначено.
Жодних обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, представником позивача не вказано і докази, на їх підтвердження, в матеріалах справи відсутні.
Тим більше, в поданій 18.04.2025 заяві представник позивача взагалі не вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду та не ставить на вирішення суду питання про його поновлення.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За правилами частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Керуючись статтями 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Повернути позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві до Акціонерного Товариства «УКРВТОРЧОРМЕТ», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених статтею 289-2 КАС України, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Суддя Білоус А.Ю.